Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.02.2019 року у справі №826/20714/15
Постанова ВП ВС від 12.06.2019 року у справі №826/20714/15

УХВАЛА

06 березня 2019 року

Київ

справа №826/20714/15

адміністративне провадження №К/9901/16827/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Гриціва М. І., судді Коваленко Н. В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в м. Києві за участю третьої особи Свято-Покровського жіночого монастиря Київської єпархії Української православної церкви в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м.

Києва від 16 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в м. Києві в якому просила:

- визнати дії Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (колишній торгівельний зал АДРЕСА_1 за Свято-Покровським жіночим монастирем Київської єпархії Української православної церкви в м. Києві (код 35529499) - протиправними;

- скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві 06 лютого 2015 року індексний номер 33272971, на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (колишній торгівельний зал АДРЕСА_1, Свято-Покровському жіночому монастирю Київської єпархії Української православної церкви в м. Києві (код 35529499);

- зобов'язати Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві скасувати в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про право власності: номер 8642267 на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (колишній торгівельний зал АДРЕСА_1 за Свято-Покровським жіночим монастирем Київської єпархії Української православної церкви в м. Києві (код 35529499).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 09 жовтня 2009 року ОСОБА_3 подарувала окремо збудований гараж в садибі житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 ОСОБА_2, про що свідчить договір дарування гаражного боксу від 09 жовтня 2009 року.

11 березня 2015 року позивачці стало відомо, що Реєстраційною службою ГУЮ у м.

Києві було проведено державну реєстрацію права власності на її гараж, що знаходиться на АДРЕСА_1, за Свято-Покровським жіночим монастирем Київської єпархії Української православної церкви в м. Києві та видано Свідоцтво про право власності від 06 лютого 2015 року індексний номер 33272971 на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення - гараж за адресою АДРЕСА_1

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2017 року, задоволено клопотання Свято-Покровського жіночого монастиря Київської єпархії Української православної церкви в м. Києві про закриття провадження через те, що даний спір є не публічно-правовим та не може вирішуватися у порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва 16 травня 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник просить скасувати ухвали і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційна скарга подана 02 серпня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/20714/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я. О., суддів Гриціва М. І. та Коваленко Н. В.

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року прийнято до свого провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в м. Києві за участю третьої особи Свято-Покровського жіночого монастиря Київської єпархії Української православної церкви в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м.

Києва від 16 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року.

У касаційній скарзі скаржник вказує, що предметом позовних вимог є визнання неправомірними дій Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві щодо реєстрації 06 лютого 2015 року права власності на гараж, що знаходиться на АДРЕСА_1, за Свято-покровським жіночим монастирем і скасування свідоцтва від 06 лютого 2015 року про право власності на це нерухоме майно. Між Реєстраційною службою Головного управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_2 і Свято-Покровським жіночим монастирем відсутні договірні відносини, відтак, на думку скаржника, спір, у зв'язку з яким подано адміністративний позов, є публічно-правовим, а не таким, що випливає з договірних відносин.

Відповідно до частини 6 статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Враховуючи, що учасник справи оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у тому числі з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то за правилами частини 6 статті 346 КАС України є підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" ("Golder v. the United Kingdom") від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станєв проти Болгарії" ("Stanev v. Bulgaria") від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

Керуючись статтями 341, 345, 346, 347, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_2 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в м. Києві за участю третьої особи Свято-Покровського жіночого монастиря Київської єпархії Української православної церкви в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я. О. Берназюк

Судді: М. І. Гриців

Н. В. Коваленко