Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.05.2021 року у справі №826/7878/17

УХВАЛА

01 липня 2021 року

Київ

справа №826/7878/17

адміністративне провадження №К/9901/15167/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Жука А. В., Загороднюка А. Г.,

перевіривши заяву ОСОБА_1

у справі №826/7878/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

27 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1.

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2021 року указану скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом її подання до Суду державною (українською) мовою, текст якої викласти розбірливо із зазначенням у чому полягає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права з наданням обґрунтування таких порушень.

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала, у зв'язку із неусуненням недоліків такої скарги.

17 червня 2021 року до касаційного суду надійшла заява скаржника, викладена російською мовою.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з частиною 1 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина 3 статті 15 КАС України).

За приписами частини 4 статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому частини 4 статті 15 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Отже, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 07 червня 2019 року у справі №826/10114/17, від 03 вересня 2020 року у справі №826/6286/17, від 29 жовтня 2020 року у справі №815/1958/16 та від 07 грудня 2020 року у справі №138/132/20.

Крім того, у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/393/19 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що українська мова як засіб спілкування й інтелектуального вираження відображає самобутність багатомільйонного українського народу і є основою його духовності й історичної пам'яті.

Повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації та єдності України. У такому сенсі державна мова є складовою конституційного ладу та конституційною цінністю.

Колегія не вбачає підстав для відступу від вищевказаних правових висновків.

Колегія суддів також зауважує, що передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання процесуальних документів державною мовою не є звуженням прав позивача чи дискримінацією останнього за мовною ознакою, оскільки крім послуг перекладача, на законодавчому рівні закріплені серед іншого державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.

Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України.

Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" від 15 травня 2003 року N 802-IV.

Разом з тим Суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов'язок суду приймати такі документи до розгляду.

Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" поширюються положення Хартії.

Ураховуючи викладене, а також беручи до уваги положення частини 4 статті 15 КАС України та частини 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу та інші заяви або клопотання звернені до Суду необхідно викладати державною (українською) мовою.

Відповідно до частини 1 статті 167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Отже, з урахуванням положень частини 4 статті 15 КАС України та статті 167 КАС України, заяву ОСОБА_1, викладену російською мовою, необхідно повернути без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись частиною 2 статті 167 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 у справі №826/7878/17 - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.........................................

Ж. М. Мельник-Томенко А. В. Жук

А. Г. Загороднюк

Судді Верховного Суду