Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.03.2019 року у справі №819/1214/18

УХВАЛА

12 березня 2019 року

Київ

справа №819/1214/18

касаційне провадження №К/9901/6086/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Бившевої Л. І. (суддя-доповідач), Хохуляка В. В., Шипуліної Т. М., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 у справі за позовом Селянського фермерського господарства "Тюльпан" до Головного управління ДФС у Тернопільській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 30.08.2018, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від
23.01.2019, позов задовольнив: скасував рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 29.03.2018 №620797/21152613; зобов'язав Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.11.2017 № 19 подану на реєстрацію Селянським фермерським господарством "Тюльпан".

Головне управління ДФС у Тернопільській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд першої інстанції ухвалою від 16.07.2018 призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що контролюючим органом в квитанції від 23.11.2017 не вказано конкретного критерію оцінки ступеня ризику, якому відповідає податкова накладна №19 від 21.11.2017, конкретного переліку документів, які можуть бути подані позивачем для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної, що вказує на безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії. При цьому, в оскаржуваному рішенні комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області №620797/21152613 від 29.03.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 21.11.2017 податковим органом не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.

Випадки, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційні скарзі таких застережень не міститься.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.08.2018, необґрунтованою.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись пунктом 5 частиною 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк

Т. М. Шипуліна