Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.05.2020 року у справі №810/4779/18

УХВАЛА

18 травня 2020 року

Київ

справа №810/4779/18

адміністративне провадження №К/9901/12079/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С. Г.,

суддів: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2020 по справі № 810/4779/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Київського обласного військового комісаріату та Військової частини А-1789 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛ:

У вересні 2018 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Київського обласного військового комісаріату, Військової частини А-1789 та просив суд:

-визнати протиправними дії військової частини А 1789 та Київського обласного військового комісаріату щодо невнесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації;

-зобов'язати Військову частину А 1789 та Київський обласний військовий комісаріат скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, яка містить щомісячну додаткову грошову винагороду встановлену військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та індексацію з зазначенням про сплату або відсутність сплати, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без врахування при її обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації;

-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, починаючи з
20.01.2018, з урахуванням при обчисленні розміру пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації, із врахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо перерахунку ОСОБА_1 з 01.03.2018 пенсії без врахування раніше сплачуваних до перерахунку пенсій додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливі умови служби - 10 %; надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами - 10 %, надбавки за особливо важкі завдання - 50 %; премії - 450%;

-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2018 з врахуванням раніше сплачуваних до перерахунку пенсій додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливі умови служби - 10 %; надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами - 10 %, надбавки за особливо важкі завдання - 50 %; премії - 450%.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2019, ухваленим за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково.

Визнано дії Київського обласного військового комісаріату щодо невнесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань протиправними.

Зобов'язано Київський обласний військовий комісаріат скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, яка містить щомісячну додаткову грошову винагороду встановлену військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань із зазначенням про сплату або відсутність сплати, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без врахування при її обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, починаючи з
20.01.2018, з урахуванням при обчисленні розміру пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із врахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо перерахунку ОСОБА_1 з 01.03.2018 пенсії без врахування раніше сплачуваних до перерахунку пенсій додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливі умови служби - 10 %; надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами - 10 %, надбавки за особливо важкі завдання - 50 %; премії - 450%.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2018 з врахуванням раніше сплачуваних до перерахунку пенсій додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливі умови служби - 10 %; надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами - 10 %, надбавки за особливо важкі завдання - 50 %; премії - 450%. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2020 рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 скасовано в частині задоволених позовних вимог. Прийнято постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Київського обласного військового комісаріату та Військової частини А-1789 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 залишено без змін.

Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 13 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".

Також, частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, згідно з приписами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відтак, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню виключно у випадках, вичерпний і остаточний перелік яких передбачений підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Разом з тим, за змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Колегія суддів Верховного Суду, вивчивши матеріали касаційної скарги, з урахуванням приписів наведених правових норм процесуального закону, характеру спірних відносин, суб'єктного складу учасників та предмету доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, вважає, що вказана справа, в силу приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, відноситься до категорії справ незначної складності, так як ознак, передбачених частиною 4 статті 12 КАС України, не має.

В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та має виняткове значення для позивача.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки на поточний день ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі № 607/11498/19, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених п. п. "а-г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2020 по справі № 810/4779/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Київського обласного військового комісаріату та Військової частини А-1789 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

С. Г. Стеценко

Л. Л. Мороз

А. Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду