Постанова

Іменем України

26 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 640/4113/17

провадження № 61-1206св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - ОСОБА_6,

представник відповідача - ОСОБА_7,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Харківської області від 8 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Котелевець А. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою сторін.

На даний час ОСОБА_9 навчається в Харківському національному університеті міського господарства імені О. М. Бекетова на третьому курсі денної форми навчання, стипендію не отримує.

Донька знаходиться на її утриманні, батько матеріальної допомоги не надає.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просила стягнути з ОСОБА_6 на її користь аліменти на доньку на період навчання у розмірі 2 500,00 грн щомісяця, починаючи з 17 березня 2017 року до досягнення ОСОБА_9 23 років.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2017 року в складі судді Золотарьова Л. І. позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 аліменти на доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 2 000,00 грн щомісяця, на час навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_9 23 років, починаючи з 17 березня 2017 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_9 навчається у вищому навчальному закладі на третьому курсі денної форми навчання, відповідач не надає матеріальної допомоги на повнолітню доньку, яка продовжує навчання.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 8 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції змінено, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 аліменти в розмірі 500,00 грн щомісяця на період навчання ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 17 березня 2017 року, але не більше, ніж до досягнення нею 23 років.

У решті рішення залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що однією із обов'язкових умов, за яких можливе покладання на батьків обов'язку з утримання повнолітньої дитини, є їх спроможність надавати таку допомогу.

Ураховуючи обставини справи, апеляційний суд вважав за необхідне зменшити розмір аліментів до 500,00 грн щомісяця.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року, ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 2 000,00 грн щомісяця.

У лютому 2018 року ОСОБА_6 подав відзив на касаційну скаргу, зазначаючи, що рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, підстав для його скасування немає.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Установлено й це вбачається із матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом першої інстанції установлено, що сторони є батьками ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із матір'ю. Шлюб між сторонами розірвано.

Із 29 квітня 2011 року ОСОБА_4 перебуває в новому шлюбі, з 2 вересня 2014 року до 9 липня 2017 року вона оформила відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Із 19 січня 2008 року відповідач перебуває у новому шлюбі, у якому має доньку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно з довідкою Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова від 27 січня 2017 року, ОСОБА_9 є студентом третього курсу факультету архітектури, дизайну та образотворчого мистецтва денної форми навчання, строк навчання - з 1 вересня 2014 року до 30 червня 2018 року.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, досягла повноліття, навчається в університеті на денній формі навчання, позивач несе витрати на навчання дитини (проїзд до місця навчання і додому, харчування, придбання приладдя та навчальної літератури тощо).

Відповідач є здоровою, працездатною людиною, при цьому відомості щодо офіційного працевлаштування та розміру доходу представником відповідача не надано, відповідач має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_11.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вважав за необхідне визначити до стягнення аліменти у розмірі 2 000,00 грн щомісяця, на час навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_9 23 років. У разі припинення навчання право на утримання повнолітньої дитини припиняється.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався положеннями частини третьої статті 181, яка регулює спосіб виконання батьками обов'язку утримувати дитину, та частини першої статті 199, частини першої статті 200 СК України, які регулюють обов'язок батьків утримувати повнолітню дитину.

Також суд взяв до уваги роз'яснення, викладені в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» щодо обов'язку батьків утримувати повнолітню дитину, яка продовжують навчатися після досягнення повноліття.

Суд першої інстанції за відсутністю належних доказів відхилив посилання відповідача на те, що він утримує також матір, яка є пенсіонером, а також на те, що він хворіє на бронхіальну астму, оскільки це не перешкоджає надавати доньці матеріальну допомогу на навчання.

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, зазначав, що заперечуючи проти позову, ОСОБА_6 посилався на те, що на його утриманні знаходяться донька від іншого шлюбу ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, та мати ОСОБА_12, яка є особою похилого віку та потребує витрат на лікування.

Положеннями статей 199, 200 СК України передбачено, що однією із обов'язкових умов, за яких можливе покладання на батьків обов'язку з утримання повнолітньої дитини, є їх спроможність надавати таку допомогу.

З урахуванням викладених обставин, апеляційний суд вважав за можливе зменшити розмір аліментів до 500,00 грн щомісяця.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_9 є тяжкохворою дитиною та потребує витрат на лікування не є підставою для скасування рішення апеляційного суду, оскільки позовні вимоги заявлені з підстав стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 8 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В.С. Висоцька

С.П.Штелик