Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.12.2020 року у справі №520/674/2020

УХВАЛА

17 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 520/674/2020

адміністративне провадження № К/9901/32923/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача -Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу Харківського прикордонного загону (військова частина 9951) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №520/674/2020 за позовом ОСОБА_1 до військової частинт 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність В/Ч 9951 (Харківський прикордонний загін), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті йому грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 11.05.1995 по 21.06.2002.

- визнати протиправними дії В/Ч 9951 (Харківський прикордонний загін), які полягають у нарахуванні та виплаті йому грошової компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01.01.2019.

- зобов'язати В/Ч 9951 (Харківський прикордонний загін), нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за неотримане речове майно за період з 11.05.1995 по
01.08.2019,виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на
01.01.2019, з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року по справі №520/674/2020 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій В/Ч 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін), які полягають у нарахуванні та виплаті йому грошової компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на
01.01.2019 та зобов'язання військової частини В/Ч 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін) нарахувати та виплатити йому грошову компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами, станом не на 01.01.2019, з урахуванням проведених виплат. Ухвалено постанову, якою в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії В/Ч 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін), які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами, станом не на 01.01.2019. Зобов'язано війську частину В/Ч 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами, станом на 01.01.2019, за період з 11.05.1995 по 01.08.2019, з урахуванням проведених виплат. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року по справі № 520/674/2020 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 02 грудня 2020 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду даної справи стосується бездіяльності, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті грошової компенсації за неотримане речове майно.

Виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" не встановлено.

Харківський окружний адміністративний суд відніс зазначену справу до категорії справ незначної складності та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Водночас, посилаючись на підпункт "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, відповідач жодним чином не зазначив, у чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Харківського прикордонного загону (військова частина 9951) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №520/674/2020 за позовом ОСОБА_1 до військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. А. ГубськаСудді М. В. Білак О. В. Калашнікова