Історія справи
Постанова ВССУ від 18.02.2026 року у справі №679/1660/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18лютого 2026 року
м. Київ
справа № 679/1660/23
провадження № 61-1439св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Ступак О. В., Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Некомерційне комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» на постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І., від 06 січня 2025 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (далі - «ВП «ХАЕС»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом») в особі філії «ВП «ХАЕС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальне некомерційне підприємство Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» (далі - КНП НМР «СМСЧ м. Нетішин»), про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (справа № 679/1660/23).
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що він працював на посаді електрослюсаря з ремонту й обслуговування автоматики та засобів вимірювань електростанцій 5 розряду групи з ремонту та обслуговування інформаційних підсистем дільниці з ремонту засобів обчислювальної техніки цеху теплової автоматики та вимірювань у філії «ВП «ХАЕС».
3. 19 жовтня 2023 року наказом відповідача № 5498-к, який не був погодженим профспілковим комітетом, його безпідставно направлено на позачерговий медогляд, оскільки такий медичний огляд призначається лише за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров`я пов`язане з умовами праці або за ініціативою роботодавця, якщо стан здоров`я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов`язки.
Водночас він не писав заяви про проведення позачергового медичного огляду, а у вказаному наказі не було зазначено про погіршення стану його здоров`я.
4. 20 жовтня 2023 року він пройшов медичний огляд в КНП НМР «СМСЧ
м. Нетішин». При проходженні медичного огляду не було виявлено протипоказань до роботи. Лікар-психіатр відмовилась видати висновок про стан його здоров`я, а видала направлення на консультацію в КНП «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров`я», не зробивши жодних записів ні у медичній картці амбулаторного хворого, ні у картці працівника.
5. 23 жовтня 2023 року він прибув до КНП «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров`я», де йому для отримання довідки було рекомендовано надати характеристику з місця роботи та перелік функціональних обов`язків.
6. 25 жовтня 2023 року він отримав «Консультаційний висновок спеціаліста» у Міській лікарні № 2 Рівненської міської ради, згідно з яким є психічно здоровим.
7. 28 жовтня 2023 року він звернувся у Медичний центр «Звіробій» у
м. Хмельницький та отримав довідку про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин. Відповідно до цієї довідки психіатричні, у тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин, протипоказання для виконання обов`язків працівника атомної енергетики у нього відсутні.
8. 31 жовтня 2023 року прибув у кабінет медпункту на території філії «ВП «ХАЕС» та надав усі вищезазначені документи, однак лікар-психіатр, як і цеховий лікар, відмовились їх приймати. При цьому він продовжив виходити на роботу та виконувати свої посадові обов`язки.
9. 27 листопада 2023 року його запросили до КНП НМР «СМСЧ м. Нетішин» для проходження лікарсько-консультативної комісії, де було повідомлено про недоліки довідки, виданої Медичним центром «Звіробій», та запропоновано надати аналогічну довідку, але вже підписану комісією лікарів-психіатрів.
10. Він вважав ці вимоги незаконними, оскільки рішення комісією лікарів-психіатрів приймається лише у випадку незгоди позивача із результатами огляду. Водночас лікар-психіатр не надала жодного висновку, який позивач міг би оскаржити, а тому він не мав підстав для отримання довідки за формою
№ 100-2/о за результатами огляду комісією лікарів-психіатрів.
11. 01 грудня 2023 року відбулося засідання комісії лікарів, на якій його намагалися переконати, що довідка, видана КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення», є недійсною та пропонували направлення на консультацію, від якої він відмовився.
12. 04 грудня 2023 року КНП НМР «СМСЧ м. Нетішин», не зважаючи на наявність довідок про стан його здоров`я, повідомило відповідача про ухилення ОСОБА_1 від проходження позачергового медогляду, на підставі чого відповідач видав наказ № 6365-к від 05 грудня 2023 року про відсторонення позивача від роботи.
13. Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ № 6365-к від 05 грудня 2023 року про відсторонення від роботи та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
14. У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «ХАЕС» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (справа № 679/170/24).
15. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, врахувавши ухилення позивача від проходження позачергового медичного огляду, відсторонив його від роботи та зобов`язав до 15 грудня 2023 року надати висновок комісії щодо придатності для роботи за професією.
16. 19 грудня 2023 року відповідачем прийнято наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи. Однак цей наказ не містить підтвердження неможливості виконання позивачем його трудових обов`язків, внаслідок стану здоров`я, або наявності протипоказань щодо продовження трудової діяльності. Крім того, відповідач, вважаючи, що він не може виконувати роботу за займаною посадою, не запропонував іншої роботи.
17. Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ № 6639-к від 19 грудня 2023 року про звільнення з роботи, поновити його на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
18. Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області
від 27 лютого 2024 року об`єднано в одне провадження справу № 679/1660/23 із справою № 679/170/24. Об`єднаній справі присвоєно номер № 679/1660/23.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
19. Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області, у складі судді Стасюка Р. М., від 09 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
20. Суд першої інстанції виходив з того, що вимоги відповідача про надання позивачем висновку комісії щодо проходження позачергового медичного огляду, з врахуванням попередньої заяви позивача про погіршення здоров`я, характеру та умов його праці, є обґрунтованими. За відсутності відповідного медичного висновку відповідач законно прийняв оспорювані накази.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
21. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 06 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09 вересня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частинах нове судове рішення.
Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «НАЕК «Енергоатом» філії ВП «ХАЕС» № 6639-к від 19 грудня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді електрослюсаря з ремонту та обслуговування автоматики та засобів вимірювань електростанцій 5 розряду групи з ремонту й обслуговування інформаційних підсистем дільниці з ремонту засобів обчислювальної техніки (ЗОТ) ЦТАВ філії ВП «ХАЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом».
Стягнуто з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 488 870,80 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
22. Апеляційний суд, частково погоджуючись з висновками суду першої інстанції, виходив з того, що дії роботодавця щодо відсторонення позивача від роботи відповідають вимогам закону, оскільки позивачем не підтверджено обставин щодо проходження обов`язкового медичного огляду, а надані ним довідки не свідчать про проходження комісійного обстеження лікарями-психіатрами та не відповідають вимогам щодо оформлення цих довідок.
23. Водночас колегія суддів, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходила з того, що матеріали справи не містять висновку про неможливість виконання позивачем своїх посадових обов`язків за станом здоров`я, а тому звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України є незаконним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
24. У касаційній скарзі ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «ХАЕС» просить постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 січня 2025 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишивши в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
25. 31 січня 2025 року ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «ХАЕС» подало касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду
від 06 січня 2025 року у справі № 679/1660/23.
26. Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «ХАЕС», витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 679/1660/23. Зупинено, до закінчення перегляду в касаційному порядку, виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 06 січня 2025 року щодо стягнення із АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині, яка перевищує розмір заробітної плати ОСОБА_1 за один місяць.
27. У березні 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
28. Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
29. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі
№ 219/9462/20, від 28 лютого 2024 року у справі № 357/15166/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
30. Вказує, що ОСОБА_1 не пройшов позачерговий медичний огляд щодо професійної придатності та не надав медичну довідку, яка б підтверджувала, що позивача можливо допустити до виконання конкретної роботи за станом здоров`я. Без встановлення можливості допуску позивача до виконання конкретної роботи у філії «ВП «ХАЕС» неможливе його переведення на іншу роботу.
31. Зауважує, що позивачу при проходженні медичного огляду лікарем психіатром було встановлено попередній діагноз: «стійкі маячні порушення, неуточнені», та рекомендовано пройти обстеження комісією лікарів-психіатрів.
32. Звертає увагу, що справа не розглядалась судом більше одного року, а розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу розрахований за період з 19 грудня 2023 року по 19 грудня 2024 року становить 469 244,60 грн. Крім того, позивач на момент звільнення був відсторонений від роботи, а тому відсутні підстави для нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки позивач не поніс втрат у заробітній платі у зв`язку зі звільненням.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
33. У березні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Осіпова Г. В., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскарженої постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
34. Вказує, що обов`язок доведення правомірності звільнення покладається на відповідача. Висновок роботодавця про невідповідність працівника роботі має бути обґрунтованим і документально підтвердженим, натомість оспорюваний наказ про звільнення позивача з роботи не відповідає цим вимогам.
35. Зауважує, що відповідачем не доведено факту виявлення протипоказанням для виконання позивачем роботи за посадою. Звертає увагу, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про погіршення здоров`я у червні 2023 року і після цього виконував свої посадові обов`язки до жовтня 2023 року. У цей період роботодавцем не було встановлено фактів неналежного виконання позивачем посадових обов`язків. При проходженні медичного огляду було встановлено лише попередній діагноз у вигляді шифрованого позначення, тлумачення якого лікарем не наводилось. Вважає, що має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
36. Звертає увагу, що на момент звільнення були чинними медична довідка про проходження ОСОБА_1 психіатричного огляду (чинна до 11 квітня 2024 року) та сертифікат про проходження ним профілактичного наркологічного огляду (чинний до 11 квітня 2024 року).
Обставини справи, встановлені судами
37. Із 22 серпня 1988 року ОСОБА_1 працював на посаді електрослюсаря з ремонту й обслуговування автоматики та засобів вимірювань електростанцій 5 розряду групи з ремонту та обслуговування інформаційних підсистем дільниці з ремонту засобів обчислювальної техніки (ЗОТ) ЦТАВ у філії «ВП «ХАЕС».
38. Виконання посадових обов`язків електрослюсаря 5 розряду належить до робіт, пов`язаних з організацією або виконанням робіт з підвищеною небезпекою: роботи в діючих електроустановках до 1 000В (пункт 1.9 Робочої інструкції електрослюсаря з ремонту й обслуговування автоматики та засобів вимірювань електростанцій).
39. Наказом № 4379-к «Про результати атестації робочих місць за умовами праці ЦТАВ» від 19 листопада 2021 року підтверджено шкідливі умови праці електрослюсаря з ремонту й обслуговування автоматики та засобів вимірювань електростанцій.
40. 07 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ЦТАВ із заявою про погіршення самопочуття.
41. Наказом № 5498-к «Про проведення позачергового медичного огляду для працівника ЦТАВ» від 19 жовтня 2023 року, зобов`язано ОСОБА_1 пройти 20 жовтня 2023 року в установленому порядку позачерговий медичний огляд на базі КНП НМР «СМСЧ м. Нетішин» для отримання медичного висновку щодо придатності для роботи за професією та після проходження позачергового медичного огляду надати до ВОЗ СОП висновок комісії щодо придатності для роботи за професією. ОСОБА_1 був ознайомлений з цим наказом.
42. 19 жовтня 2023 року позивачу надано направлення на обов`язковий позачерговий медичний огляд.
43. 20 жовтня 2023 року складено протокол про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричного оглядів, в тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, № 6852, в якому зазначено про скерування ОСОБА_1 в КНП «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров`я» для обстеження психічного стану комісією лікарів-психіатрів та видачі довідки форми № 100-2/о.
44. Згідно з консультаційним висновком спеціаліста КНП «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров`я» від 23 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 рекомендовано для обстеження та отримання довідки № 100-2/о надати характеристику з місця роботи та перелік функціональних обов`язків. Проте ці документи до медичного центру надані не були.
45. Положенням про медичний огляд персоналу «ВП «ХАЕС» 0.ТБ.6429.ПЛ-22 (далі - Положення) визначено, що позачерговий медичний огляд - медичний огляд працівників, який проводиться за заявою працівника/за ініціативою роботодавця; працівник зобов`язаний пройти позачерговий медичний огляд в КНП НМР «СМСЧ м. Нетішин» у визначений наказом філії «ВП «ХАЕС» термін.
Положенням також передбачено, що КНП НМР «СМСЧ м. Нетішин» має право направляти працівника філії «ВП «ХАЕС» при формуванні висновку щодо придатності до роботи, на додаткове медичне обстеження, в медичні установи України, для уточнення діагнозу, в період проходження працівником періодичного медогляду, за погодженням з начальником СОП; залучати до проведення медичних оглядів на договірній основі спеціалістів з інших закладів охорони здоров`я в разі відсутності окремих лікарів.
46. Пунктом 6.22 Колективного договору ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2023-2024 роки передбачено обов`язок працівника проходити у встановленому порядку усі види медичних оглядів згідно з чинним законодавством України, директивними та нормативними документами МОЗ України та ДП «НАЕК «Енергоатом», Колективним договором з урахуванням умов виробництва із застосуванням ядерних установок.
47. Відповідно до пункту 6.8 Колективного договору, роботодавець зобов`язується організовувати у встановленому порядку позачергове проведення медичного огляду на вимогу працівника компанії, якщо працівник вважає, що погіршення стану його здоров`я пов`язане з умовами праці, або за ініціативою адміністрації, якщо стан здоров`я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов`язки.
48. Згідно з пунктом 6.3 Колективного договору, періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників АЕС проводити на базі медичних установ, що мають досвід роботи з медичного супроводження діяльності персоналу АЕС.
49. Відповідно до наказу ДП «НАЕК «Енергоатом» філії «ВП «ХАЕС» № 6365-к від 05 грудня 2023 року, ОСОБА_1 з 06 грудня 2023 року відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. Зобов`язано до 15 грудня 2023 року надати до СОП висновок Комісії щодо придатності для роботи за професією.
З цим наказом позивач ознайомлений 06 грудня 2023 року.
50. Згідно з наказом філії «ВП «ХАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» № 6639-к
від 19 грудня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 », позивача звільнено з займаної посади на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, яка перешкоджає продовженню роботи.
51. Відповідно до довідки філії «ВП «ХАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» № 21
від 09 січня 2024 року, повними відпрацьованими позивачем місяцями є жовтень і листопад 2023 року (у жовтні - 20 робочих днів, у листопаді -
17 робочих днів), заробітна плата у ці місці становила 34 723,66 грн (жовтень) та 31 291,89 грн (листопад).
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
52. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
53. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
54. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
55. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
56. Статтею 51 КЗпП України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
57. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.
58. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України).
59. За змістом частин першої-другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
60. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
61. За загальним правилом, у трудових спорах саме відповідач (роботодавець) має доводити законність звільнення працівника (див. постанови Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 207/1385/16-ц, від 15 жовтня 2025 року у справі № 757/26553/21).
62. Апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_1 було звільнено з роботи у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, однак матеріали справи не містять висновку про неможливість виконання позивачем своїх посадових за станом здоров`я, дійшов загалом правильного висновку про визнання незаконним наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України та його поновлення на роботі.
63. Колегія суддів погоджується з такими висновками, оскільки за обставин цієї справи факт не завершення ОСОБА_1 медичного огляду не є тотожним факту невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я.
64. Водночас колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові
від 28 грудня 2022 року у справі № 607/17164/21 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що за обставин ухилення працівника від проходження обов`язкового медичного огляду, його відсторонення від роботи та попереднього застосування дисциплінарного стягнення за такі дії, подальше ігнорування (ухилення від) медичного огляду є підставою для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з систематичним невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
65. У розглядуваній справі встановлено, що обов`язок ОСОБА_1 проходити медичний огляд передбачений як Положенням про медичний огляд персоналу «ВП «ХАЕС» 0.ТБ.6429.ПЛ-22, так і Колективним договором, однак відомості про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за ігнорування наказів роботодавця та ухилення від медичного огляду відсутні.
66. Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із висновками апеляційного суду щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
67. Верховний Суд у постанові від 13 серпня 2025 року у справі
№ 757/32162/23, яка підлягає врахуванню відповідно до приписів частини третьої статті 400 ЦПК України, вказав, що за відсутності підстав для визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи, правильним є висновок судів про відмову у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
68. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 дійшла висновку, що «середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин…
Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.
Вказана норма права, крім превентивної функції, виконує функцію соціальну, задовольняючи потребу працівника в засобах до існування на період незаконного звільнення. Відтак, за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим і спір розглянутим в одному позовному провадженні з вирішенням питання про поновлення на роботі, або в різних провадженнях, що не впливає на розрахунок середнього заробітку, оскільки період за який він обраховується є сталим для звільненого працівника.
Таке тлумачення відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, сприяє дотриманню балансу прав і законних інтересів незаконно звільнених працівників, які були позбавлені можливості працювати та отримувати гарантовану на конституційному рівні винагороду за виконану роботу, та стимулює несумлінних роботодавців, які порушили таке конституційне право працівників, у подальшому дотримуватися норм чинного законодавства».
69. У справі, що переглядається, наказом ДП «НАЕК «Енергоатом» філії «ВП «ХАЕС» № 6365-к від 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 з 06 грудня 2023 року було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати.
70. Під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків і заробітна плата працівнику в цей період не виплачується.
71. Отже, на момент звільнення з роботи, незважаючи на те, що трудові відносини між позивачем та відповідачем тривали, ОСОБА_1 був відсторонений від роботи, що не передбачало виконання ним трудової функції та оплату праці.
72. У задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу № 6365-к від 05 грудня 2023 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи суди попередніх інстанцій відмовили.
В цій частині судові рішення в касаційному порядку сторони не оскаржують, а тому Верховний Суд в межах цього касаційного провадження в силу вимог статті 400 ЦПК України судові рішення попередніх інстанцій у зазначеній частині не переглядає.
73. Таким чином, незалежно від того факту, що звільнення ОСОБА_1 за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України визнано незаконним, позивач не отримував заробітну плату через відсторонення від роботи, із законністю якого погодились суди першої та апеляційної інстанції, а тому стягнення апеляційним судом на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за цей період є помилковим.
74. Рішення суду першої інстанції, з урахуванням висновків Верховного Суду наведених у цій постанові, в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є по суті правильним.
75. Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
76. За цих обставин, постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь держави 7 311,11 грн судового збору підлягає скасуванню із залишенням в цій частині в силі рішення суду першої інстанції,з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові Верховного Суду.
77. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
78. Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
79. Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
80. Оскільки на підставі Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а касаційну скаргу задоволено частково, то понесені ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «ХАЕС» судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 9 777,42 грн (за майновими вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) необхідно компенсувати за рахунок держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19).
81. З огляду на скасування постанови апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, її виконання в цій частині не може бути поновлене.
Керуючись статтями 400 402 409 410 413 415 416 419 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» задовольнити частково.
2. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 січня 2025 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також в частині стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь держави 7 311,11 грн судового збору скасувати.
3. Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області
від 09 вересня 2024 року в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити в силі, з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.
4. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 січня 2025 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі залишити без змін.
5. Компенсувати Акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 9 777,42 грн.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара О. В. Ступак В. В. Шипович