Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.08.2021 року у справі №240/11052/20
Постанова КАС ВП від 17.05.2023 року у справі №240/11052/20
Постанова КАС ВП від 17.05.2023 року у справі №240/11052/20

УХВАЛА

09 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 240/11052/20

адміністративне провадження № К/9901/26245/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів: Мацедонської В. Е., Шевцової Н. В.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі №240/11052/20 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

19 липня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, в якому просив:

1) визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо не здійснення перерахунку та виплати:

- надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 10% посадового окладу за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області з 29 травня 2015 року по 29 вересня 2015 року (момент звільнення з органів внутрішніх справ), премії та одноразової грошової допомоги при звільнені з врахуванням посадового окладу 2950 грн. ;

- середнього заробітку за період з 29 травня 2015 року по дату проведення розрахунку;

- компенсації втрати частини доходів у зв'язку з їх несвоєчасною виплатою;

2) зобов'язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області провести перерахунок надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% посадового окладу за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області з 29 травня 2015 року по 29 вересня 2015 року (момент звільнення з органів внутрішніх справ), премії та одноразової грошової допомоги при звільнені, з врахуванням посадового окладу 2950 грн. та виплатити різницю недоотриманої суми;

3) зобов'язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ У країни в Житомирській області провести нарахування та виплату середнього заробітку за період з 29 травня 2015 року по дату проведення розрахунку, відповідно до ст. 117 Кодексу законів України про працю.

4) зобов'язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з їх несвоєчасною виплатою, відповідно до Закону України № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплати";

5) виплатити 15 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року, яке було залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки з ним повного розрахунку при звільненні.

Зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток в розмірі 4447,47 гривень (чотири тисячі чотириста сорок сім гривень сорок сім копійок) за затримку з ним в період з 30.09.2015 по 09.06.2020 повного розрахунку при звільненні.

Визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період з 29.05.2015 по
29.09.2015 та премії за період з 29.05.2015 по 29.09.2015, нарахованих на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №296/6615/17.

Зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за період з 29.09.2015 по 09.06.2020, у зв'язку з порушенням строків виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період з 29.05.2015 по 29.09.2015 в розмірі 406,35 грн. та премії за період з
29.05.2015 по 29.09.2015 в розмірі 787,45 грн., нарахованих на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №296/6615/17.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас, пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оскаржуючи судове рішення, розглянуте в порядку спрощеного позовного провадження, позивач зазначає про наявність підстав для касаційного оскарження судового рішення, передбачених п.1 ч.4 ст.328 КАС України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).

Наведені скаржником в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо проведення розрахунків співмірності недоплаченої суми в порівнянні з середнім заробітком.

Таким чином, оскаржуючи судові рішення, розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі не навів та не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржувані судові рішення підлягають перегляду в касаційному порядку.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1, не підлягають касаційному оскарженню.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі №240/11052/20 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН. А. Данилевич В. Е. Мацедонська Н. В. Шевцова