Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №243/2073/18

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 243/2073/18

провадження № 61-48285св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Галієм Сергієм Анатолійовичем, на ухвалу Донецького апеляційного суду від 09 листопада 2018 року у складі суддів Кішкіної І. В., Канурної О. Д., Соломахи Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

16 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі") про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки, посилаючись на те, що до 31 березня 2017 року вона працювала в Публічному акціонерному товаристві "ДТЕК Донецькобленерго", правонаступником якого є АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", на посаді провідного спеціаліста відділу по організації бухгалтерського обліку. Відповідач продовжував здійснення своєї господарської діяльності на непідконтрольній території України, а саме у м. Горлівка Донецької області з залишенням відповідної частини працівників для нормального функціонування підприємства.

31 березня 2017 року відповідач звільнив її з порушенням норм трудового законодавства та не виплатив їй заробітну плату за період з 01 березня 2017 року до 31 березня 2017 року, компенсацію за невикористану відпустку, а також не видав їй її трудову книжку в день звільнення. Враховуючи те, що з 15 березня 2017 року на підприємстві виник простій не з вини працівника, структурні підрозділи підприємства, які знаходились у м. Горлівка, з того часу було захоплено, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати за період з 01 березня 2017 року до 31 березня 2017 року у сумі 8 664,70 грн, компенсацію за невикористану відпустку у сумі 9 132,80 грн, середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки у сумі 100 825,60 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 серпня 2018 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 серпня 2018 року ОСОБА_1, в особі представника Галія С. А. подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків у зв'язку з несплатою судового збору.

Ухвалами Донецького апеляційного суду від 09 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження рішення суду про відмову в задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки визнано неподаною та повернуто у зв'язку із несплатою судового збору, а в частині стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку відкрито апеляційне провадження.

Визнаючи апеляційну скаргу неподаною, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк не усунула недоліки апеляційної скарги та не сплатила судовий збір.

Короткий зміст касаційної скарги

У грудні 2018 року ОСОБА_1 в особі представника Галія С. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

У травні 2019 року вказана цивільна справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі зазначено, що оскаржувана ухвала прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, оскільки відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивача у цій справі звільнено від сплати судового спору, а тому апеляційний суд безпідставно залишив його апеляційну скаргу без руху в зв'язку з несплатою судового збору.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Встановлені апеляційним судом обставини щодо усунення недоліків апеляційної скарги

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє Галій С. А., залишено без руху і заявникові надано строк для усунення недоліків скарги, а саме запропоновано сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 1 512,37 грн.

19 жовтня 2018 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє Галій С. А., отримано копію ухвали Донецького апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

05 листопада 2018 року на електронну адресу Донецького апеляційного суду надійшло пояснення від представника позивача Галія С. А., підписане електронно-цифровим підписом, в якому він посилався на незаконність вимог викладених в ухвалі суду та неможливості її виконати.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

З огляду на викладене, висновок апеляційного суду, що позивач не звільняється від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки відповідає вимогам закону.

Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 357 ЦПК України, застосовуються положення частини 2 статті 357 ЦПК України.

Згідно з частиною 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені частиною 3 статті 185 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подачі до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Європейський суд з прав людини зауважив, що "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте, такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (справа "Воловік проти України" (VOLOVIK v. UKRAINE) від 06 грудня 2007 року).

З огляду на викладене, висновок апеляційного суду про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, оскільки в установлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунено, є такими що відповідає вимогам закону.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням та власним тлумаченням положень пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Галієм Сергієм Анатолійовичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного суду від 09 листопада 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко