Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.02.2019 року у справі №826/7894/17

УХВАЛА

14 лютого 2019 року

Київ

справа №826/7894/17

адміністративне провадження №К/9901/3962/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів - Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2018

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018

у справі № 826/7894/17

за позовом Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві

про визнання протиправним та скасування наказу,

установив:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2018 у справі № 826/7894/17, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018, позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Положеннями пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач двічі у судові засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, а тому з посиланням на пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України залишив позовну заяву без розгляду.

Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від
13.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.03.2018.

Повісткою про виклик від 22.03.2018 Окружний адміністративний суд міста Києва викликав позивача для участі у судовому засіданні для розгляду судової справи № 826/7894/17 та повідомив позивача про те, що засідання відбудеться 10.05.2018.

Позивач у судові засідання, призначені на 22.03.2018 та 10.05.2018 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, про причини неявки, у тому числі про поважність останніх, суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Пунктом 2 частини 3 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному Пунктом 2 частини 3 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судові повістки про виклик направлялися на адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві, проте до суду поверталися конверти із відміткою про закінчення встановленого строку для зберігання. Про зміну місця проживання (перебування, знаходження) позивач суд не повідомляв.

Згідно із частиною 1 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України часники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному частиною 1 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до змісту абзацу четвертого частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що судовий виклик вручено позивачу належним чином.

Відповідно до частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Пунктом 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

За вказаних обставин, зважаючи на належне повідомлення позивача про дату, час і місце судових засідань про розгляд справи судом першої інстанції, неявку позивача в судові засідання, а також відсутність повідомлення ним про причини неявки, суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, правильно застосував положення пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судами норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі № 826/7894/17.

2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

В.М. Шарапа