Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.03.2021 року у справі №540/1138/20

УХВАЛА

09 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 540/1138/20

адміністративне провадження № К/9901/22612/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О. В.,

суддів: Білак М. В., Мартинюк Н. М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року

у справі №540/1138/20

за позовом ОСОБА_1

до державного виконавця Григоренка Михайла Юрійовича

про скасування постанови про відкладення проведення виконавчих дій,

УСТАНОВИЛ:

04 травня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1), від імені якого діє Рейніш Леонід Валерійович (далі - представник позивача) звернувся до суду з позовом до державного виконавця Григоренка Михайла Юрійовича (надалі - відповідач), у якому просить скасувати постанову про відкладення проведення виконавчих дій Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренко Михайла Юрійовича від 30 квітня 2020 року.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року позовну заяву повернуто ОСОБА_1.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 01 вересня 2020 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто апелянту у зв'язку з невиконанням вимог ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Позивач, не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення скарги, подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 липня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, оскільки позивачем не додано документ про сплату судового збору.

22 липня 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання/заява від представника позивача, в якій він просив, зокрема, звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Підставою звільнення від сплати судового збору зазначено те, що позивач не отримує доходу, а тому, відповідно до частини 1 статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон N 3674-VI), підлягає звільненню від сплати судового збору.

Для підтвердження скрутного матеріального становища представник позивача до заяви додав роздруківку із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 22 липня 2021 року ОСОБА_1 за період з 1 по 4 квартал 2020 року, яка свідчить про відсутність у позивача доходів за вказаний період.

Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону N 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною другою статті 8 Закону N 3674-VI встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, Верховний Суд вважає за можливе задовольнити клопотання скаржника та звільнити його від сплати судового збору.

Однак, обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Статтею 3 Закону N 3674-VI визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 298 КАС України.

Відповідно до частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, статтею 296 КАС України встановлені імперативні вимоги до апеляційної скарги. У разі невідповідності скарги вказаним вимогам - суд надає скаржнику строк для усунення визначеного недоліку. Якщо скаржник не усуває недоліки скарги - така скарга підлягає поверненню.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, встановив невідповідність апеляційної скарги ОСОБА_1 вимогам статті 296 КАС України, а саме - до скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції надав позивачу десятиденний строк на усунення вказаного недоліку. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 04 вересня 2020 року надіслана на електронну пошту, що вказана представником в апеляційній скарзі.

Станом на 22 лютого 2021 року вказані недоліки апеляційної скарги усунуті не були. Враховуючи вимоги статті 298 КАС України, суд апеляційної інстанції повернув скаргу позивачу.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми статей 169, 296, 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справ) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Пятого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі №540/1138/20.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі №540/1138/20 за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Григоренка Михайла Юрійовича про скасування постанови про відкладення проведення виконавчих дій.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.........................................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

Н. М. Мартинюк

Судді Верховного Суду