Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.06.2019 року у справі №640/8880/18

Постанова

Іменем України

03 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 640/8880/18

провадження № 61-10981св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 06 травня 2019 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Кіся П. В., Хорошевського О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який в ході судового засідання уточнила, та просила визнати дії відповідачів по нарахуванню боргу по особовому рахунку НОМЕР_1 - протиправними; такими, що спрямовані на отримання неправомірної вигоди;

захистити права позивача, як споживача послуг газопостачання, від протиправних дій відповідачів, які полягають в незаконному нарахуванні боргу за не спожитий газ;

визнати борг в розмірі 1 683,81 грн. по особовому рахунку НОМЕР_1, відповідно до рахунку-квитанції від 13 грудня 2017 року та сайтів "104" та "Приват24", виставленого відповідачами - недійсним;

зобов'язати відповідачів усунути відомості про борг з особовому рахунку НОМЕР_1 та сайтів "104" та "Приват24" протягом трьох днів.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1. Вказане житлове приміщення було підключено до системи газопостачання по особовому рахунку № НОМЕР_1. В даному приміщенні проживає одна, послуги з газопостачання оплачує самостійно через електронний сервіс "ПриватБанк24" з особистого кредитного рахунку. Заборгованість за послуги газопостачання відсутня. 31 серпня 2017 року ПАТ "Харківміськгаз" здійснено відключення від газопостачання, у зв'язку з чим останні показання лічильника газу №20144001234 склали 5637 м. куб. Отже, газопостачання не здійснюється з 01 вересня 2017 року. 09 грудня 2017 року їй нараховано заборгованість за спожитий газ в обсязі 242 м. куб. на загальну суму 1 683,81 грн. 13 грудня 2017 року їй рекомендовано здійснити передплату за 323,28 м. куб. газу на майбутній період на загальну суму 2249,35 грн. Загальна сума до сплати склала 3 933,16 грн. Вказаний розмір заборгованості був відображений на сайті "104" та "Приват24". З приводу незаконно нарахованої заборгованості позивач особисто зверталась в Центр регіональної газової компанії, де їй відмовили в наданні інформації, посилаючись на те, що вказані питання належать до компетенції ТОВ "Харківгаз Збут" та ПАТ "Харківміськгаз". Станом на 12 квітня 2018 року відповідачі самостійно зменшили суму заборгованості по особовому рахунку позивача з 3 933,16 грн до 1 683,81
грн. На час звернення з позовом до суду газопостачання в будинку АДРЕСА_1 відсутнє. У зв'язку з чим вважала, що заборгованість нарахована відповідачами, є незаконною.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано дії ТОВ "Харківгаз Збут ", ПАТ "Харківміськгаз" по нарахуванню заборгованості в розмірі 1 638,81 грн за обсяг газу в розмірі 242 м. куб. за період з листопада 2017 року по червень 2018 року такими, що порушують права споживача.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто в рівних частках з ТОВ "Харківгаз Збут ", ПАТ "Харківміськгаз" на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн. по 352,40 грн. з кожного.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в розумінні пункту 3 частини 1 статті 21 Закону України "Про захист прав споживачів", права позивача порушені в частині нарахування заборгованості розмірі в 1 683,81 грн. за об'єм газу 242 м. куб., який фактично споживачем не отримувався та не споживався.

Вказана заборгованість існувала на момент звернення позивача з вказаним позовом до суду, отже права позивача були порушені.

Відмовляючи в частині позовних вимогпро визнання боргу недійсним та зобов'язання відповідачів усунути інформацію про борг з сайтів "104" та "Приват24", суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі самостійно усунули порушення прав позивача щодо виставлення протягом тривалого часу заборгованості за особовим рахунком позивача.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 06 травня 2019 року апеляційні скарги ПАТ "Харківміськгаз" та ТОВ "Харківгаз Збут" задоволено.

Рішення Київського районного суду м. Харків від 16 січня 2019 року - скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанцій мотивована тим, що ОСОБА_1 не доведено, що виконавцем їй нав'язано такі умови одержання послуги, які ставлять її як споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають їй однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору. Облік заборгованості є частиною господарської діяльності підприємства-виконавця послуг, тому не є порушенням прав споживача за умови, що виконавець послуг не звертається з вимогою про погашення боргу в судовому порядку.

Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі

У червні 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 06 травня 2019 року та залишити в силі рішення Київського районного суду міста Харкова від 16 січня 2019 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідачі намагалися багаторазово (грудень 2017 - червень 2018 року) отримати від позивача сплату боргу, чим порушили її права як споживача. Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував, що скасування відповідачами заборгованості по чинному особовому рахунку є наслідком її безпідставного (незаконного) нарахування, а також, не врахував, що довгострокове надсилання споживачу квитанцій з зазначенням суми заборгованості є фактом вимоги до її сплати, що безпосередньо є порушенням прав споживача через безпідставне нарахування цієї заборгованості.

Отже, постанова суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині відмови у визнанні дії ТОВ "Харківгаз Збут ", ПАТ "Харківміськгаз" по нарахуванню заборгованості такими, що порушують права споживача, тому в іншій частині судом касаційної інстанції не переглядається.

Аргументи учасників справи

Відзив від інших учасників справи до суду касаційної інстанції не подано.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2019 року відкрито касаційне оскарження та витребувано справу.

У липні 2019 року матеріали цивільної справи № 640/8880/18 надійшли до Верховного Суду.

05 серпня 2019 року матеріали цивільної справи передані доповідачу.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Згідно із положенням статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судами встановлено, що позивач зверталася через інтернет ресурс www.104.ua до відповідача. ЇЇ звернення від 05 березня 2018 року, 17 квітня 2018 року, 13 травня 2018 року стосувались питання надання належним чином оформлених документів про відключення домоволодіння від систем газопостачання, та лише звернення від 13 травня 2018 року стосувалось обліку безпідставно нарахованої заборгованості.

03 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ "Харківгаз Збут" з вимогою про надання пояснень щодо обліку заборгованості за газопостачання Вказане звернення було переадресоване за належністю ПАТ "Харківміськгаз" листом від 07 червня 2018 року.

У червні 2018 року здійснено корегування нарахувань, заборгованість відсутня.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Тлумачення частини 2 статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов'язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта.

ОСОБА_1 не доведено, що виконавцем їй нав'язано такі умови одержання послуги, які ставлять її як споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають їй однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору.

Суд урахував, що ТОВ "Харківгаз Збут" не заявляє вимог про стягнення суми заборгованості, а тому відсутні підстави вважати права позивача порушеними, невизнаними чи оспореними, тобто такими, що підлягають захисту в судовому порядку.

Висновок суду апеляційної інстанції про те, що розбіжності у документах бухгалтерського обліку були усунуті на першу вимогу споживача, дає підстави для висновку, що права та інтереси позивача не були порушені.

Отже, даний висновок суду відповідає обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які суд апеляційної інстанції правильно застосував.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки Верховного Суду

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судове рішення в оскарженій частині постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення в оскарженій частині - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 06 травня 2019 року в частині відмови у визнанні дії товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" по нарахуванню заборгованості такими, що порушують права споживача, залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат