Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.06.2019 року у справі №140/2784/18

УХВАЛА

13 червня 2019 року

Київ

справа №140/2784/18

адміністративне провадження №К/9901/16289/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А, Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року

та постанову Восьмого апеляційого адміністративного суду від 23 травня 2019 року

у справі №140/2784/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурніро"

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області

про стягнення пені, -

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційого адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі №140/2784/18.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як вбачається з ухвали про відкриття провадження у справі у суді першої інстанції від 03 січня 2019 року та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року зазначена справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 2 статі 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

В касаційній скарзі податковий орган зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не встановлено правильний спосіб розрахунку пені, не враховане передчасне звернення до суду з вимогою про стягнення пені, суми бюджетного відшкодування, та не зупинено розгляд справи до вирішення пов'язаних справ.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Що стосується не встановлення правильного способу розрахунку пені.

Судами попередніх інстанцій зазначено про необгрунтованість посилань податкового органу на невідповідність суми, з якої здійснюється розрахунок пені, з огляду на невідповідність такої суми залишку невідшкодованої та про застосування при обрахунку пені саме операційних робочих днів, оскільки передбачені статтею 200 Податкового кодексу України операційні дні стосуються конкретного випадку для застосування строку повернення суми бюджетного відшкодування, та податковим органом не надано доказів про наявність у позивача протягом 2016-2017 років податкового боргу в розмірі 3069 гривень.

В касаційній скарзі зазначені висновки судів попередніх інстанцій не спростовано.

Що стосується не врахування передчасного звернення до суду з вимогою про стягнення пені, суми бюджетного відшкодування, та не зупинення розгляду справи до вирішення пов'язаних справ.

Судами встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі № 803/121/16, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2016 року № 0000022200, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ у розмірі 1 197 967 гривень, визнано протиправною бездіяльність Рожищенського відділення Ківерцівської ОДПІ щодо неподання висновку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням суми у розмірі 1 197 967
гривень, що підлягає відшкодуванню із бюджету на користь Товариства; зобов'язано податковий орган внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Товариству суми ПДВ за червень 2015 року у розмірі 1 197 967 гривень. Постанова суду набрала законної сили 19 грудня 2017 року.

Посилання на те, що зазначені судові рішення оскаржуються у Верховному Суді, що свідчить про те, що процедура судового оскарження не закінчилась, а відповідно звернення з цим позовом є передчасним, Суд вважає недоцільним з огляду на те, що законодавець пов'язує момент набрання рішенням законної сили саме з датою рішення суду апеляційної інстанції.

Щодо посилання податкового органу на те, що судом безпідставно не задоволено клопотання про залишення позовної заяив без розгляду.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).

Крім того, положеннями пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Системний аналіз положень статті 43 та пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, дає підстави для висновку про те, що пеня нараховується на суму бюджетної заборгованості в силу Закону та не залежить від волевиявлення платника податку на додану вартість.

Визначений законодавцем строк в 1095 днів також свідчить на користь того, що Податковим кодексом України надана можливість захистити своє право на стягнення пені у зв'язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ протягом цього строку.

Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

При цьому, право платника податків на стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ та нарахованої пені повинно бути реальним і забезпечуватись практичною можливістю, в тому числі, шляхом звернення до суду.

Податковий кодекс України є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку.

Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду слід врахувати й те, що в силу положень пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу.

Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податкового боргу та пені на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань, тобто протягом 1095 днів.

Зазначений висновок висловлений в постанові Верховного Суду ві 14 березня 2019 року у справі №822/533/17.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, враховуючи, що правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та враховуючи необґрунтованість касаційної скарги у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційого адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі №140/2784/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурніро" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення пені.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова

Судді І. А. Гончарова

І. Я. Олендер