Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.04.2021 року у справі №140/509/20

УХВАЛА

09 вересня 2021 року

Київ

справа № 140/509/20

адміністративне провадження № К/9901/33389/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі № 140/509/20

за позовом Державного підприємства "Камінь-Каширське лісове господарство"

до Головного управління ДПС у Волинській області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс", Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ КАРД"

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2021 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі № 140/509/20, предметом спору у якій є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною 1 статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Частиною 1 статті 328 КАС України.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 ст. 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 2 ст. 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 2 ст. 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.

У поданій касацій скарзі, відповідач, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

При цьому, у скарзі лише викладено обставини справи, процитовано норми КАС України, які регулюють спірні відносини з посиланням на ухвалення судом апеляційної інстанції рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, то вона окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, повинна містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Крім того, суд окремо зазначає, що касаційна скарга у справі №140/509/20 вже подавалась податковим органом до суду касаційної інстанції раніше, проте Верховний Суд ухвалами від 28 квітня 2021 року та 18 серпня 2021 року повернув їх як такі, що не містили підстав касаційного оскарження судових рішень. При цьому, Верховний Суд роз'яснював скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, в тому числі, і у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України.

В той же час, звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, податковим органом не виправлено недоліків касаційної скарги, які були вказані Верховним Судом, що свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина 1 статті 341 КАС України).

З поданої втретє касаційній скарги вбачається, що усі доводи скарги побудовані на тлумаченні норм права, які регулюють спірні відносини, додаткових обґрунтувань не містить та не виправляє недоліки попередніх ухвал Верховного Суду. В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини та опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Також, слід зауважити, що податковий орган, звертаючись втретє із касаційною скаргою змінює лише підстави касаційного оскарження, що може свідчити, про відсутність у відповідача чіткої позиції, якою він обґрунтовує порушення судом апеляційної інстанції норм матеріально та процесуального права.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області, підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі № 140/509/20 за позовом Державного підприємства "Камінь-Каширське лісове господарство" до Головного управління ДПС у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс", Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ КАРД" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. Ф. Ханова