Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.03.2020 року у справі №520/5739/19

УХВАЛА

10 березня 2020 року

Київ

справа №520/5739/19

адміністративне провадження №К/9901/5022/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №520/5739/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги,

УСТАНОВИЛ:

24.02.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
21.01.2020.

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просила суд:

- визнати протиправним дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 № Ф - 3590-57,

- скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 № Ф - 3590-57.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2019, залишеним без змін постановою постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
21.01.2020, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановленою, що ОСОБА_1. з 18.03.2014 зареєстрована як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців з основним видом економічної діяльності 69.10 (діяльність у сфері права), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

29.08.2012 на підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 13 позивач отримала свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю від 29.08.2012.

Згідно з витягом №1520343401929 з реєстру платників єдиного податку від
02.03.2015 фізична особа-підприємець позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на спрощеній системі оподаткування з 01.10.2014, як платник єдиного податку третьої групи без реєстрації ПДВ.

Головним управлінням ДФС у Харківській області позивачу винесено вимогу від
07.02.2019 №Ф-3590-57 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 8 936,44
грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийнята Головним управлінням ДФС у Харківській області від 07.02.2019 вимога №Ф-3590-57 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є протиправною та підлягає скасуванню.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись із судовими рішеннями, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №520/5739/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

На час звернення позивача з адміністративним позовом - 20119 рік, відповідно до норм Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2019 року встановлено 1921.

Отже, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100,00 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №520/5739/19 є визнання протиправним та скасування вимоги Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 № Ф - 3590-57 у розмірі 8 936,44 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 та постанова ругого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №520/5739/19 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
21.01.2020 у справі №520/5739/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова