Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.01.2020 року у справі №420/1691/19

УХВАЛА

10 січня 2020 року

Київ

справа №420/1691/19

адміністративне провадження №К/9901/491/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В. М.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі №420/1691/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:

- визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 15 березня 2019 року №51 про відмову ОСОБА_1 в оформленні документів щодо вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 щодо вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням причин, які, на переконання скаржника, є поважними для поновлення пропущеного строку.

Копію ухвали суду апеляційної інстанції від 07 жовтня 2019 року позивач отримав 18 та 25 листопада 2019 року за зазначеними в апеляційній скарзі адресами.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, оскільки, в межах наданого судом строку, скаржником не подано до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення такого строку.

02 січня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі №420/1691/19.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року, Верховний Суд виходить з такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і частини 1 статті 13 КАС України.

Водночас частини 1 статті 13 КАС України обумовлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 13 КАС України

Відповідно до частини 2 статті 13 КАС України не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року не було предметом апеляційного перегляду, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження в цій частині.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги в частині оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду прийнято 02 серпня 2019 року, повний текст рішення складено та підписано в цей же день.

Суд апеляційної інстанції в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху зазначив, що копію оскаржуваного рішення апелянтом отримано 08 серпня 2019 року, що підтверджено наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення.

Проте, апелянтом подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції 23 вересня 2019 року, тобто після закінчення строку, установленого статтею 295 КАС України при цьому, апелянтом не порушувалося питання про поновлення цього строку.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строків на апеляційне оскарження і скаржник не порушував питання про його поновлення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху та надання скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання відповідної заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки скаржником в межах наданого судом строку не подано до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення такого строку.

Таким чином, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення статті 299 КАС України, правильне його застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині 3 статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі №420/1691/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

В. М. Соколов

М. В. Білак

О. В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду