Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.07.2018 року у справі №398/1187/16

Постанова

Іменем України

25 травня 2020 року

м. Київ

справа № 398/1187/16-ц

провадження № 61-37520св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - комунальний вищий навчальний заклад «Олександрійський коледж культури і мистецтв»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - первинна профспілкова організація комунального вищого навчального закладу «Олександрійське училище культури» Вільної профспілки освіти і науки України»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального вищого навчального закладу «Олександрійський коледж культури і мистецтв» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 15 січня 2018 року у складі судді Голосеніної Т. В. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Голованя А. М., Карпенка О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року комунальний вищий навчальний заклад «Олександрійський коледж культури і мистецтв» (далі -

КВНЗ «Олександрійський коледж культури і мистецтв») звернувся до суду

з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - первинна профспілкова організація комунальний вищий навчальний заклад «Олександрійське училище культури» Вільної профспілки освіти і науки України (далі - ППО КВНЗ «Олександрійське училище культури» ВПОНУ), про визнання недійсним рішення засновників профспілки.

Позовна заява мотивована тим, що 06 жовтня 2014 року адміністрацією КВНЗ «Олександрійське училище культури» було отримано повідомлення про те, що 04 жовтня 2014 року на установчих зборах засновників було прийнято рішення про утворення ще однієї ППО КВНЗ «Олександрійське училище культури» ВПОНУ та її керівного органу.

Зазначав, що у вказаний період в КВНЗ «Олександрійське училище культури» працювало 105 осіб, із яких 102 особи - були членами

ППО «Олександрійське училище культури», а 3 особи - утворили нову первинну профспілкову організацію під вищезазначеним повним

та скороченим найменуванням та її виборний орган.

Посилався на те, що засновники ОСОБА_1 , ОСОБА_2

та ОСОБА_3 прийняли рішення та затвердили його голосуванням про утворення ППО КВНЗ «Олександрійське училище культури» ВПОНУ, використавши у власній назві повного та скороченого найменування цієї організації слово «комунальний» та власну назву КВНЗ «Олександрійське училище культури» без його згоди, що, як він вважав, є порушенням вимог статті 10 Закону України «Про громадські об`єднання».

Зазначав, що спірне рішення засновників ППО КВНЗ «Олександрійське училище культури» ВПОНУ оформлене протоколом установчих зборів

від 04 жовтня 2014 року про обрання профспілкового комітету, а саме: обрання головою первинної профспілкової організації ОСОБА_1, яка відповідно до пунктів 5.11, 5.12 статуту Вільної профспілки освіти і науки України є одночасно за посадою і головою профспілкового комітету

та члена профспілкового комітету ОСОБА_2 постановлено, як він вважав, з грубим порушенням вимог чинного законодавства та статуту Вільної профспілки освіти і науки України, копію якого адміністрація навчального закладу отримала у господарському суді Кіровоградської області при ознайомлені з матеріалами справи № 912/206/16.

При обранні її профспілкового комітету рішення про порядок проведення цих виборів (про таємне чи відкрите голосування) засновниками зборів

не приймалося, а в голосуванні, всупереч вимогам частини третьої

статті 98 ЦК України брали участь і кандидати на виборні посади в керівні органи профспілки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За результатами голосування відсутні будь-які правові підстави вважати,

що за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позитивно проголосувала проста більшість від загальної кількості засновників, присутніх на вказаних установчих зборах.

Вважав, що прийнявши рішення про обрання ОСОБА_1 керівником (головою) первинної профспілкової організації і органу управління (профкому) у складі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цієї профспілкової організації, її засновники порушили права та охоронювані законні інтереси навчального закладу, які відповідно проявляються у порушенні засновниками цієї профспілкової організації при вчиненні вищезазначеного правочину вимог закону (статті 215 ЦК України), в результаті чого був порушений законний (правовий інтерес) адміністрації навчального закладу щодо ефективної та законної співпраці між навчальним закладом

і легітимно обраними виборними органами цієї профспілки.

З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог

КНВЗ «Олександрійський коледж культури і мистецтв» просив суд рішення засновників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про утворення ППО КВНЗ «Олександрійське училище культури» ВПОНУ у частині визначення ними власної назви первинної профспілки у її повному та скороченому найменуванні та рішення вищезазначених засновників про обрання профспілкового комітету цієї профспілки, у частині обрання головою первинної профспілкової організації ОСОБА_1, обрання членом профспілкового комітету первинної профспілкової організації

ОСОБА_2, прийняті (затверджені) ними на установчих зборах

та оформлені протоколом від 04 жовтня 2014 року, визнати недійсними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 січня 2018 року у задоволенні позову КВНЗ «Олександрійський коледж культури і мистецтв» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з аналізу Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статуту

ППО КВНЗ «Олександрійське училище культури» ВПОНУ не вбачається, що при прийнятті рішення щодо створення ППО КВНЗ «Олександрійське училище культури» ВПОНУ відбулось порушення закону.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 травня

2018 року апеляційну скаргу КВНЗ «Олександрійський коледж культури

і мистецтв» залишено без задоволення, рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 січня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів

у їх сукупності та дійшов правильного висновку про те, що

ППО КВНЗ «Олександрійське училище культури» ВПОНУ була створена

на законних підставах, належним чином, згідно діючого законодавства

та легалізована в органах юстиції згідно поданих необхідних документів.

А також, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності належних

та допустимих доказів того, що створенням відповідачами профспілки було порушено права та інтереси позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду,

КВНЗ «Олександрійський коледж культури і мистецтв», посилаючись

на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої

та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

У серпні 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, на які навчальний заклад та його представник посилались як на підставу своїх вимог. Висновки судів першої та апеляційної інстанції, викладені

в оскаржуваних рішеннях, як він вважав, не відповідають обставинам справи та свідчать про те, що суди неправильно визначилися з характером спірних правовідносин, у зв`язку із чим неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вважав, що висновки судів про те, що ППО КВНЗ «Олександрійське училище культури» ВПОНУ створено відповідачами належним чином та згідно діючого законодавства є передчасними, оскільки остання при своєму утворенні у власній назві повного та скороченого найменування всупереч вимог статті 90 ЦК України, статті 10 Закону України «Про громадські об`єднання» використала слово «Комунальний» та власну назву, на той момент, КВНЗ «Олександрійське училище культури». При цьому засновники вказаної профспілки не зверталися до адміністрації навчального закладу

за дозволом про використання у власній назві первинної профспілки власної назви навчального закладу.

Зазначали, що відповідачі, як він вважав, незаконно прийнявши рішення про обрання ОСОБА_1 керівником (головою) первинної профспілки і органу управління (профкому) у складі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цієї профспілкової організації порушила права навчального закладу, які відповідно проявляються у порушенні ними при вчиненні вищезазначеного правочину вимог закону (статті 215 ЦК України) та частковому позбавленні можливостей адміністрації навчального закладу здійснювати (реалізовувати) своє суб`єктивне право відносно членів цієї профспілкової організації, зокрема щодо притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, а у разу порушення ними трудової дисципліни,

та їх звільнення на підставі трудового законодавства, без наявності попередньої згоди виборного органу (профкому), членами якого вони є,

а також вищого виборного органу цієї професійної спілки.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

04 жовтня 2014 року трьома особами - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

та ОСОБА_3 , які були працівниками КВНЗ «Олександрійське училище культури», прийнято рішення про створення ППО КВНЗ «Олександрійське училище культури» ВПОНУ, обрані керівні органи профспілки, прийнято для керівництва у своїй діяльності статут, що підтверджується протоколом установчих зборів (а. с. 15-16, 121-126 т. 1).

07 жовтня 2014 року було повідомлено директора КВНЗ «Олександрійське училище культури» про створення вказаної профспілки (а. с. 13 т. 1).

На підставі правового висновку щодо відповідності законодавству України повідомлення організації професійної спілки, погодженого начальником відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об`єднань громадян та затвердженого начальником реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області 09 грудня 2014 року, наказом начальника реєстраційної служби від 09 грудня 2014 року № 38 легалізовано та внесено до Реєстру об`єднань громадян ППО КВНЗ «Олександрійське училище культури» ВПОНУ (а. с. 153, 154 т. 1).

Згідно витягу з протоколу № 92 засідання ради Вільної профспілки освіти

і науки України від 09 вересня 2014 року прийнято у члени Вільної профспілки освіти і науки України та взято на облік

ППО КВНЗ «Олександрійське училище культури», а також надано

їй свідоцтво про реєстрацію (а. с. 126-129 т. 1).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 статуту Вільної профспілки освіти і науки України первинна профспілкова організація створюється установчими зборами при наявності трьох і більше членів профспілки, які працюють

на одному підприємстві, установі, організації, закладі, на підприємстві, що відносяться до галузі освіти і науки, навчаються у вищих або професійно-технічних навчальних закладах. Рішення про створення первинної організації приймається на установчих зборах. На цих же зборах розглядається питання про реєстрацію організації центральним органом

(а. с. 131-152 т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга КВНЗ «Олександрійський коледж культури і мистецтв» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Право громадян на участь у професійних спілках гарантовано статтею 36 Конституції України.

У статті 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.

Статтею 4 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що законодавство про профспілки складається

із Конституції України, Закону України«Про об`єднання громадян», цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Закони та інші нормативно-правові акти не можуть бути спрямовані

на обмеження прав і гарантій діяльності профспілок, передбачених Конституцією України, цим Законом, крім випадків, передбачених частиною другоюстатті 3 цього Закону.

Закон України«Про об`єднання громадян» застосовується до профспілок, якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо міжнародними договорами, угодами, конвенціями, згода

на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено більш високий рівень гарантій щодо забезпечення діяльності профспілок,

то застосовуються норми міжнародного договору або угоди.

Відповідно до статей 6, 7Закону України «Про професійні спілки, їх права

та гарантії діяльності» громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати

до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві,

в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються

в навчальному закладі.

Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами.

Згідно статті 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки, їх об`єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні

i не підконтрольні.

Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з`їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які

не суперечать законодавству.

Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об`єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про професійні спілки, їх права

та гарантії діяльності» профспілки діють відповідно до законодавства

та своїх статутів. Статути (положення) профспілок приймаються з`їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.

Діяльність первинної профспілкової організації на підприємствах,

в установах, організаціях врегульована Розділом ІІІ Закону, за приписами якого профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів

і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси.

Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, ураховуючи викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши, що ППО КВНЗ «Олександрійське училище культури» ВПОНУ була створена на законних підставах, належним чином, згідно діючого законодавства та легалізована в органах юстиції згідно поданих необхідних документів, обґрунтовано вважав, що при прийнятті рішення щодо створення первинної профспілки порушень закону не відбулось, та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Посилання у касацій скарзі як на підставу для скасування оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій на порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів відхиляє, оскільки вони зводяться до незгоди заявника

із висновками суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України

(у редакції, чинній станом на 18 травня 2020 року).

Інші доводи касаційної скарги не спростовують законність

та обґрунтованість судового рішення, а також містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами першої

та апеляційної інстанцій норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення першої

та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального вищого закладу «Олександрійський коледж культури і мистецтв» залишити без задоволення.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович