Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.09.2018 року у справі №759/7705/2017

Постанова

Іменем України

11 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 759/7705/17

провадження № 61-43615св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року, у складі судді Невідомої Т. О.

ВСТАНОВИВ :

У травні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»(далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 квітня 2018 року, у складі судді Ул'яновської О. В,. у задоволенні позову відмовлено.

ПАТ КБ «ПриватБанк» оскаржило рішення місцевого суду в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 червня 2018 року апеляційну скаргу позивачабуло залишено без руху із наданням строку для звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року відмовлено ПАТ КБ «ПриватБанк»у відкритті апеляційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 357 ЦПК України.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що копія ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху була завчасно отримана позивачем, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, станом на момент постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного проводження, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження

ПАТ КБ «ПриватБанк» подано не було.

У касаційній скарзі акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), яке є правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк», просить скасувати ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд не врахував, що ухвала про залишення апеляційної скарги позивача без руху була ним отримана лише 26 липня 2008 року. Тому, направивши до апеляційного суду заяву із обґрунтуванням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження 06 серпня 2018 року, позивачем не було пропущено визначений судом строк для подання такої заяви.

Касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено, що заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 квітня 2018 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.

29 травня 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось із апеляційною скаргою на заочне рішення місцевого суду, тобто із пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення. При цьому питання про поновлення процесуального строку позивачем не порушувалось.

Апеляційним судом установлено, що відповідно до протоколу судового засідання (а.с. 48) представник позивача - ОСОБА_5 брав участь у судовому засіданні та був присутнім під час проголошення судового рішення. Крім того, з'ясовано, що повний текст заочного рішення судом першої інстанції було виготовлено 13 квітня 2018 року. При цьому апеляційний суд звернув увагу на відсутність у матеріалах справи доказів вручення представнику позивача копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції чи його направлення на поштову адресу ПАТ КБ «ПриватБанк». З урахуванням вказаних обставин, Апеляційний суд м. Києва, керуючись положенням частини третьої статті 357 ЦПК України, залишив апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» без руху. Запропоновано ПАТ КБ «ПриватБанк» протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали звернутись до апеляційного суду з заявою про поновлення строків.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

При цьому, слід зауважити, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається Цивільним процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Цивільний процесуальний кодекс України у частині першій статті 2 закріплює, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, у випадку, коли процесуальна дія не вчинена у межах строку, встановленого законом, суд може поновити його, якщо строк пропущено з причин, визнаних судом поважними.

За положеннями частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

За частиною третьою статті 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження (частина четверта статті 357 ЦПК України).

Із наявного у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 70) вбачається, що копію ухвали апеляційного суду від 11 червня 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» було отримано 21 червня 2018 року.

Вимоги ухвали апеляційного суду про залишення без руху апеляційної скарги позивача останнім, в межах наданого судом строку, виконані не були, підстав наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ним не наведено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 квітня 2018 року відмовлено.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х). Суд постановив, що хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд, керуючись положеннями процесуального законодавства, дійшов вірного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у зв'язку із неподанням у встановлений строк позивачем заяви із наведенням поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження.

Зазначеним спростовуються доводи касаційної скарги позивача щодо належного виконання ним вимог ухвали апеляційного суду про залишення його апеляційної скарги без руху та вчасне подання ним заяви із обґрунтуванням наявності підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення місцевого суду.

Відповідно до частини третьої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В.В. Пророк

І.М. Фаловська