Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.07.2020 року у справі №540/1879/19

УХВАЛА

15 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 540/1879/19

адміністративне провадження № К/9901/15527/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Думанського Романа Вікторовича на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року у справі №540/1879/19 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання вчинити дії.

Херсонський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 16 грудня 2019 року позов задовольнив частково:

- визнав протиправну бездіяльність Національної поліції України щодо неприйняття рішення на звернення ОСОБА_1 від 21 червня 2019 року про проведення перевірки відповідності чинному законодавству України знаходження особистих даних ОСОБА_1 в обліках МВС України як особи, щодо якої здійснюються розшукові заходи, та про приведення вказаних обліків у відповідність до вимог чинного законодавства та відомчих нормативних документів шляхом коригування інтегрованої інформаційної пошукової системи МВС України;

- зобов'язав Національну поліцію України розглянути звернення ОСОБА_1 від 21 червня 2019 року з прийняттям рішення щодо заявлених вимог.

В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Це рішення П'ятий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 14 травня 2020 року скасував, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Думанський Роман Вікторович просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року у справі №540/1879/19 і задовольнити позов у повному обсязі.

Також просить поновити строк на касаційне оскарження.

Верховний Суд ухвалою від 14 липня 2020 року визнав поважними підстави пропуску представником ОСОБА_1 адвокатом Думанським Романом Вікторовичем строку на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року у справі №540/1879/19 і поновив його. Також, залишив касаційну скаргу без руху, встановивши скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги, із зазначенням конкретної норми права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також наданням копій касаційної скарги з додатками відповідно до кількості учасників справи.

У встановлений судом строк скаржник надіслав на адресу суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги та уточнену касаційну скаргу.

Дослідивши надіслані доповнення, Суд вважає за потрібне повернути касаційну скаргу заявнику з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитися у взаємозв'язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Суд встановив, що на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 7 липня 2020 року скаржник у заяві про усунення недоліків касаційної скарги зазначив, що підставою для касаційного оскарження є пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування:

- статті 33 Конституції України;

- частини 2 статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року №1207-VII;

- частини 1 та пунктів 1, 2, 3 частини 2 статті 25 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII;

- пункту 3 частини 1 статті 26 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII;

- частин 1 і 2 статті 28 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII;

- пункту 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність";

- Інструкції з організації розшуку обвинувачених, підсудних, осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно зниклих осіб та встановлення особи невпізнаних трупів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2005 року №132/10412.

Слід зазначити, що підстави касаційного оскарження викладаються у касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути зазначені конкретні норми права, стосовно яких відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга повинна містити посилання на відповідні норми (норму) права, стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. Скаржник повинен навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

В той же час скаржником в уточненій касаційній скарзі наведено перелік норм права, однак він не наводить аргументів щодо неправильного їх застосування судом апеляційної інстанції та як, на думку скаржника, відповідні норми, щодо яких відсутній висновок Верховного Суду, повинні застосовуватися. Натомість скаржник описує всі обставини справи, проте не вказує власних аргументів щодо неправильності застосування наведених в уточненій касаційній скарзі норм права, обов'язок чого слідує з абзацу першого частини 4 статті 328 КАС України у взаємозв'язку із пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Разом з цим, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що внесення відповідної інформації до єдиної інформаційної системи МВС може бути реалізоване шляхом прийняття органом розслідування певних рішень, які мають бути відображені у системі. Непередача кримінальної чи іншої справи або невизначення підслідності таких справ відповідно до частини 2 статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не може автоматично виключати із системи певну інформацію.

Також, Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2020 року у справі №802/1587/18-а, яка розглянута у подібних правовідносинах, дійшов висновку: "81.. суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що сама лише неможливість встановлення місця знаходження кримінальних справ №34008-2-1-2010/083267 і №34008-2-1-2010/083268 від 18 січня 2010 року, не може бути самостійною підставою для вилучення інформації із бази даних оперативно-довідкового обліку, адже не спростовує того факту, що позивач є особою, якій 27 січня 2010 року ЛВ на ст. Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ пред'явлено обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358, частиною 11 статті 190 Кримінального кодексу України, як і зазначено у виданій відповідачем довідці".

За таких обставин доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах є необґрунтованими.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що скаржник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 14 липня 2020 року про залишення її без руху, а отже касаційну скаргу належить повернути.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 6 статті 332 КАС України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За наведених обставин касаційну скаргу потрібно повернути особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Думанського Романа Вікторовича на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року у справі №540/1879/19 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена...................................................

Н. М. Мартинюк

А. В. Жук

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду