Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.04.2020 року у справі №826/10298/17

УХВАЛА

06 квітня 2020 року

м. Київ

справа №826/10298/17

адміністративне провадження №К/9901/8477/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві; ГУ ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду 28.02.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ''Фінансова компанія Магнат'' до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

УСТАНОВИЛ:

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 22.11.2019 позов ТОВ ''Фінансова компанія Магнат'' задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 06.07.2017 №0033061404 про застосування до товариства штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 28.12.2019 залишив без руху у зв'язку із несплатою судового збору за подання апеляційної скарги, а ухвалою від 14.01.2020 повернув з тих підстав, що відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги, залишеної без руху ухвалою суду від 28.12.2019, у встановлений судом строк.

24.01.2020 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 07.02.2020 залишив без руху як таку, що подана з порушенням вимог статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження, а вказані підстави у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 2400,00 грн). Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк на усунення цих недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою цього ж суду від 28.02.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою з огляду на те, що підстави, вказані відповідачем у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, визнані неповажними, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в нього коштів, призначених для сплати судового збору, не може бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на оскарження судового рішення у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

20.03.2020 відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду 28.02.2020, у якій просить скасувати зазначене судове рішення, а справу направити до апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ГУ ДПС, зокрема зазначає, що вперше з апеляційною скаргою відповідач звернувся вчасно, однак через обмежене фінансування видатків для сплати судового збору, блокування рахунків контролюючого органу органом казначейської служби у зв'язку з безопірним списання коштів, як незалежних від відповідача обставин, судовий збір за подання апеляційної скарги не був сплачений; вказує, що контролюючим органом вживалися всі можливі заходи щодо сплати судового збору, проте ці обставини не були враховані судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 08.02.2020) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Підставою для повернення апеляційної скарги згідно з ухвалою від 14.01.2020 було те, що відповідач не усунув недолік апеляційної скарги, на який було вказано в ухвалі від 28.12.2019 (до апеляційної скарги не був доданий документ про сплату судового збору у розмірі 2400,00 грн).

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративного обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав такими, що не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб'єкту владних повноважень у довільний час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Крім того, відповідно до пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, зупинення операцій по рахунках боржників не є перешкодою для проведення такого платежу, як сплата судового збору.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд здійснив заміну сторони (відповідача) правонаступником згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537.

Керуючись статтею 52, статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Замінити відповідача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду 28.02.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду