Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.04.2018 року у справі №369/9085/17

Постанова

Іменем України

27 березня 2019 року

м. Київ

справа № 369/9085/17

провадження № 61-14826св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Кулішенка Ю. М., Сушко Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору про пайову участь укладеним.

Позовна заява мотивована тим, що 23 вересня 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області (далі - Департамент ДАБІ у Київській області) зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, відповідно до якої ОСОБА_1 здійснив будівництво садового будинку, площею 599 кв. м, та господарських будівель і споруд у садово-житловому комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_1» на АДРЕСА_1.

Забудовник об'єкта ОСОБА_1, в порушення вимог чинного законодавства, не взяв участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина шляхом укладання відповідного договору.

На підставі викладеного Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області просила визнати укладеним договір № 6 ДФІ про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина між виконавчим комітетом Крюківщинської сільської ради та ОСОБА_1 у запропонованій редакції.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року (у складі судді Пінкевич Н. С.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю та необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано договір № 6 ДФІ про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області між виконавчим комітетом Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та ОСОБА_1, укладеним у запропонованій Крюківщинською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області редакції.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач як замовник будівництва садового будинку, побудувавши його, не виконав вимоги статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо обов'язкового укладання договору про пайову участь. Оскільки ОСОБА_1 ухиляється від укладення такого договору, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні судового рішення апеляційний суд не врахував, що Департамент ДАБІ у Київській області зареєстрував декларацію про готовність об'єкта до експлуатації 23 вересня 2015 року. Свідоцтво про право власності видано 17 жовтня 2017 року. Тому слід врахувати, що для реєстрації декларації, згідно з вимогами чинного на той час законодавства, не було обов'язковим подання замовником договору про пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а також відсутність такого договору не була перешкодою для введення об'єкта в експлуатацію.

Крім того, обов'язок замовника будівництва укласти договір про пайову участь встановлено не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Оскільки граничний термін для укладення такого виду договору сплив, а чинне законодавство не передбачає можливості продовження чи відновлення цього терміну, то орган місцевого самоврядування не має підстав вимагати укладення такого договору.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

08 травня 2018 року цивільну справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що 23 вересня 2015 року Департаментом ДАБІ у Київській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, відповідно до якої ОСОБА_1 здійснив будівництво садового будинку, площею 599 кв. м, та господарських будівель і споруд у садово-житловому комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_1» на АДРЕСА_1.

Рішенням Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27 липня 2017 року ОСОБА_1 залучено до пайової участі шляхом укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина.

Визначено ОСОБА_1 за будівництво садового будинку та господарчих споруд в с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, у садово-житловому комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_1» на АДРЕСА_1, загальною площею об'єкта будівництва - 599 кв. м, величину пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі 107 820 грн. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту ОСОБА_1 сплатити в місячний термін з дати підписання договору пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина.

08 лютого 2017 року Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області направила відповідачу звернення щодо укладання договору № 6 ДФІ про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина з двома примірниками договору для ознайомлення та підписання, яке залишено без реагування ОСОБА_1 У супровідному листі до договору зазначалось, що підписаний договір підлягає поверненню протягом трьох робочих днів.

На час звернення з цим позовом до суду, договір пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина ОСОБА_1 не укладено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», статтею 40 якого встановлено обов'язок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту та визначено механізм його реалізації.

Частина третя статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка набрала чинності з 01 січня 2013 року, передбачає, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (частина дев'ята статті 40 зазначеного Закону).

Згідно з частинами другою, третьою та дев'ятою статті 40 зазначеного Закону обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва.

Визначений частиною дев'ятою статті 40 Закону строк тривалістю у п'ятнадцять робочих днів встановлений для добровільного виконання замовником будівництва обов'язку звернутися до органу місцевого самоврядування з метою укладення договору про пайову участь. Ухилення замовника будівництва від ініціювання укладення цього договору до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням обов'язку, прямо передбаченого чинним законодавством. Факт реєстрації декларації про готовність до експлуатації садового будинку, та господарських будівель і споруд не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь після такої реєстрації.

З огляду на те, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації була зареєстрована 23 вересня 2015 року, а Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» з 01 січня 2013 року передбачав обов'язок замовника будівництва ініціювати укладення договору про пайову участь і укласти такий договір до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, до спірних правовідносин мають застосовуватися приписи зазначеного Закону.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (частина перша статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

На виконання цих вимог рішенням Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 11 від 16 вересня 2011 року затверджено Порядок визначення розміру пайової участі (внеску) замовників будівництва, його залучення та використання на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина (далі - Порядок); затверджено типовий договір про пайову участь (внесок) замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина.

За приписами розділу ІІ Порядку встановлено, що замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування в населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури c. Крюківщина, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Порядком.

Пайова участь (внесок) полягає у відрахуванні замовником до сільського бюджету коштів для забезпечення створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури c. Крюківщина.

Пайовий внесок сплачується замовником будівництва на підставі відповідного договору, укладеного між ним та виконкомом сільської ради та з врахуванням норми статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Укладення договору про пайову участь є обов'язковим для відповідача згідно з вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку.

Апеляційний суд встановив, що замовник ОСОБА_1 не звернувся про укладення договору про пайову участь та не підписав його у встановлені терміни, тобто не виконав умови Порядку щодо перерахування в повному обсязі коштів, отже сільська рада вправі подати позовну заяву про укладення такого договору в судовому порядку, тобто вчинити заходи щодо примусового стягнення таких коштів (розділ ІV Порядку).

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, правильним є висновок апеляційного суду, що укладення договору про пайову участь є обов'язковим для відповідача згідно з вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку, оскільки ОСОБА_1 не виконав передбаченого законом обов'язку з укладення договору про пайову участь, наявні правові підстави для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо спливу граничного терміну для укладення такого виду договору, не є обґрунтованими, оскільки визначений частиною дев'ятою статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» строк тривалістю у п'ятнадцять робочих днів встановлений для добровільного виконання замовником будівництва обов'язку звернутися до органу місцевого самоврядування з метою укладення договору про пайову участь. При цьому, факт реєстрації декларації про готовність до експлуатації садового будинку, та господарських будівель і споруд у садово-житловому комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_1» не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь після такої реєстрації.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що для реєстрації декларації чинне на той час законодавство не вимагало подання замовником договору про пайовий внесок, не заслуговують на увагу, оскільки, як зазначено вище, декларація про готовність об'єкта до експлуатації була зареєстрована 23 вересня 2015 року, а Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» з 01 січня 2013 року передбачав обов'язок замовника будівництва ініціювати укладення договору про пайову участь і укласти такий договір до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційний суд дійшов висновку про те, що оскільки апеляційний суд не допустив порушень вимог законодавства, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для скасування його рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому це судове рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді С. Ю. Мартєв

В. В. Пророк

В.М. Сімоненко

І. М. Фаловська