Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.04.2021 року у справі №160/2205/20

УХВАЛА

13 липня 2021 року

м. Київ

справа № 160/2205/20

адміністративне провадження № К/9901/13495/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.

перевіривши касаційну скаргу начальника Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра Орлової Лариси Петрівни

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року

у справі №160/2205/20

за позовом ОСОБА_1

до начальника Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра Орлової Лариси Петрівни

про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга начальника Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.

Дніпра Орлової Лариси Петрівни на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №160/2205/20.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання начальника Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра Орлової Лариси Петрівни про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними, а касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та пропуску скаржником строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.

31 травня 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання скаржника про визнання поважними причин пропуску, поновлення строку на касаційне оскарження та платіжне доручення №71 ( #158534508) від 21 травня 2021 року. Крім цього, скаржник зазначає, що копію ухвали Верховного Суду від 26 квітня 2021 року отримано 18 травня 2021 року.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на касаційне оскарження, відповідач повторно зазначає ті ж самі причини пропуску строку, що були зазначені в клопотанні, яке було поданою разом із касаційною скаргою.

Зокрема, скаржник повторно обґрунтував пропуск строку на касаційне оскарження тим, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції на його адресу в 2020 році не надходила, 01 квітня 2021 року (відповідно штампу вхідної кореспонденції на копії оскаржуваного судового рішення) ним отримано копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Проте, суд касаційної інстанції вже надавав оцінку вказаним доводам та обставинам в ухвалі Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від 26 квітня 2021 року, зазначивши спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зокрема, необхідність подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших обставин, які б обґрунтовували поважність пропуску строку, та відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин.

При цьому відповідач, на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження, зазначає, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом надано доступ до архівних матеріалів цієї судової справи та в матеріалах даної справи відсутнє поштове повідомлення про направлення оскаржуваного рішення на адресу скаржника і його отримання останнім, що може свідчити, на думку відповідача, про неотримання Управлінням вказаної ухвали.

Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частини 1 статті 329 КАС України.

Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції обов'язку суду щодо направлення копії судового рішення відповідачу не можна вважати підставами поважності пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки вони спростовуються наявним в матеріалах касаційної скарги листі Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року доданого до касаційної скарги, із якого вбачається, що копію оскаржуваного судового рішення було направлено на адресу відповідача 21 серпня 2020 року, що підтверджується відповідно до списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №181 та отримано відповідачем 28 серпня 2020 року (підтверджено, відповідно, відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення).

Крім того, як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року була оприлюднена у цьому реєстрі 14 серпня 2020 року.

Статтею 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до Статтею 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.

Згідно частин 1 та 2 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог частин 1 та 2 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень".

Отже, про наявність оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції скаржник мав змогу дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту його оприлюднення - з 14 серпня 2020 року, тобто у скаржника була об'єктивна можливість дізнатися про результат апеляційного розгляду за його апеляційною скаргою, водночас з касаційною скаргою відповідач звернувся до Верховного Суду лише 14 квітня 2021 року.

Водночас, слід зазначити, що таке тривале зволікання скаржника із реалізацією права на касаційне оскарження не підтверджено доказами, які б розумно виправдовували неможливість подання відповідачем касаційної скарги у цій справі у встановлений законом строк.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Суд акцентує увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, Суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Також слід зазначити, що несвоєчасне отримання копії судового рішення саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Визнати поважною причиною можливо лише в сукупності з іншими обставинами, обумовленими поважністю, з огляду на які цей строк було пропущено.

Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Також, Верховний Суд окремо наголошує, що в поданні касаційної скарги лише 14 квітня 2021 року, в той час, як встановлений строк касаційного оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у цій справі закінчився 10 вересня 2020 року, Суд не вбачається наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги.

Верховний Суд звертає увагу, що термін визначення процесуального строку на оскарження рішення суду обчислюється з моменту виготовлення судового рішення суду апеляційної інстанції в повному обсязі або з моментом вручення особі такого судового рішення, а тому вищенаведені відповідачем обставини (зокрема, перебування Орлової Лариси Петрівни на лікарняному) є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.

Наведені Управлінням Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра Орловою Л. П. обставини не свідчать про наявність у особи безумовного права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати своє право на касаційне оскарження судових рішень.

Отже, Суд встановив, що касаційну скаргу відповідач подав поза межами встановленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, а доказів, які б переконливо свідчили про поважність причин пропуску такого строку, заявник Суду не надав, а тому у заявленому скаржником клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції треба відмовити.

Інших доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції відповідачем не зазначено і не надано.

При вирішенні питання поважності причин пропуску строку звернення до Суду із позовом Суд, також, ураховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Таким чином, оскільки скаржником належним чином не підтверджено поважність причин пропуску строку касаційного оскарження з моменту спливу строку на оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року - 10 вересня 2021 року до подання касаційної скарги до Верховного Суду (14 квітня 2021 року), Суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними, а отже в задоволені клопотання від 31 травня 2021 року слід відмовити.

Станом на день постановлення цієї ухвали на виконання ухвали Верховного Суду від 26 квітня 2021 року, будь-яких інших заяв чи клопотань від скаржника до суду не надходило.

Тому, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 3, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. В задоволені клопотання Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра Орлової Лариси Петрівни про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою начальника Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра Орлової Лариси Петрівни на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №160/2205/20.

3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена....................................................

А. В. Жук

Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду