Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.09.2018 року у справі №750/12518/17

Постанова

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 750/12518/17

провадження № 61-42194св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя - доповідач), Крата В.І., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - дочірнє підприємство національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія»

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу дочірнього підприємства національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтагазгеологія» на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 05 квітня 2018 року у складі судді Карапути Л. В. та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 24 липня 2018 року у складі колегії суддів: Вінгаль В. М., Губар В. С., Кузюри Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» (далі - ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія»), у якому просив стягнути з відповідача надбавку за вислугу років в розмірі 83 056 грн, надбавку в розмірі 20 % посадового окладу у розмірі 43 540 грн, допомогу на оздоровлення в розмірі 3 680 грн, 10 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також вирішити питання розподілу судових витрат.

Позовна заява мотивована тим, що з 29 травня 1989 року він працював на різних посадах у ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія». Наказом від 10 січня 2003 року його переведено на посаду директора Навчально-курсового комбінату ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія».

Вказує, що за час роботи він не отримував надбавку за вислугу років, йому не виплачувалася щорічна допомога на оздоровлення в повному обсязі, а також надбавка, встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» (далі - постанова КМУ № 373).

22 травня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до директора ДП НАК «Надра України «Чернігівнафтогазгеологія» із заявою щодо нарахування та виплати встановлених надбавок, але отримав відмову.

11 серпня 2017 року він направив відповідачу лист-претензію, у якому просив нарахувати та виплатити надбавку у граничному розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічним працівникам, надбавку за вислугу років, виплатити допомогу на оздоровлення за період з 29 травня 1989 року по 26 березня 1997 року та з 16 січня 2003 року дотепер, проте отримав відмову.

Зазначає, що внаслідок таких дій йому також спричинено моральну шкоду.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Чернігівської області від 24 липня 2018 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ДП НАК «Надра України» Чернігівнафтогазгеологія» на користь ОСОБА_3 заборгованість з виплати надбавки за вислугу років в розмірі 75 860 грн; надбавку в розмірі 20% до посадового окладу в розмірі 43 540 грн; допомогу на оздоровлення в розмірі 3 680 грн; моральну шкоду в розмірі 3 000 грн, а всього - 126 080 грн.

У решті вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за весь час роботи майстром виробничого навчання та директором Навчально-курсового комбінату позивач не отримував надбавку за вислугу років, йому в повному обсязі не виплачувалась щорічна допомога на оздоровлення та надбавка згідно постанови КМУ № 373, що завдало ОСОБА_3 моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 року ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що до позовних вимог ОСОБА_3 повинен застосовуватися тримісячний строк позовної давності відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України, разом з тим, суди за неповного з'ясування обставин справи помилково стягнули з відповідача на користь позивача надбавку за вислугу років за період з 16 січня 2003 року по 28 лютого 2018 року та допомогу на оздоровлення за період з 2003 по 2017 рік.

Вказує, що суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки порядку та відмінностям нарахування надбавок згідно постанови КМУ № 373 від 23 березня 2011 року та у редакції 11 квітня 2014 року.

У листопаді 2018 року ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 24 липня 2018 року без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди та витребувано її з Деснянського районного суду м. Чернігова, оскільки розгляд вказаної справи може мати фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2018 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.

Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що ОСОБА_3 з 29 травня 1989 року до 26 березня 1997 року працював на посаді майстра виробничого навчання Навчально-курсового комбінату. Наказом № 10-к від 10 січня 2003 року він переведений з посади інженера по бурових роботах на посаду директора Навчально-курсового комбінату ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія».

Обов'язки директора Навчально-курсового комбінату підприємства позивач виконує до теперішнього часу.

Відповідно до довідки ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» № 11-53 від 01 березня 2018 року, трудовий стаж ОСОБА_3 станом на 01 березня 2018 року становить 22 роки 11 місяців 14 днів, з яких: - 7 років 10 місяців 02 дні позивач працював на посаді майстра виробничого навчання Навчально-курсового комбінату підприємства (з 29 травня 1989 року по 31 березня 1997 року); - 15 років 01 місяць 12 днів позивач працював директором Навчально-курсового комбінату ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» (з 16 січня 2003 року по теперішній час).

22 травня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до директора ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» із службовою запискою та просив призначити йому педагогічну надбавку у розмірі 20% посадового окладу як директору Навчально-курсового комбінату та надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу відповідно до постанови КМУ № 78 від 31 січня 2001 року та постанови КМУ № 373.

11 серпня 2017 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 направив директору ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» лист-претензію про нарахування та виплату ОСОБА_3 надбавки у граничному розмірі 20% посадового окладу педагогічним працівникам, надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення з період з 29 травня 1989 року по 26 березня 1997 року та з 16 січня 2013 року по теперішній час.

Листом за підписом директора ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» від 28 серпня 2017 року № 19/642/780 ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні претензії з огляду на відсутність у Законі України «Про освіту» норми, яка б зобов'язувала недержавне підприємство здійснювати доплати педагогічним працівникам.

Відповідно до пункту 1.1. Положення про навчально-курсовий комбінат ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія», Навчально-курсовий комбінат є навчальним закладом системи освіти, який здійснює курсове професійно-технічне навчання робітників по професіях, пов'язаних з будівництвом, дослідно-промисловою експлуатацією та капітальним ремонтом нафтових і газових свердловин.

Статтею 45 Закону України «Про професійно-технічну освіту» визначено, що до педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти належать зокрема керівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Згідно з частиною четвертою статті 61 Закону України «Про освіту», педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюються щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах: понад три роки - 10 відсотків; понад десять років - 20 відсотків; понад двадцять років - 30 відсотків посадового окладу.

Порядком виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 78, встановлено, що до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних працівників зараховується час роботи викладачів професійно-теоретичної підготовки, старших майстрів та майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів за відповідною професією (спеціальністю) на виробництві та у сфері послуг).

Судами встановлено, що ОСОБА_3 у період з 16 січня 2003 року по 31 жовтня 2017 року не виплачувалася надбавка за вислугу років, що підтверджується довідкою про нараховану заробітну плату, тому обґрунтованими є висновки про її стягнення у визначеному судом розмірі з урахуванням стажу педагогічної роботи ОСОБА_3

Відповідно до статті 57 Закону України «Про освіту», держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам надання допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу при наданні щорічної відпустки.

Постановою КМУ від 31 січня 2001 року № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 та частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» запроваджено, починаючи з 01 січня 2001 року, виплату допомоги на оздоровлення педагогічним та науково-педагогічним працівникам.

Допомога на оздоровлення виплачується педагогічним або науково-педагогічним працівникам за основним місцем роботи при наданні чергових відпусток згідно з графіком відпусток незалежно від навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується.

Виходячи зі змісту вищенаведених норм, ОСОБА_3 мав законні очікування на отримання допомоги на оздоровлення при наданні йому щорічної відпустки у період з 2003 по 2017 роки, тому обґрунтованими є висновки судів про стягнення на користь ОСОБА_3 невиплаченої допомоги на оздоровлення у розмірі 3 680 грн.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру та тривалості порушення прав позивача, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру компенсації моральної шкоди судами враховано характер та тривалість порушення прав позивача, засади розумності та справедливості.

Відповідно до пункту першого постанови КМУ № 373 з метою підвищення престижності праці педагогічних працівників установлено надбавку у граничному розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічним працівникам професійно-технічних навчальних закладів, розмір якої встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача надбавку в розмірі 20% до посадового окладу в розмірі 43 540, 00 грн відповідно до постанови КМУ № 373.

Проте, судом не враховано, що в матеріалах справи відсутні відповідні розпорядчі документи директора Навчально-курсового комбінату ДП НАК «Надра України «Чернігівнафтогазгеологія» ОСОБА_3 про призначення йому, як педагогічному працівнику, надбавки відповідно до постанови КМУ № 373, тому висновки суду про стягнення вказаної надбавки є помилковими.

За таких обставин, враховуючи положення пункту 3 частини третьої статті 409 ЦПК України, частини першої статті 412 ЦПК України, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія», скасування рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 квітня 2018 року та постанови апеляційного суду Чернігівської області від 24 липня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» на користь ОСОБА_3 надбавки в розмірі 20 відсотків посадового окладу та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Керуючись статтями 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу дочірнього підприємства національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтагазгеологія» задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 24 липня 2018 року в частині стягнення з дочірнього підприємства національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтагазгеологія» на користь ОСОБА_3 надбавки в розмірі 20 відсотків посадового окладу скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до дочірнього підприємства національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтагазгеологія» про стягнення надбавки в розмірі 20 відсотків посадового окладу відмовити.

В іншій частині рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 05 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 24 липня 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 05 квітня 2018 року в частині стягнення на користь ОСОБА_3 заборгованості з виплати надбавки за вислугу років, допомоги на оздоровлення і відшкодування моральної шкоди.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіН. О. Антоненко В. І. Журавель В. П. Курило В.І. Крат