Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.07.2020 року у справі №9901/189/20

УХВАЛА

14 грудня 2020 року

Київ

справа №9901/189/20

адміністративне провадження №П/9901/332/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Єресько Л. О., Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання нормативних актів, дій та бездіяльності незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної протиправними нормативними актами, діями та бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якій позивач просив розглянути справу і прийняти рішення, керуючись Законом України від 18 листопада 2004 року №2195-IV "Про соціальний захист дітей війни"; не обмежувати термін, а перерахунок зробити з 2020 року по теперішній час і виплачувати у подальшому; Пенсійному фонду оплатити моральне відшкодування у розмірі 50 000 грн. ; якщо позов буде задоволено не в повному обсязі, документи направити до Європейського суду з захисту прав людини, про що повідомити позивача.

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року справу №9901/189/20 передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху, оскільки зміст позовних вимог, заявлених позивачем в даному позові, не узгоджується з частиною 1 статті 5, пунктами 4, 5 частини 5 статті 5, частини 1, 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надано позивачу строк для усунення зазначених в мотивувальній частині недоліків.

На виконання ухвали суду від 31 серпня 2020 року ОСОБА_1, посилаючись на те, що законотворчість не є компетенцією Пенсійного Фонду України, замінив первісного відповідача (Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області) належним, на його думку, відповідачем - Верховною Радою України та звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із цією позовною заявою в порядку статей 2, 3, 5, 6, 7, 19, 22, 47, 48, 150, 151, 152, 153, 154, 159, 160, 161, 242, 243, 244, 245, 266 КАС України, в якій просить:

1) спрямувати справу за підсудністю - до Верховного Суду України - для подальшого розгляду Великою Палатою Верховного Суду України, внаслідок того, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики (за сукупністю: частини 6 статті 7, статей 346, 347 КАС України);

2) розгляд цієї справи Великою Палатою Верховного Суду України здійснювати в звичайному провадженні (не скороченому), з участю позивача;

3) застосувати в цій справі норми статей 3, 8, 22, 64, 129 Конституції України як норми прямої дії: всі попередні та поточну редакції Закону України №2195-IV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" (далі-Закон №2195-ІV), рівно як і будь-які інші нормативно-правові акти, визнати протиправними та нечинними в тій частині, яка суперечить нормам частини 2 статті 3, частини 3 статті 4, абз.6 статті 5, абз.7 статті 5 та статті 6 першої редакції ("Урядовий кур'єр" від 22 грудня 2004 року №244) ~law20~;

4) зобов'язати відповідача привести законодавство та інші нормативно-правові акти, стосовно соціального захисту дітей війни, в повну відповідність нормам ~law21~;

5) застосувати в цій справі норми статей 3, 8, 22, 64, 129 Конституції України як норми прямої дії: бездіяльність відповідача, рівно як і будь-яких інших суб'єктів права, визнати протиправною в частині, що стосується невиконання норм ~law22~;

6) зобов'язати відповідача, рівно як і будь-яких інших суб'єктів права, згідно їх повноважень, здійснити перерахунок та виплатити в місячний строк фінансове відшкодування шкоди, заподіяної позивачу внаслідок протиправного ненадання пільг та протиправної невиплати соціальної допомоги, які мали надаватися та виплачуватися відповідно нормам ~law23~- за період часу, починаючи з 01 червня 2006 року і до сього дня, але за відрахуванням тих періодів часу, коли пільги надавалися в повній мірі та вже виплаченої соціальної допомоги;

7) застосувати в цій справі норми статей 3, 8, 22, 64, 129 Конституції України як норми прямої дії, оскільки за нормою статті 3 Конституції України моральна шкода не може бути меншою за матеріальну - зобов'язати відповідача у місячний термін виплатити компенсацію за моральну шкоду, спричинену позивачу внаслідок протиправних актів, дій та бездіяльності щодо яких йдеться в цьому позові - в розмірі, який дорівнює розмірам матеріальної шкоди, розрахованої відповідно до пункту 6 резолютивної частини цього позову;

8) в порядку частини 4 статті 7 КАС України після вирішення справи Великою Палатою Верховного Суду України внести до Конституційного Суду України подання щодо конституційності всіх попередніх та поточної редакції ~law24~, рівно як і будь-яких інших нормативно-правових актів в тій їх частині, яка суперечить нормам ~law25~;

9) в порядку п.п.1, 2 частини 2 статті 150 КАС України з метою забезпечення цього позову накласти арешт на всі поточні рахунки відповідача (в першу чергу) та все його рухоме і нерухоме майно (в наступну чергу) - в межах суми, яка дорівнює загальній сумі розмірів виплат, зазначених в пунктів 6,7 резолютивної частини цього позову. Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності змісту позовних вимог положенням статті 266 КАС України, з огляду на те, що позовна заява не відповідає вимогам пунктам 1, 3, 4, 5, 9, 11 частини 5 статті 160 КАС України та запропоновано позивачу на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються його позовні вимоги, надати: правильне найменування суду першої інстанції, до якого подається позовна заява із вірним викладенням позовних вимог в цій частини; обґрунтований розрахунок суми матеріальної та моральної шкоди; уточнити відповідачів та позовні вимоги з урахуванням вказаних статей 22, 266 КАС України; зазначити, в чому саме полягає порушення його прав, свобод та законних інтересів з боку Верховної Ради України та яким чином бездіяльність впливає на права позивача та надати докази щодо порушених його прав та свобод з боку відповідача саме при здійсненні ним функцій органу законодавчої влади відповідно до норм діючого законодавства; власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачу надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом складання і подання нової позовної заяви.

Вказану ухвалу було направлено ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1, яку зазначено ним у поданій позовній заяві, засобами поштового зв'язку 28 жовтня 2020 року.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор ПАТ "Укрпошта" №0102931261573) копія ухвали суду від 27 жовтня 2020 року отримана позивачем 23 листопада 2020 року.

Станом на день постановлення цієї ухвали будь-яких заяв чи клопотань на усунення недоліків позовної заяви від позивача до суду не надходило.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки позивач не виконав вимог ухвали Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року, позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частинами 5 та 6 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 160, 169, 243, 248, 295 КАС України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання нормативних актів, дій та бездіяльності незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної протиправними нормативними актами, діями та бездіяльності - повернути позивачу.

2. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, установленому законом.

3. Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення....................................................................

А. В. Жук

Н. А. Данилевич

Л. О. Єресько

Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду