Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року Справа № 927/1425/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 (головуючий суддя Буравльов С.І., судді Шапран В.В., Руденко М.А.)у справі№ 927/1425/15 Господарського суду Чернігівської областіза позовомОСОБА_4доОСОБА_5,третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантик Дженетикс",провизнання договору укладеним та визнання права власності на 10% частки у статутному фонді товариства,

за участю представниківпозивачаОСОБА_6,відповідачане з'явились,третьої особине з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.01.2016 у справі №927/1425/15 (суддя Федоренко Ю.В.) відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог про визнання укладеним договору від 20.08.2015 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Фідленс Дейрі" у розмірі 10% статутного капіталу між позивачем та ОСОБА_5, а також про визнання за позивачем права власності на 10% такої частки у статутному капіталі товариства у розмірі 25000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач 10.02.2016 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просив вказане судове рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.01.2016 у справі № 927/1425/15 з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Позивачем подано до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на вказану ухвалу, в якій він просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 про повернення апеляційної скарги без розгляду скасувати та передати справу на розгляд апеляційної інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційний суд порушив норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 8, ч. 1 ст. 55 Конституції України, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що вчасному зверненню скаржника з апеляційною скаргою на рішення суду перешкоджали об'єктивні обставини, пов'язані з направленням місцевим судом повного тексту рішення від 29.01.2016 сторонам лише 01.02.2016. Скаржник зазначає, що лише з моменту отримання рішення зміг дізнатися про його зміст та вважає останнім днем для звернення з апеляційною скаргою 13.02.2016. Скаржник вказує, що наведені обставини виклав в апеляційній скарзі, однак їх апеляційний суд до уваги не взяв. ОСОБА_4 вважає, що відсутність можливості апеляційного оскарження рішення суду може призвести до обмеження його права на справедливий судовий розгляд.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача та третьої особи не з'явились.

Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою від 02.03.2016 Київський апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, виходячи з того, що апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання, а клопотання про відновлення цього строку скаржником не надавалось та в тексті апеляційної скарги не міститься.

За приписами ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Чернігівської області прийняте 29.01.2016 та цього ж дня складено його повний текст. Отже, останнім днем на подання апеляційної скарги є 08.02.2016, що вірно визначено апеляційним судом.

Наявними в матеріалах справи копіями апеляційної скарги ОСОБА_4 від 09.02.2016 без номера та додатків до неї, а також відміткою поштового штемпеля на описі вкладення до цінного листа, надісланого на адресу Господарського суду Чернігівської області, підтверджується, що позивач звернувся з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду лише 10.02.2016, тобто з пропуском строку на оскарження процесуального документа.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії апеляційної скарги від 09.02.2016, з якою позивач звертався до апеляційного суду, в її тексті не міститься клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, не зазначено про долучення такого як додатку до скарги. При цьому у тексті апеляційної скарги не містилось жодних обґрунтувань пропуску строку на оскарження судового рішення. Тобто з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду ОСОБА_4 при поданні апеляційної скарг, не звертався.

Наведеним спростовуються твердження скаржника про неврахування апеляційним судом викладених в апеляційній скарзі обставин щодо пропуску ним строку на апеляційне оскарження.

Таким чином обставини щодо наявності підстав для відновлення строку судом не могли досліджуватись, оскільки клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги апелянтом не заявлялось, відповідних обставин не було викладено і в тексті апеляційної скарги.

З огляду на відсутність клопотання про відновлення пропущеного строку на оскарження рішення суду, посилання заявника касаційної скарги на невчасне отримання тексту рішення є недоречним, оскільки вказаних обґрунтувань при зверненні зі скаргою до апеляційного суду скаржником не заявлялось.

При цьому сам факт невчасного отримання примірника процесуального документа не звільняє заявника від необхідності подавати клопотання про відновлення строку на оскарження у разі його фактичного пропуску, яке повинно містити обґрунтування поважності причин. Лише за наявності обґрунтованих доводів відповідного клопотання суд робить висновок про наявність підстав для відновлення пропущеного строку.

Так, зважаючи на ненадання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційна скарга не могла бути прийнята до розгляду та правомірно підлягала поверненню апеляційним судом скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

При цьому, як зазначено у ч. 4 вказаної статті, повернення апеляційної скарги не позбавляє її заявника права повторного звернення до суду після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Зважаючи на те, що клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження при первісному зверненні з апеляційною скаргою не заявлялось, позивач не позбавлений можливості звернутися з апеляційною скаргою вдруге, заявивши відповідне клопотання та обґрунтувавши наявність підстав для відновлення пропущеного строку.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про наявність фактичних та правових підстав для повернення апеляційної скарги без розгляду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 № 927/1425/15 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова