Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.11.2019 року у справі №280/1986/19

УХВАЛА

18 листопада 2019 року

Київ

справа №280/1986/19

адміністративне провадження №К/9901/31108/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Запорозькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №280/1986/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

11.11.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Запорозькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019.

ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1) 02.05.2019 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС Івано-Франківської області (надалі, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.04.2019 №Ф-588-56 у розмірі 18276,72 грн та зобов'язати відповідача внести зміни до інформаційної системи органу доходів і зборів щодо відсутності у платника ОСОБА_1 заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску станом на 03.04.2019.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі №280/1986/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії скасовано та прийнято у справі нове судове рішення. Позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС у Запорізькій області від 03 квітня 2019 року №Ф-588-56. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 26.07.2003 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа.

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-588-56 від 03.04.2019, відповідно до якої, позивача повідомлено про те, що станом на 31.03.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 18 276,72 грн (за період 1-4 квартали 2018 року, 1 квартал 2019 року).

Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийнята Головним управлінням ДФС у Запорізькій області вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-588-56 від 03.04.2019 у розмірі 18 276,72 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Головне управління ДФС у Запорізькій області, не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.201, яким відмовлено повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Отже, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом позову у справі №280/1986/19 є визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-588-56 від 03.04.2019 у розмірі 18 276,72
грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №280/1986/19 не підлягає касаційному оскарженню.

Згідо з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховучи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорозькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №280/1986/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова