Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.12.2019 року у справі №599/2493/18

Постанова

Іменем України

22 червня 2020 року

м. Київ

справа № 599/2493/18

провадження № 61-22403ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , виконуюча обов`язки старости сіл Богданівка, Білківці, Яцківці, Сировари Озернянської сільської ради Зборівського району Шилівська Марія Антонівна,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Зборівського районного нотаріального округу Олійник Оксана Євгенівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 14 серпня 2019 року у складі судді Іваницького О. Р. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Хоми М. В., Костіва О. З., Щавурської Н. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , виконуючої обов`язки старости сіл Богданівка, Білківці, Яцківці, Сировари Озернянської сільської ради Зборівського району Шилівської М. А., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Зборівського районного нотаріального округу Олійник О. Є., про визнання заповіту недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 його баба ОСОБА_4 склала заповіт, згідно з яким усе своє майно заповіла своїм онукам, зокрема, йому - земельні ділянки загальною площею 3,36 га на території Богданівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, та ОСОБА_5 - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами у с. Яцківці Зборівського району Тернопільської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.

З метою оформлення спадщини він звернувся до нотаріальної контори, де йому стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 змінила свій заповіт та все належне їй на день смерті майно заповіла ОСОБА_3 .

Вважав, що складений ОСОБА_4 заповіт від 13 серпня 2018 року є недійсним, оскільки волевиявлення заповідача не було вільним, так як їй на момент складання цього заповіту виповнилося 95-років, вона була прикута до ліжка, самостійно не пересувалась і не могла самостійно прочитати і підписати текст цього заповіту. Разом з тим, вказаний заповіт не був посвідчений при свідках та не містить запису про його вчинення поза межами органу місцевого самоврядування, що суперечить вимогам законодавства.

На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 та посвідчений 13 серпня 2018 року в.о. старости сіл Богданівка, Білківці, Яцківці, Сировари Озернянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області - Шилівською М. А., зареєстрований у реєстрі за № 1-06.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 14 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що підстав для визнання оспорюваного заповіту недійсним немає, оскільки він був посвідчений уповноваженою особою, за формою і змістом відповідає вимогам закону, а волевиявлення заповідача було вільним та відповідало її волі.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, безпідставно відмовив у задоволенні позову, оскільки не врахував, що волевиявлення заповідача при складанні оспорюваного заповіту не було вільним і не відповідало її волі. Крім того, в силу свого похилого віку і стану здоров`я не могла сама скласти цей заповіт, у цьому разі заповіт має бути прочитаний вголос та підписаний заповідачем, про що повинно бути зазначено у заповіті перед його підписанням. Однак вказаного застереження оспорюваний заповіт не містить, що свідчить про його недійсність.

Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13 серпня 2018 року в селі Богданівка Зборівського району Тернопільської області ОСОБА_4 склала заповіт, згідно з яким усе своє майно заповіла ОСОБА_3 . Цей заповіт посвідчений Шилівською М. І. - виконуючою обов`язки старости сіл Богданівка, Білківці, Яцківці, Сировари Озернянської сільської ради Зборівського району та у день його посвідчення зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій Богданівської сільської ради за 2015-2018 роки зі збереженням хронологічного порядку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Загальні вимоги до форми заповіту встановлено статтею 1247 ЦК України, якою передбачено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення та має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування (стаття 1251 ЦК України).

Оскаржуваний заповіт посвідчено виконуючою обов`язки старости сіл Богданівка, Білківці, Яцківці, Сировари Озернянської сільської ради Зборівського районуШилівською М. А.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про нотаріат» у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, як посвідчення заповітів (крім секретних).

Частиною другою статті 41 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи приміщенні органів місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з`явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5 нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з`явитися в зазначене приміщення, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням.

Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням органу місцевого самоврядування, то в посвідчувальному написі на документі і в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії із зазначенням адреси, а також причини, з якої нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням органу місцевого самоврядування.

Згідно зі змістом вказаних норм матеріального права вчинення нотаріальних дій поза межами приміщення органу місцевого самоврядування може проводитися в окремих випадках, коли громадянин не може з`явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди. Про вказані обставини має бути зазначено у посвідчувальному написі заповіту та у реєстрі нотаріальних дій.

Судами встановлено, що на спірному заповіті такого напису не здійснено.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно зазначив, що відсутність у тексті заповіту напису, що він складався та посвідчувався поза приміщенням виконавчого комітету місцевої ради, але в межах нотаріального округу, не є істотною умовою для визнання заповіту недійсним, якщо судом буде встановлено, що форма заповіту відповідає вимогам статті 1247 ЦК України і волевиявлення заповідача було вільним.

Верховний Суд зауважує, що для встановлення такого порушення істотності для заповіту як не зазначення у ньому місця посвідчення та підстав для посвідчення поза межами приміщення органу місцевого самоврядування, необхідно встановити факт відповідності форми заповіту статті 1247 ЦК України і вільного волевиявлення заповідача.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Посилаючись на те, що незазначення у заповіті місця його посвідчення та підстав такого посвідчення вдома у заповідача є підставою для визнання його недійсним, позивач мав надати суду докази того, що спірний заповіт оформлено поза волею заповідача та з порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Разом з тим, судом установлено, що в оспорюваному заповіті міститься підпис заповідача та здійснений нею напис, а саме: «мною, ОСОБА_4 заповіт прочитано і власноруч підписано», а у тексті заповіту зазначено: дата складання заповіту, число, місяць, рік народження ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер. Заповідачу роз`яснено зміст статей 1235, 1241, 1254 ЦК України. Заповіт до підписання прочитаний вголос заповідачем ОСОБА_4 та власноручно нею підписаний у присутності в. о. старости. Також у заповіті зазначено, що заповіт записаний зі слів ОСОБА_4 , особу заповідача встановлено, дієздатність її перевірено.

Суди першої та апеляційної інстанцій після здійснення оцінки обставин, встановлених на підставі наданих сторонами доказів у справі, дійшли правильного висновку, що форма заповіту відповідає вимогам статті 1247 ЦК України, волевиявлення заповідача було вільним, заповіт складався та посвідчувався особою, уповноваженою на вчинення нотаріальних дій, в межах нотаріального округу, а тому незазначення місця вчинення оскаржуваної нотаріальної дії не є істотною умовою для визнання заповіту недійсним.

Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.

Судом установлено, що доказів визнання оспорюваного заповіту недійсним з підстав, передбачених саме статтями 225, 231 ЦК України, позивачем не надано.

Таким чином, оцінивши усі докази в їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних і обґрунтованих судових рішень, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував.

У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому їх відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 396, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 14 серпня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян