Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.04.2021 року у справі №440/5150/19

УХВАЛА

19 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 440/5150/19

адміністративне провадження № К/9901/22812/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., суддів Желєзного І. В. та Чиркіна С. М., перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року

у справі № 440/5150/19

за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України

до ОСОБА_1

про знесення самовільного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2021 року касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - скаржник, ДАБІ) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статті 329 КАС України та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням обставин, які б обґрунтовували поважність пропуску строку, та наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин.

02 серпня 2021 року надійшли додаткові матеріали, з яких вбачається, що скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 13 липня 2021 року.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року, скаржник зазначає, що ДАБІ фінансується з коштів державного бюджету, що затримує процес сплати судового збору за подання касаційної скарги та, відповідно, створює перешкоди для подання касаційної скарги у встановлений законодавцем строк. Крім того, зазначає, що наразі ДАБІ знаходиться на стадії ліквідації.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів прийшла до висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 329 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частиною 1 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

У відповідності до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Наведені скаржником підстави та доводи пропуску строку на касаційне оскарження є аналогічними тим підставам та доводам, які були зазначені скаржником в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, доданого до касаційної скарги, та які ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2021 року вже були визнані неповажними. Жодних належних доказів, які б свідчили про тривалу відсутність можливості сплати судовий збір при поданні касаційної скарги вперше та повторно не надано.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.

Суд враховує, що первісно подана касаційна скарга була подана скаржником в межах строку на касаційне оскарження, втім не відповідала вимогам процесуального закону щодо її форми та підставності, у зв'язку з чим на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України Верховний Суд ухвалою від 19 квітня 2021 року (оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 квітня 2021 року) повернув її.

Однак, повторно касаційну скаргу скаржником надіслано на адресу Верховного Суду лише 17 червня 2021 року (майже через два місяці).

Значний проміжок часу з моменту винесення ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги та повторної подачі касаційної скарги вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі.

Крім того, Суд зазначає, що повернення касаційної скарги дає право на повторне звернення до суду з касаційною скаргою, а не на безумовне право на поновлення строку на касаційне оскарження.

Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.

Верховний Суд звертає увагу на те, що стаття 44 КАС України передбачає обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.

Також згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Водночас тлумачення приписів частини 3 статті 329 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об'єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об'єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Утім обставини, якими скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку на касаційне оскарження, зокрема тривалий процес сплати судового збору, процес реорганізації, не дають підстав для того, щоб вважати їх об'єктивними та непереборними.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що в контексті обставин цієї справи заявник не продемонстрував достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав в судовому порядку, оскільки касаційна скарга була повторно подана майже через 2 місяці після її повернення.

Верховний Суд наголошує, що пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень через байдужість до своїх прав та небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з касаційною скаргою, оскільки значний період зволікання з поданням касаційної скарги безпосередньо був зумовлений суб'єктивною поведінкою скаржника, а не об'єктивними обставинами, що перебували поза його волею.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 22 березня 2021 року у справі № 160/1170/20 та від 25 червня 2021 року у справі № 640/13331/19.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З урахуванням вищенаведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 44, 121, 248, 329, 332, 333, 355, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року, викладені у клопотанні Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі № 440/5150/19 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про знесення самовільного будівництва.

3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я. О. Берназюк

І. В. Желєзний

С. М. Чиркін