Історія справи

Постанова КАС ВП від 30.03.2023 року у справі №280/2687/20
Ухвала КАС ВП від 13.04.2021 року у справі №280/2687/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

12 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 280/2687/20

провадження № К/9901/11296/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 у справі № 280/2687/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправними рішення №46 від 06.04.2020, яким відмовлено позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та бездіяльність відповідача у вигляді не проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за довідкою Запорізького апеляційного суду від
26.03.2020 №07-36/107;

- скасувати рішення №46 від 06.04.2020 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за довідкою Запорізького апеляційного суду від 26.03.2020 за №07-36/107 в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та без оподаткування;

- зобов'язати відповідача виплатити внаслідок перерахунку заборгованість за період з 18.02.2020 з урахуванням раніше проведених виплат та компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Крім того позивач просив зобов'язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з моменту набрання законної сили та допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за довідкою Запорізького апеляційного суду від 26.03.2020 №07-36/107;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №46 від 06.04.2020;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, згідно з довідкою Запорізького апеляційного суду від
26.03.2020 за № 07-36/107, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року та здійснити нарахування та виплату компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати";

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Позивач 21.12.2020 звернувся до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі, відповідно до якої позивач просив суд:

- визнати дії та рішення відповідача № 923030802738 від 03.12.2020, які були здійснені на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду, у справі № 280/2687/20 від 28.09.2020 в частині зменшення стажу судді визначеного рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2016 у справі № 334/6813/16-а, що дає позивачу право на призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 34 роки 01 місяць 18 днів, зменшення процентного відношення довічного грошового утримання від працюючого судді на відповідній посаді з 90 відсотків до 50 відсотків, та відповідно протокол - розрахунок за період з 01.02.20 року по 31.12.20 року заборгованості, який розрахований із 50 % від довідки, за яким сума мала бути виплачена після візування у 12 місяці 2020 року та бездіяльність у вигляді несплати коштів за період з 19.02.2020 року протиправними;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від
28.09.2020 у справі № 280/2687/20, здійснити перерахунок, відповідно до частини 4 статі 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII та Глави 2 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління ПФУ від 25 січня 2008 року №3-1 зі змінами (далі - Порядок № 3-1) та виплату довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року, вже визначеного рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2016 року у справі № 334/6813/16-а 34 років стажу судді 34 роки 01 місяць 18 днів та Розпорядження УПФ України в Дніпровському районі м. Запоріжжя № 802738 від
20.03.2017 року 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді за довідкою Запорізького апеляційного суду від 26.03.2020 за № 07-36/107, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року та здійснити нарахування та виплату компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі № 280/2687/20 на протязі двох тижнів з дня винесення ухвали суду та з урахуванням висновків, викладених в ухвалі суду.

Ухвалою від 21.12.2020 Запорізький окружний адміністративний суд заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення повернув заявнику. У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі №280/2687/20 відмовив.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі 280/2687/20 скасовано.

В частині повернення заяви ОСОБА_1, поданої в порядку статті 383 КАС України, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі № 280/2687/20, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В частині встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від
21.12.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від
29.03.2021 у справі № 280/2687/20 та повернути матеріали справи для продовження розгляду.

Перевіряючи наявність підстав для касаційного оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2020 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 в частині вимог заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, колегія суддів бере до уваги таке.

Приписи пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За правилами частини 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Тобто особи, які беруть участь у справі, у тому разі, якщо вони не погоджуються з ухваленими (постановленими) судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє касаційне оскарження тільки у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Тлумачення норм частини 2 статті 328 КАС України та частини 1 ст. 294 КАС України у їхньому логічному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції (після їхнього перегляду в апеляційному порядку) щодо: забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Згідно з частиною 3 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Аналіз положень частини 1 статті 328 КАС України свідчить про те, що до суду касаційної інстанції можуть бути оскаржені саме рішення суду першої інстанції, якими закінчений судовий розгляд (частина 3 статті 241 КАС України), після апеляційного перегляду справи, та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалені за наслідками розгляду апеляційної скарги на такі рішення. Водночас приписами частини другої статті, яка аналізується, гарантується право на касаційне оскарження чітко визначених ухвал суду першої інстанції після їхнього перегляду судом апеляційної інстанції. Натомість частиною третьою цієї самої статті встановлений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду.

Верховний Суд доходить висновку, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 у справі № 280/2687/20, якою скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2020 в частині повернення заяви ОСОБА_1, поданої в порядку статті 383 КАС України, та скеровано справу до суду першої інстанції для продовження розгляду не може бути предметом касаційного оскарження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження щодо оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2020 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 в частині вимог заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду треба відмовити.

З'ясовуючи наявність у ОСОБА_1 права на касаційне оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2020 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 у справі № 280/2687/20 в частині вимог встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України Верховний Суд дійшов таких висновків.

Логіко-граматичне тлумачення положень частини 2 статті 328 КАС України у їхньому взаємозв'язку з приписами частини 1 статті 294 КАС України дає підстави для висновку, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені тільки ухвали суду першої інстанції (після їхнього перегляду в апеляційному порядку) щодо:

1) забезпечення позову;

2) заміни заходу забезпечення позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) залишення позову (заяви) без розгляду;

6) закриття провадження у справі;

7) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;

8) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Зазначений перелік є вичерпним та не може тлумачитися розширено.

Отже, юридичні приписи частини 2 статті 328 КАС України не передбачають можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції (після її перегляду судом апеляційної інстанції) про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі (згідно зі статтею 382 КАС України).

Також Верховний Суд звертає увагу на те, що у цій ситуації заявнику були забезпечені належні процесуальні умови для реалізації основоположного права на апеляційний перегляд судового рішення, ухваленого в його справі, яке (таке право) гарантоване положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України. Водночас касаційне оскарження означеного судового рішення положеннями КАС України не допускається.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження щодо оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2020 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 в частині вимог встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України треба відмовити.

Керуючись положеннями статті 328, приписами пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 у справі № 280/2687/20.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб