Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.06.2019 року у справі №810/2696/18

УХВАЛА

18 червня 2019 року

Київ

справа №810/2696/18

адміністративне провадження №К/9901/16310/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2019 у справі №810/2696/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшен еквіпмент девелопмент груп" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Констракшен еквіпмент девелопмент груп" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 адміністративний позов задоволено.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.05.2019 відмовив Головному управлінню ДФС у Київській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 у справі №810/2696/18.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління ДФС у Київській області 07.06.2019 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області судом з'ясовано наступні обставини.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від
26.04.2018 №668925/ 41296138. Вирішено зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 11.04.2018 №6.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДФС у Київській області оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 апеляційну скаргу заявника було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пунктів 1 та 2 частини 5 статті 296 КАС України (ненадання документа про сплату судового збору та копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи).

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.11.2018 продовжив Головному управлінню ДФС у Київській області за його заявою строк для усунення визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 недоліків апеляційної скарги терміном у п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 15.11.2018, Головним управлінням ДФС у Київській області 23.11.2018 до суду направлено заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останнім повторно ставиться питання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю своєчасної сплати судового збору внаслідок блокування органами Державної казначейської служби України рахунку контролюючого органу.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.11.2018 відмовив Головному управлінню ДФС у Київській області у задоволенні заяви про продовження строку для усунення недоліків, а апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 справі №810/2696/18 повернув особі, яка її подала.

Повторно, 04.03.2019, тобто з пропуском встановленого КАС України процесуального стоку на апеляційне оскарження, Головне управління ДФС у Київській області звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 справі №810/2696/18.

Одночасно, відповідачем до апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення стоку на апеляційне оскарження в якому останній просить суд визнати поважними причини пропуску строку, та, зазначає, що відсутність належного фінансування є важливою причиною пропуску процесуального строку на оскарження судових рішень, оскільки фіскальні органи фінансуються виключно за кошти з державного бюджету.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 295 КАС України, оскільки наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави визнані судом неповажними, та надано апелянту строк на усунення виявлених судом недоліків, терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав з доданням належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у строк, визначений законом.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що Головним правлінням ДФС у Київській області у клопотанні про поновлення пропущеного строку не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які могли б бути визнані судом поважними, а також не надано жодних доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги. Також суд звернув увагу, що звертаючись 04.03.2019 вдруге з апеляційною скаргою, відповідачем до апеляційної скарги долучено платіжне доручення № 2381 від 12.12.2018 на суму 5286,00грн. (проведено банком 14.12.2018), при цьому доказів, які унеможливили подання апеляційної скарги, а саме - з моменту сплати судового збору до моменту подачі апеляційної скарги вдруге, суду не надано.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від
01.04.2019 про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДФС у Київській області, в межах визначеного судом строку, на адресу суду було скеровано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2018. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що у зв'язку з великим об'єм роботи покладеним на відділ та малою кількістю працівників у відділі, Головним управліннями ДФС у Київській області вдруге подано апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 з пропуском процесуального строку, а саме 04.03.2019.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.05.2019 визнав наведені податковим органом підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв'язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 01.04.2019 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших причин поважності пропуску такого строку. Наведені відповідачем у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що посилання відповідача на великий об'єм роботи покладений на відділ відповідальний за супроводження судових справ та малу кількість працівників у відділі, не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження, оскільки неналежна організація роботи Головного управління ДФС у Київській області, в розумінні КАС України, не є об'єктивною та непереборною обставиною, яка перешкоджає оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації заявником права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Враховуючи аналіз вищенаведених положень, неухильне виконання обов'язків суб'єкта владних повноважень не повинно ставитись в залежність від організації належного виконання працівниками структурних підрозділів податкового органу своїх службових обов'язків, оскільки цей процес належить до сфери управлінської діяльності начальника цього органу, який, крім іншого, уповноважений визначати необхідну кількість осіб, які мають право представництва інтересів цього органу, зокрема, у судах України.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення доводи відповідача щодо великого об'єму роботи та навантаження на працівників податкового органу, оскільки питання організації претензійно-позовної роботи працівниками відповідних структурних підрозділів останнього повинні вирішуватись з урахуванням такого фактора та жодним чином не повинно впливати на його процесуальний обов'язок дотримання цього строку.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 у справі №810/2696/18.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити Головному управлінню ДФС у Київській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2019 у справі №810/2696/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшен еквіпмент девелопмент груп" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає..........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова

Судді Верховного Суду