Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.03.2021 року у справі №638/2603/20

Постанова

Іменем України

10 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 638/2603/20

провадження № 61-5949св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересована особа - державний нотаріус Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області Журавель Алла Миколаївна,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - державний нотаріус Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області Журавель Алла Миколаївна, про встановлення факту, що має юридичне значення,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 липня 2020 року у складі судді Штих Т. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Котелевець А.

В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що він та ОСОБА_3, який помер у квітні 2019 року, є двоюрідними братами.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що у квітні 2019 року помер його двоюрідний брат ОСОБА_3, після його смерті відкрилася спадщина на його майно. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, оскільки інших родичів у померлого не було, однак документів, що підтверджують родинні зв'язки, а саме, що їх батьки є рідними братами, немає.

Зазначав, що в установлений законом строк він звернувся до Ірпінської міської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва йому було відмовлено, оскільки актові записи про народження їх батьків - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, складені на території Кабардино-Балкарської АРСР Російської Федерації.

11 грудня 2019 року він звертався до Управління записів актів громадянського стану Кабардино-Балкарської АРСР Російської Федерації із заявами про надання довідок про народження батьків, однак відповіді не отримав.

Крім того, нотаріус Ірпінської міської нотаріальної контори Журавель А. М., яка завела спадкову справу № 64453771 після смерті ОСОБА_3, через Міністерство юстиції України направила до Російської Федерації нотаріальні запити відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах з метою отримання копій актових записів про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_5, однак відповіді на них не надійшли.

Посилаючись на вказані обставини, заявник просив заяву задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Дзержинський районний суд м. Харкова рішенням від 22 липня 2020 року, з урахуванням ухвали від 16 вересня 2020 року про виправлення описки, заяву задовольнив. Встановив факт, що ОСОБА_3, який помер у квітні 2019 року, є двоюрідним братом ОСОБА_1.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зібрані у справі докази свідчать про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Харківський апеляційний суд постановою від 11 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 липня 2020 року залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Доводи заявника стосовно того, що у справі вбачається спір про право, на підставі чого заява про встановлення факту має бути залишена без розгляду, на увагу не заслуговують з огляду на те, що заявник не навела жодного доводу стосовно того, яким чином вирішення питання про встановлення факту родинних відносин між двоюрідними братами впливає на її права та обов'язки у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 07 квітня 2021 року, ОСОБА_2 просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 липня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 372/1834/17; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про витребування належних доказів та про проведення експертизи; суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що суди на підставі суперечливих доказів безпідставно встановили, що ОСОБА_1 і ОСОБА_6 є двоюрідними братами, відхиливши докази, надані нею, що позбавило заявника можливості спростувати наявність між ними родинних відносин під час розгляду справи про визнання права власності на земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 і ОСОБА_7, за ОСОБА_1 в порядку спадкування, що є порушенням прав власників земельної ділянки на доступ до правосуддя.

25 червня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований законністю і обґрунтованістю ухвалених у справі судових рішень, адже встановлення факту родинних відносин у цьому випадку тягне за собою виключно вирішення питання щодо спорідненості ОСОБА_1 і померлого ОСОБА_3, а права ОСОБА_2 у цій справі ніяким чином не зачіпаються.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

07 липня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1, у свідоцтві про народження якого батьками зазначені "ОСОБА_4" та "ОСОБА_8", місто реєстрації - Грозний.

Батьками ОСОБА_4 у свідоцтві про народження, якого у заявника немає, були зазначені ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3, у свідоцтві про народження якого батьками зазначено "ОСОБА_5" та "ОСОБА_12".

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5.

ОСОБА_3 помер у квітні 2019 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, з будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки за цією ж адресою.

В установлений законом строк ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Ірпінської міської нотаріальної контори Київської області Журавель А. М. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3, як двоюрідний брат померлого, унаслідок чого було відкрито спадкову справу № 64453771.

11 грудня 2019 року ОСОБА_1 звертався до Управління записів актів громадянського стану Кабардино-Балкарської АРСР Російської Федерації із заявами про надання довідок про народження батьків ОСОБА_4, однак відповіді не отримав.

17 січня 2020 року за № 43/02-14 державний нотаріус через Міністерство юстиції України направила до Російської Федерації нотаріальні запити відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах з метою отримання копій актових записів про народження ОСОБА_4 і ОСОБА_5, на які відповіді не надійшло.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду

та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених Частиною 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга

підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 липня 2020 року як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про її права та інтереси.

Харківський апеляційний суд ухвалою від 03 листопада 2020 року поновив ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 липня 2020 року та відкрив апеляційне провадження.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18) дійшов правового висновку, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

З огляду на наведене колегія суддів констатує недотримання апеляційним судом норм процесуального права, оскільки суд усупереч наведеним нормам процесуального закону не перевірив порушення прав та інтересів ОСОБА_2 рішенням суду першої інстанції, водночас здійснив апеляційний перегляд справи за апеляційною скаргою такої особи без дотримання пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 521/5841/17.

Відповідно до частини 6 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З урахуванням викладеного касаційний суд дійшов висновку, що постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року скасувати, справу направити до апеляційного суду на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов