Історія справи

Постанова КЦС ВП від 29.09.2019 року у справі №620/136/17

Постанова

Іменем України

26 вересня 2019 року

м. Київ

справа № /136/17

провадження № 61-26112св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В.

М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П, Овсяннікової А. І., Сащенко І. С.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 27 грудня 2011 року, на підставі заяви про отримання банківських послуг, між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 6 000,00
грн у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконав. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Згідно з відповіддю Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області спадкоємцем ОСОБА_3 є ОСОБА_2, який у добровільному порядку не виконує зобов'язання спадкодавця. Станом на день смерті ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором становить 5 260,50 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 29 березня 2017 року у задоволенні позову ПАТ "ПриватБанк" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що кредитор спадкодавця, який протягом строку, передбаченого частиною 2 статті 1281 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) від дня відкриття спадщини, не пред'явив вимогу до спадкоємців, який прийняв спадщину, позбавляється права такої вимоги.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "ПриватБанк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 27 грудня 2011 року б/н у сумі 5 260,50 грн та судовий збір у розмірі 3 360,60 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що спадкоємець, прийнявши спадщину, зобов'язаний у межах вартості одержаного у спадщину майна задовольнити вимоги кредитора відповідно до статей 1281, 1282 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 не знав і не міг знати про укладений між його батьком та ПАТ "ПриватБанк" кредитний договір, отже, не знав про можливе виникнення зобов'язань щодо його сплати. За таких обставин він не міг повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, як це передбачено частиною 1 статті 1281 ЦК України.

Про смерть боржника та відкриття спадщини ПАТ "ПриватБанк" стало відомо 04 квітня 2016 року, проте вимога відповідачу відповідно до положень частини 2 статті 530 ЦК України не пред'являлась, її зміст фактично не доведено до боржника, отже, він не міг виконати вимогу, зміст якої йому не був відомий.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 27 грудня 2011 року, на підставі заяви про отримання банківських послуг, між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 6 000,00 грн у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

04 квітня 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області з претензією кредитора, зазначаючи, що загальна заборгованість ОСОБА_3 становить 5 260,50 грн та просило повідомити спадкоємців про наявність цієї заборгованості. Таким чином, ПАТ КБ "ПриватБанк" заявило претензію до спадкоємців спадкодавця у строк, передбачений статтею 1281 ЦК України.

З урахуванням наведеного, висновок суду першої інстанції про те, що ПАТ КБ "ПриватБанк" як кредитор спадкодавця, який протягом строку, передбаченого частиною 2 статті 1281 ЦК України від дня відкриття спадщини, не пред'явило вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, позбавляється права такої вимоги, є помилковим.

Листом Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області від 21 липня 2016 року повідомлено кредитора, що спадкоємцю боржника видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку.

Із позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося 27 лютого 2017 року, тобто в межах загального строку позовної давності.

Заборгованість за кредитним договором ОСОБА_3 перед банком станом на дату його смерті - 01 листопада 2015 року, становить 5 260,50 грн, з яких: 5 795,77 грн - тіло кредиту, 1 093,24 грн - проценти за користування кредитом, 100,00 грн - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, з них 1 728,51 грн внесено на погашення заборгованості. При цьому з цих коштів банк спочатку погасив заборгованість за процентами та неустойкою, потім частково погасив основну суму боргу. Отже, сума боргу - 5 260,50 грн, складається із заборгованості за кредитом (тілом кредиту).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Згідно зі статтею 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Зазначена норма не встановлює певного порядку пред'явлення таких вимог і має на меті у передбачений законом строк інформувати спадкоємців про зобов'язання спадкодавця перед кредитором, а частина перша цієї норми зобов'язує спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борг.

При цьому вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений статтею 1281 ЦК України приймає претензії кредиторів спадкодавця.

Таким чином, пред'явлення кредитором своїх вимог до спадкоємців через нотаріуса не суперечить положенням частини 2 статті 1281 ЦК України.

На відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов'язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.

Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно і право розпорядження ним.

Отже, відповідач як спадкоємець, прийнявши спадщину, зобов'язаний у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора відповідно до статей 1281, 1282 ЦК України, оскільки вартість земельної ділянки у будь-якому випадку буде більшою, ніж сума боргу 5 260,50 грн.

Суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судом апеляційної інстанції правильно застосовано закон, який підлягав застосуванню, тому підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції немає.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2017 рокузупинено виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року до закінчення касаційного провадження, слід поновити виконання цього рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко