Історія справи
Ухвала КАС ВП від 10.04.2019 року у справі №1540/3775/18

УХВАЛА10 квітня 2019 рокуКиївсправа №1540/3775/18провадження №К/9901/9673/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про визнання протиправним наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -
установив:ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №138 від 23.07.2018 про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та зобов'язання прийняти рішення про прийняття заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2018, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019, в задоволенні позову відмовлено.У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.За правилами частини
1 статті
334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі
КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.Пункт
8 частини
2 статті
129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття
14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".Згідно з частиною
1 статті
328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною
1 статті
328 КАС України.Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною
1 статті
328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.У свою чергу, за змістом пункту
11 частини
6 статті
12 КАС України для цілей пункту
11 частини
6 статті
12 КАС України справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, які внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, позивач уже оскаржувала відмову у визнанні її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зокрема, рішення Державної міграційної служби України № 581-16 від 25.11.2016 "Про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту".Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2017 по справі №815/170/17, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду 05.07.2017 та Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.04.2018, було відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДМС України про визнання неправомірним та скасування рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов'язання вчинити певні дії.Повторно звернувшись до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, позивач не зазначила жодних нових обставин, які б дозволили повторно розглянути відповідачем її заяву в призмі визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України.Відповідно до пункту
1 частини
1 статті
333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.На підставі викладеного, керуючись статтями
3,
328,
333 КАС України,ухвалив:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про визнання протиправним наказу та зобов'язання вчинити певні дії.Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.Суддя-доповідач Т. Г. СтрелецьСудді О. В. БілоусІ. Л. Желтобрюх