Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.05.2018 року у справі №338/261/17

Постанова

Іменем України

22 липня 2019 року

м. Київ

справа № 338/261/17

провадження № 61-20813 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Богуславський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області,

особа, що подала апеляційну скаргу - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 січня 2018 року у складі колегії суддів: Малєєва А. Ю., Девляшевського В. А., Фединяка В. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 , третя особа Богуславський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про зняття арешту з майна.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Бородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2017 року за ним визнано право власності на автомобіль марки «Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1994 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_2 .

У подальшому йому стало відомо, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богуславського районного управління юстиції від 11 березня 2015 року, винесеною у межах виконавчого провадження № 45577430, боржником за яким є попередній власник автомобіля ОСОБА_2 , накладено арешт на вищевказаний транспортний засіб.

Посилаючись на те, що арешт належного йому на праві власності автомобіля порушує його права, як власника зазначеного транспортного засобу, а його обтяження здійснено ще до прийняття рішення про визнання за позивачем права власності на нього, ОСОБА_1 просив зобов`язати Богуславський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській областізняти арешт з автомобіля марки «Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1994 року випуску, номер шасі

VIN НОМЕР_2 , зареєстрований у Миронівському РЕВ при УДАІ ГУ МВС у Київській області 03 червня 2010 року, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від

17 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано Богуславський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області зняти арешт з автомобіля марки Rover, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1994 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 зареєстрований у Миронівському РЕВ при УДАІ ГУ МВС у Київській області

03 червня 2010 року за ОСОБА_2 , накладений за постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богуславського районного управління юстиції Ульвака О. О. 11 березня 2015 року у межах виконавчого провадження № 15251397, та 09 серпня 2016 року у межах виконавчого провадження № 51323620.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зважаючи на преюдиційне значення для вирішення даної справи обставин, установлених рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23 січня

2017 року, яким за позивачем визнано право власності за автомобіль марки Rover, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно договору купівлі-продажу автомобіля від 02 листопада 2011 року, укладеного у формі довіреності між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вимоги позивача про зняття арешту з придбаного ним автомобіля підлягають задоволенню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 січня 2018 року задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що видача довіреності на право володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного оформлення між сторонами договору купівлі-продажу, зняття його у встановленому законом порядку з обліку та отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_1 , не є укладеним відповідно до закону договором купівлі-продажу. Позивач не надав доказів на підтвердження наявності перешкод у користуванні автомобілем, а тому обраний ним спосіб захисту не грунтується на вимогах стаття 391 ЦК України та є передчасним. Зняття арешту з автомобіля до перереєстрації права власності на зазначений транспортний засіб на ОСОБА_1 та отримання ним свідоцтва про право власності на транспортний засіб, є втручанням у забезпечені спірним майном права третіх осіб.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , у якій заявник просив скасувати постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 січня 2018 року та залишити в силі рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від

17 серпня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована тим, що під час розгляду справи апеляційним судом не було надано належної оцінки рішенню Богородчанського районного суду Івано-Франківської від 23 січня 2017 року, що набрало законної сили

10 лютого 2017 року, яким встановлено обставини укладення між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу транспортного засобу, який оформлено довіреністю від 02 листопада 2011 року, засвідченою приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу та зареєстрованою в реєстрі за № 1317. Державну реєстрацію права власності на вказаний автомобіль на його ім'я не було здійснено з поважних причин, викликаних як браком часу, з огляду на характер його роботи, так і тим, що він вважав себе власником транспортного засобу, який не позбавлений можливості у будь-який час здійснити процедуру реєстрації права власності на автомобіль. Крім того, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд не перевірив право ПАТ КБ «ПриватБанк», як особи, яка не брала участі у справі, на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Станом на дату розгляду справи відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що 02 листопада 2011 року

ОСОБА_2 , інтереси якого на підставі довіреності представляв ОСОБА_3 , видано довіреність, відповідно до якої він уповноважував позивача та його батька керувати та розпоряджатися належним йому на праві власності автомобілем марки «Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1994 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_2 .

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від

23 січня 2017 року визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1994 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , зареєстрований у Миронівському РЕВ при УДАІ ГУ МВС у Київській області

03 червня 2010 року за ОСОБА_2 , на підставі укладеного між сторонами договору-купівлі продажу транспортного засобу, оформленого довіреністю та розпискою про отримання грошових коштів у розмірі 55 062,00 грн.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богуславського районного управління юстиції від 11 березня 2015 року у межах виконавчого провадження №15251397 з виконання рішення Богуславського районного суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів накладено арешт на автомобіль марки «Rover»,реєстраційний номерний НОМЕР_1 , 1994 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 03 червня

2010 року Миронівським РЕВ при УДАІ ГУ МВС України у Київській області, належить ОСОБА_2 .

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богуславського районного управління юстиції від 09 серпня 2016 року, у межах виконавчого провадження №51323620 відкритого на примусове виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» боргу у сумі 23 205,00 грн, повторно накладено арешт на автомобіль марки «Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1994 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_2 , належний на праві власності ОСОБА_2 .

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі розділу ІІ «Загальні положення про договір» книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України та постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1988 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» як спеціального нормативно-правового акту, що визначає певні особливості укладення, виконання та невиконання відповідних договорів.

За змістом пунктів 2, 7, 8 вищезазначеного Порядку, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Відповідно до статті 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Апеляційний суд, аналізуючи юридичний механізм набуття позивачем права власності на автомобіль Rover, реєстраційний номер НОМЕР_1 та установивши, що вказаний автомобіль не знято з обліку в уповноваженому органі, що він зареєстрований за ОСОБА_2 , а відтак він є його власником, та недоведеність позивачем наявності перешкод у користуванні зазначеним транспортним засобом, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_5 про зняття арешту з автомобіля.

Доводи касаційної скарги про те, що факт укладення 02 листопада 2011 року між сторонами договору купівлі-продажу автомобіля марки «Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1994 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_2 , встановлено у рішенні Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2017 року, яким визнано за позивачем право власності на нього, не заслуговують на увагу, оскільки видача розписки, довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу не є укладеним відповідно до закону договором купівлі-продажу, та не породжує юридичного наслідку у формі зміни власника автомобіля.

Зважаючи на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» є стягувачем у виконавчому провадженні № 51323620, відкритому на примусове виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» боргу у сумі 23 205,00 грн, у межах виконання якого накладено арешт на автомобіль Rover, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , посилання ОСОБА_1 про безпідставне відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення суду першої інстанції, є неспроможними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав належну правову оцінку доводам сторін та зібраним у справі доказам, а відтак оскаржуване судове рішення є законним та обгрунтованим, що є правовою підставою для залишення касаційної скарги без задоволення.

Керуючись статтями 400, 401, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак