Історія справи

Постанова ВГСУ від 06.08.2014 року у справі №910/3995/13
Постанова ВГСУ від 15.07.2015 року у справі №910/3995/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року Справа № 910/3995/13

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Студенця В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АБС-Гарант

Сервіс";

Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс";

Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий

дім "Слай-Універсал";

Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-

плюс";

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар ТМ";

Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопарк-

сервіс 2005";

Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Гарант";

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Автобудінвест";

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

Віталійовича

на рішення господарського суду міста Києва від

10.06.2013 р. та постанову Київського апеляційного

господарського суду від 30.01.2014 р.

у справі № 910/3995/13 господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБС-Гарант

Сервіс";

Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс";

Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий

дім "Слай-Універсал";

Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-

плюс";

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар ТМ";

Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопарк-

сервіс 2005";

Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Гарант";

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Автобудінвест";

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

Віталійовича;

Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

до Київського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення

Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 84/02-П від 27.12.2012 р. у справі № 06-04/02.12

за участю представників:

ТОВ "АБС-Гарант Сервіс" - не з'явилися;

ТОВ "СЛ-Плюс" - не з'явилися;

ТОВ "Видавничий дім "Слай-Універсал" - Горлач В.М.;

ТОВ "Стартайм-плюс" - не з'явилися;

ТОВ "Сонар ТМ" - не з'явилися;

ТОВ "Автопарк-сервіс 2005" - не з'явилися;

ТОВ "СЛ-Гарант" - не з'явилися;

ТОВ "Автобудінвест" - не з'явилися;

ФОП ОСОБА_2 - не з'явилися;

КП "Київтранспарксервіс" - Башмаков К.О.;

Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України - Гелеску К.І.;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АБС-Гарант Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Слай-Універсал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонар ТМ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопарк-сервіс 2005", Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛ-Гарант", Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобудінвест", Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" звернулися до господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 84/02-П від 27.12.2012 р. у справі №06-04/02.12.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначають, що оскаржуване рішення суперечить ст. 1, 2, 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (а.с.2-5).

Відповідач у справі - Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що рішення повністю відповідає чинному законодавству України. Крім того, позивачами не надано жодних доказів на спростування висновків, викладених в оскаржуваному ними рішенні, зокрема, не підтверджено, що позивачі не вчиняли антиконкурентних узгоджених дій (т.1 а.с.112-123).

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2013 р. у задоволенні позову відмовлено (т.2 а.с.201-219).

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності доказів вчинення позивачами антиконкурентних узгоджених дій, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ст. 50 та п. 5 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 р. рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2013 р. залишено без змін (т.3 а.с.161-169).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивачі 1-9 звернулись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а заявлений позов задовольнити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права (т.4 а.с.5-13).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами встановлені наступні обставини.

Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 84/02-П від 27.12.2012 р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів" у справі № 06-04/02.12 визнано дії позивачів, які полягають в узгодженні своєї поведінки на ринку надання послуг з організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва, антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, вказане порушення передбачене п.1 ст. 50 та п.5 ч.2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції". За вчинення зазначеного порушення, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладено на позивачів штраф у розмірі, зазначеному у резолютивній частині рішення.

Предметом спору у даній справі є дійсність зазначеного рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України.

У визнанні оскаржуваного рішення недійсним відмовлено судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.

Так, в силу ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції", узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Згідно ст. 6 Закону, антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців. Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

У розгляді справ зі спорів, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України узгоджених дій суб'єктів господарювання, як антиконкурентних, необхідно мати на увазі, що вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку. З урахуванням приписів ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльності) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання; спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов'язані з наведеним обставини з'ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України. Також необхідно з'ясувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб'єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо. При цьому, саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). Крім того, у вирішенні спорів, пов'язаних з оцінкою дій чи бездіяльності суб'єктів господарювання як погодженої конкурентної поведінки, слід з'ясовувати та перевіряти належними засобами доказування фактичні обставини, пов'язані з наявністю або відсутністю безпосереднього впливу таких дій (бездіяльності) на умови виробництва, придбання чи реалізації певного товару, в тому числі на такі параметри ринку, як можливі обсяги реалізації, загальний рівень цін на ринку тощо (аналогічна правова позиція наведена в п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").

За зверненням прокуратури Дарницького району м. Києва № 52/4523вих11 від 18.07.2012 р. та на підставі наказу голови Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 99 від 19.07.2012 р. "Про призначення комісії з перевірки" відповідачем була проведена позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "CЛ-Гарант" (позивача-7) на предмет дотримання законодавства про захист економічної конкуренції на ринку надання послуг з паркування транспортних засобів на паркувальних майданчиках Дарницького району на території міста Києва. В ході перевірки встановлено, що відповідно до рішення Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 30.12.2010 р. № 573/5385 "Про бюджет міста Києва на 2011 рік" (у редакції від 14.07.2011 р. № 366/5753) в Дарницькому районі, в межах території міста Києва, за Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (позивач-10) закріплено 171 паркувальний майданчик, загальною кількістю 21 358 машиномісць. Станом на 01.11.2011 р. позивач-10 надав право на експлуатацію 54 паркувальних майданчиків у Дарницькому районі, в межах території міста Києва 18 суб'єктам господарювання.

Під час розгляду справи № 06-04/02.12 відповідачем було встановлено, що передача права обслуговування паркувальних майданчиків здійснюється шляхом укладання між позивачем-10 та суб'єктами господарювання договорів "Про надання в експлуатацію фіксованих місць для нічного паркування". Зазначені договори укладаються на підставі поданих заяв (клопотань) "Про надання послуг з організації нічного паркувального майданчика та укладення договору про фінансово-господарську взаємодію". Такі договори були укладені з позивачами 1-9.

Зі 171 паркувального майданчика (21 358 машиномісць), закріпленого за позивачем-10, 54 паркувальних майданчика (4 689 машиномісць) позивач-10 передав в експлуатацію суб'єктам господарювання на договірній основі, з них право обслуговування 41 паркувального майданчика (4 023 машиномісць) отримали позивачі.

З вищенаведеного вбачається та судами встановлено, що позивачі на ринку надання послуг з організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території міста Києва, в сукупності використовують 20 692 машиномісця.

Під час розгляду справи № 06-04/02.12 відповідачем з'ясовано, що позивачі мають одних і тих самих керівників та одних і тих самих учасників.

Так, позивач-4 та позивач-1 фактично знаходяться за однією адресою, мають однакові номери телефонного засобу зв'язку, мають у своєму складі одних і тих же учасників (TOB "ЛЛТ-Плюс" та ОСОБА_6), що дає їм можливість координувати поведінку позивача-1 та позивача-4. До того ж, через директора позивача-4 - Дорошенко О.С. існує зв'язок цього товариства з позивачем-7 та позивачем-8, де вказана особа раніше працювала і наразі є директором.

До засновницького складу позивача-8 входить ОСОБА_8, який одночасно є засновником позивача-4, TOB "ЛЛТ-Плюс", позивача-3 та позивача-7. Окрім того, вказані суб'єкти підприємництва фактично та/або юридично знаходяться за однією адресою, та мають однакові номери телефонного засобу зв'язку.

Директор позивача-3 - ОСОБА_14 самостійно здійснює господарську діяльність на ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території міста Києва, як фізична особа-підприємець, що підтверджується договором б/н від 01.01.2009 р., який укладено між позивачем-7 та ФОП ОСОБА_14 За умовами названого договору ФОП ОСОБА_14 отримав право на експлуатацію 136 машиномісць на автомобільній автостоянці по вул. Бориспільська, 12 та 176 машиномісць по вул. Бориспільська, 19.

Окрім того, одним із учасників позивача-3 є ОСОБА_8, якому належить частка в статутному капіталі товариства у розмірі 90 % статутного капіталу. Через вказану особу товариство пов'язане відносинами контролю з позивачем-7, позивачем-8 та позивачем-2. Місцезнаходження та засоби телефонного зв'язку позивача-3, позивача-5, позивача-6 і позивача-7 є ідентичними.

Директор позивача-2 - ОСОБА_10 водночас є директором позивача-7. Учасник позивача-2 - ОСОБА_8 є учасником TOB "ЛЛТ-Плюс", позивача-7, позивача-8 та позивача-3. При цьому, TOB "ЛЛТ-Плюс" є учасником позивача-4 (директором якого є Дорошенко О.С., яка є й директором позивача-8, а в минулому - директором позивача-7), позивача-1 та позивача-5.

Учасником позивача-7 є позивач-3 та ОСОБА_8, який водночас є засновником позивача-3. Через ОСОБА_8 товариство пов'язане відносинами контролю з TOB "ЛЛТ-Плюс", позивачем-8 та позивачем-2. В той же час, TOB "ЛЛТ-Плюс" є засновником позивача-1, позивача-4, позивача-5, а місцезнаходження цього товариства та засоби телефонного зв'язку є однаковими з позивачем-5, позивачем-6 та позивачем-8.

Директор позивача-5 - ОСОБА_11 здійснює свою господарську діяльність на ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва, як фізична особа-підприємець - ФОП ОСОБА_11 Між позивачем-3 та ФОП ОСОБА_11 було укладено договір № ДГ-0045 від 01.03.2011 р. про передачу 106 фіксованих місць для нічного паркування транспортних засобів на паркувальному майданчику по АДРЕСА_1, на яких ФОП ОСОБА_11 здійснюватиме свою господарську діяльність та буде надавати платні послуги з паркування транспортних засобів.

Через свій засновницький склад, а саме: через TOB "ЛЛТ-Плюс", учасником якого є ОСОБА_8, позивач-5 був пов'язаний з позивачем-2, позивачем-8, позивачем-3, та позивачем-7; через ОСОБА_6 позивач-5 був пов'язаний з позивачем-1 та позивачем-4; через зв'язок з позивачем-1, учасником якого є ОСОБА_12, позивач-5 був пов'язаний з позивачем-6; через зв'язок з позивачем-7, директором якого був ОСОБА_13, позивач-5 пов'язаний з ФОП ОСОБА_13 Між позивачем-6 та позивачем-10 укладено договори щодо організації та експлуатації паркувальних майданчиків у Дарницькому районі, в межах території міста Києва.

ОСОБА_12, яка є одним із учасників позивача-6 з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 30 % статутного капіталу, одночасно, разом із TOB "ЛЛТ-Плюс", входить до засновницького складу позивача-1. При цьому, TOB "ЛЛТ-Плюс" пов'язане відносинами контролю з позивачем-4, позивачем-5 та позивачем-1. Одним із учасників TOB "ЛЛТ-Плюс" є ОСОБА_8, який має частку у статутному капіталі позивача-7, позивача-8, позивача-3 та позивача-2.

Позивач-9, виконуючи обов'язки директора позивача-7, здійснював повноваження, які йому були надані відповідно до статуту.

В ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що контроль - це вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання.

З вищенаведеного вбачається та судами встановлено, що, в розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивачі є суб'єктами господарювання та здійснюють свою діяльність на ринку надання послуг з організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва.

В оскаржуваному рішенні встановлено, що під час укладання договорів про організацію та експлуатацію паркувальних майданчиків у Дарницькому районі, в межах території м. Києва, позивачі діяли узгоджено.

Так, позивач-9, позивач-2, позивач-4 та позивач-1 подали до позивача-10 заяви, попередньо узгодивши між собою адреси паркувальних майданчиків.

Заяви (клопотання) "Про надання послуг з організації нічного паркувального майданчика та укладення договору про фінансово-господарську взаємодію" були подані позивачами та зареєстровані позивачем-10 майже в один період (18.10.2010 р. та 17.11.2010 р.).

При цьому, реєстрація позивачем-10 заяв відбулась майже на місяць раніше, ніж заяви були подані позивачами (подано 17.11.2010 р., зареєстровано 18.10.2010 р.).

Також, більшість договорів "Про надання в експлуатацію фіксованих місць для нічного паркування" укладено між позивачами в один день - 01.03.2011 р.

В деяких випадках позивач-10 уклав із рештою позивачів договори на більшу кількість машиномісць та/або за іншими адресами, ніж було заявлено у заявах (клопотаннях) цих суб'єктів господарювання, що свідчить про надання переваг позивачем-10 цим суб'єктам господарювання.

Разом з цим, позивач-10 відмовляє в укладанні договорів іншим суб'єктам господарювання, на підставі того, що у них відсутній вид діяльності за КВЕД 93.05.0 - інші індивідуальні послуги. При цьому, позивач-10 укладає з позивачем-7 такий самий договір, незважаючи на те, що у нього також відсутній зазначений вид діяльності за КВЕД.

Суди дійшли висновку, що у випадку, коли учасники ринку домовляються між собою щодо своєї поведінки, усувається конкуренція між ними, і як наслідок, споживач не може отримати той результат, який він мав би отримати в умовах справжньої конкуренції.

Отже, судами встановлено, що позивач-10 є єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонентних талонів з паркування автомобільного транспорту, він самостійно здійснює діяльність на ринку організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва, а отже є конкурентом усім суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на цьому ринку. Однак, в процесі розгляду справи встановлено, що позивач-10 передав частину паркувальних майданчиків іншим суб'єктам господарювання і більшість із цих паркувальних майданчиків отримали позивачі не на конкурентних умовах, а внаслідок узгоджених дій з позивачем-10. Внаслідок узгодження дій позивачів, останні не допустили на ринок надання послуг з організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва, інших потенційних надавачів таких послуг, які могли б забезпечити конкурентні умови надання вказаних послуг. Позивачі здійснюють таку координацію своєї діяльності (узгоджені дії), завдяки якій замінюють ризики, що пов'язані з конкуренцією, координацією своєї економічної поведінки на ринку.

З огляду на наведене, суди дійшли висновку про доведеність порушення позивачами законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, п. 1 ст. 50 та п. 5 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яке полягає у вчиненні антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання.

Однак, такий висновок судів є передчасним.

Так, поза увагою судів залишився той факт, що в силу ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців.

Отже, судам необхідно було з'ясувати, яким чином дії позивачів призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, а також, не встановлено фактів, підтверджуючих усунення з ринку або обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання. Разом з цим, встановлення наведених обставин є необхідним для кваліфікації дій позивачів, як антиконкурентних узгоджених дій в розумінні ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Крім того, судами не враховано, що ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку (аналогічна позиція міститься у п. 8.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").

З урахуванням наведеного, судам необхідно було дати оцінку твердженням позивачів про те, що їхні дії зумовлені саме специфікою відповідного товарного ринку, а саме: введенням в дію з 01.01.2011 р. суттєвих змін в законодавство, що регулювало питання паркування в місті Києві, у зв'язку з чим, позивачі були зобов'язані укладати з КП "Київтранспарксервіс" відповідні договори.

Судами також не наведено обставин, які б підтверджували, що позивачі здійснюють таку координацію своєї діяльності (узгоджені дії), завдяки якій замінюють ризики, що пов'язані з конкуренцією, координацією своєї економічної поведінки на ринку.

Вказані порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, які не усунуті апеляційною інстанцією, призвели до неповного з'ясування обставин справи, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що судом дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Зазначені порушення не можуть бути виправлені касаційною інстанцією, з огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції, встановлені ст. 1117 ГПК України.

Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АБС-Гарант Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Слай-Універсал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар ТМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопарк-сервіс 2005", Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудінвест" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 р. та рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2013 р. у справі № 910/3995/13 господарського суду міста Києва скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Студенець В.І.