Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.11.2020 року у справі №335/1215/19

Постанова

Іменем України

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 335/1215/19

провадження № 61-15439св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

Тітова Ю. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Надія",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 04 березня 2020 року у складі судді Рибалко Н. І. та постанову Запорізького апеляційного суду від

16 вересня 2020 року в складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Маловічко С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 рокуОСОБА_1 звернулась досуду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Надія" (далі - ТОВ "Керуюча компанія "Надія") про визнання загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку такими, що не відбулись, та визнання неправочинним протоколу загальних зборів багатоквартирного будинку.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 25 листопада 2018 року на зборах мешканців будинку АДРЕСА_1 працівники ТОВ "Керуюча компанія "Надія" повідомили про те, що з

01 листопада 2018 року товариство стало управителем зазначеного будинку. На підтвердження цих обставин надано ксерокопію протоколу № 1 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 19 червня 2018 року та ксерокопію договору № 3859/25 про надання послуги ТОВ "Керуюча компанія "Надія"

з управління багатоквартирним будинком від 01 листопада 2018 року.

Позивач наголошувала, що жодних зборів у 2018 році співвласники будинку

АДРЕСА_1 не проводили.

ОСОБА_1 зазначала, що 19 червня 2018 року мешканців будинку АДРЕСА_1 ТОВ "Керуюча компанія "Надія" запрошувало на збори. В оголошеннях було зазначено, що відповідач планує провести збори щодо питань проведення поточного ремонту будинку та обрання уповноваженої особи для підписання договору з ТОВ "Керуюча компанія "Надія". На переконання позивача, це були звичайні збори мешканців будинку. Проте працівники ТОВ "Керуюча компанія "Надія" оформили їх як загальні збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1. До того ж, ТОВ "Керуюча компанія "Надія" на той час, не було обране управителем будинку АДРЕСА_1, а тому і загальні збори співвласників скликати не могло, оскільки права на вчинення таких дій не мало. Управителем будинку станом на 19 червня 2018 року було Комунальне підприємство "Запоріжремсервіс" (далі - КП "Запоріжремсервіс").

Під час організації, проведення та голосування на вказаних зборах було допущено порушення норм законодавства України.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просила:

визнати загальні збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 такими, що не відбулися;

визнати неправочинним протокол № 1 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 19 червня 2018 року;

стягнути з відповідача на її користь суму судового збору, яку сплачено під час звернення до суду.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

РішеннямОрджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 04 березня 2020 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження обставин порушення її прав та охоронюваних законом інтересів рішеннями, прийнятими на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1. Крім того, на переконання суду першої інстанції, ОСОБА_1 обрала неправильний спосіб захисту цивільного права, оскільки протокол загальних зборів не є актом, який може окремо оскаржуватись, тому він не підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 вересня 2020 року рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 04 березня 2020 року змінено в частині правового обґрунтування підстав відмови у задоволенні позову.

Апеляційний суд дійшов висновку, що:

позивач не довела того факту, що рішення про відмову від послуг КП "Запоріжремсервіс", обрання нового управителя будинку ТОВ "Керуюча компанія "Надія", обрання уповноваженої особи співвласників багатоквартирного будинку для підписання договору про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з КП "Запоріжремсервіс" та підписання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з ТОВ "Керуюча компанія "Надія", яке оформлене протоколом № 1 від 19 червня 2018 року, прийнято неправомочними зборами;

матеріали справи не містять доказів, які свідчать про існування порушень майнових (немайнових) прав або законних інтересів ОСОБА_1 як власника квартири у будинку у зв'язку із порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку;

Крім того, апеляційний суд вказав, що ОСОБА_1 не надала належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б свідчили про порушення процедури проведення загальних зборів 19 червня 2018 року, фальсифікацію їх рішень, підроблення протоколу № 1 від 19 червня 2018 року, внесення до нього неправдивих відомостей, підроблених підписів, та у чому саме полягає порушення її прав при прийнятті рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, оформленого протоколом від 19 червня 2018 року № 1.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що не встановлено порушення законних прав, свобод та інтересів позивача прийнятими рішенням загальних зборів співвласників будинку, оформленого протоколом від 19 червня 2018 року № 1. Разом з цим суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, що позивач обрала неправильний спосіб захисту порушеного права.

Аргументи учасників справи

У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду,

а позовні вимоги задовольнити повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_2 та одночасно співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1. У позовній заяві обґрунтовано, що відповідач своїми діями проігнорував норми Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, оформленим протоколом № 1 від 19 червня 2018 року, обрано уповноважену особу на підписання договору з ТОВ "Керуюча компанія "Надія" та вирішено підписати договір на управління будинком, внаслідок чого було не лише порушено права кожного співвласника на управління багатоквартирним будинком (у тому числі позивача), а й набуто обов'язків для кожного з співвласників щодо виконання умов договору, укладеного з відповідачем. Таким чином, на думку позивача, зазначеним рішенням порушено її права та законні інтереси, у результаті чого у неї виникло право на звернення до суду за їх захистом. Обґрунтовуючи відмову у задоволені позову тим, що права позивача не порушені, суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили обставини справи та не надали оцінки усім наявним доказам, а також не забезпечили реалізацію права позивача на судовий захист.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач обрала неправильний спосіб захисту порушено права, оскільки суд такими діями порушив основоположні принципи цивільного процесу та право позивача на судовий захист.

Суди попередніх інстанцій не надали оцінки обставинам справи щодо наявності суттєвих порушень під час проведення загальних зборів та оформлення рішень, прийнятих за результатами їх проведення, зокрема щодо: повідомлення про дату та місця проведення зборів співвласників; обрання та складу ініціативної групи; підготовки і проведення загальних зборів працівниками ТОВ "Керуюча компанія "Надія"; загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку, яка вказана у протоколі загальних зборів; проведення голосування на загальних зборах співвласників; наявності факту фальсифікації протоколу від 19 червня 2018 року № 1 і внесення до нього неправдивих даних, у тому числі щодо його підписантів; участі у загальних зборах та голосуванні на них осіб, які не мають такого права; наявності необхідної частки голосів для прийняття відповідного рішення.

Під час розгляду цієї справи суд першої інстанції неодноразово порушував норми процесуального права, зокрема щодо забезпечення позивачу можливості доведення фактів порушення відповідачем законодавства України, висловлення позивачем правової позиції та строків виготовлення повного тексту судового рішення.

У листопаді 2020 року від ТОВ "Керуюча компанія "Надія" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до незгоди позивача з оцінкою доказів, здійсненою судами попередніх інстанцій. Усі аргументи касаційної скарги є аналогічним доводам, викладеним в апеляційній скарзі, яким суд апеляційної інстанції надав оцінку в мотивувальній частині оскарженого судового рішення.

Крім того, відповідач зазначає, що наразі ТОВ "Керуюча компанія "Надія" не надає послуг співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, оскільки 24 червня 2019 року співвласники цього будинку створили Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний № 25". Тому визнання загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку такими, що не відбулися, та визнання неправочинним протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку не матиме жодних правових наслідків.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 8 статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 05 листопада 2020 року вказано, що підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема те, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 березня

2018 року у справі № 757/44693/15-ц, від 03 квітня 2019 року № 686/18993/17-ц.

Крім того, на думку заявника, судове рішення ухвалено з порушенням пункту

1 частини 3 статті 411 ЦПК України. Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття

48 ЦПК України).

Згідно з статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 752/3612/19 (провадження № 61-1129св20) вказано, що: "пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 серпня 2021 рокуу справі № 543/994/17 (провадження № 61-6125св21) зазначено, що "пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження".

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 у позовній заяві просила визнати загальні збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 такими, що не відбулися, та визнати неправочинним протокол № 1 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 19 червня 2018 року;

позовні вимоги ОСОБА_1 пред'явлено до ТОВ "Керуюча компанія "Надія", жодні рішення чи дії органу управління цього товариства не оскаржуються;

ОСОБА_2 позовних вимог до співвласників багатоквартирного будинку, рішення загальних зборів яких оспорюється, не пред'явила, клопотань про їх залучення до участі у справі як співвідповідачів не заявляла.

Суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач пред'явила позов до ТОВ "Керуюча компанія "Надія", яка не може бути відповідачем за пред'явленими ОСОБА_2 вимогами, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог про визнання загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку такими, що не відбулись, та визнання неправочинним протоколу загальних зборів багатоквартирного будинку через те, що ці вимоги заявлені до неналежного відповідача. Суд першої інстанції та апеляційний суд, дійшовши правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, відмовили в позові з інших мотивів, а тому рішення судів підлягають зміні у мотивувальних частинах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені ЦПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина 3 статті 400 ЦПК України).

З урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 752/3612/19 (провадження № 61-1129св20) та в постанові Верховного Суду

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від

18 серпня 2021 рокуу справі № 543/994/17 (провадження № 61-6125св21), колегія суддів вважає, що оскаржені рішення частково ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржені рішення змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 04 березня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від

16 вересня 2020 рокузмінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар М. М. Русинчук М. Ю.

Тітов