Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.09.2018 року у справі №420/1871/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 420/1871/17

провадження № 61-43949 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Суткової Рени Агабєковни, яка діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 19 березня 2018 року у складі судді Проньки В. В. та постанову апеляційного суду Луганської області від 20 липня 2018 року у складі колегії суддів Лозко Ю. П., Назарової М. В., Орлова І. В.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та просило солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором станом на 18 жовтня 2017 року у розмірі 401 664,18 грн, яка складається:

- 183 151,39 грн заборгованості по тілу кредиту;

- 111 385,3 грн заборгованості по процентах за користування кредитом з 01 серпня 2014 року по 17 жовтня 2017 року;

- 57 904,26 грн інфляційних втрат банку з лютого 2012 року по вересень 2017 року за прострочення сплати кредиту;

- 34 265,60 грн інфляційних втрат банку з лютого 2012 року по вересень 2017 року за прострочення сплати процентів за користування кредитом;

- 9442,75 грн 3 % річних за прострочення сплати кредиту з 24 лютого 2012 року по 17 жовтня 2017 року;

- 5514,88 грн 3 % річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом з 31 січня 2012 року по 17 жовтня 2017 року,

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 уклали договір відновлювальної кредитної лінії від 26 вересня 2007 року № 828 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 13 травня 2008 року № 828/24, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 300 000 грн окремими частинами (траншами) за відновлювальною кредитною лінією у період до 24 місяців на споживчі потреби зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 17,7 % річних на строк до 01 вересня 2017 року.

У пункті 1.2 договору зазначено, що на дату закінчення вказаного періоду визначається сума фактичної заборгованості за кредитом, яка підлягає погашенню щоквартально рівними частинами до 01 числа місяця кожного кварталу, починаючи з січня місяця 2008 року.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання позичальником зобов`язань ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 уклали договір поруки від 26 вересня 2007 року № 828/1.

Згідно пунктів 1.1, 3.1, 3.2 договору поруки поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язання за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому. Поручитель відповідає по зобов`язаннях за кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними перед кредитором до тих пір, поки всі зобов`язання за кредитним договором не будуть виконані повністю.

У відповідності до пункту 2.1 договору поруки у разі порушення боржником виконання зобов`язання, кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов`язання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно додаткової угоди від 13 травня 2008 року № 828/24 до договору відновлювальної кредитної лінії від 26 вересня 2007 року № 828 внесені зміни та доповнення, відповідно до яких банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у сумі 400 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 18,7 % річних, комісійних винагород та інших платежів у порядку, на умовах та в строки, визначені договором.

Пункт 3.3.1 договору відновлювальної кредитної лінії від 26 вересня 2007 року № 828 викладено в наступній редакції: «Точно в строки, обумовлені договором, повернути кредит в сумі 400 000 грн та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за договором. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по договору на першу вимогу банку в порядку, передбаченому договором достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості по кредиту».

Банк свої обов`язки, передбачені кредитним договором виконав у повному обсязі.

У зв`язку з порушенням позичальником умов кредитного договору в частині своєчасної сплати основної суми кредиту та процентів за користування кредитом 21 липня 2017 року на адресу відповідача направлено вимогу № 110.20-13/3410-3486 про дострокове повернення кредиту за кредитним договором, якою повідомлено про наявність заборгованості за кредитом, необхідність погашення суми заборгованості та попереджено про вжиття банком заходів захисту порушених прав у порядку, передбаченому чинним законодавством України, у разі несплати всієї суми у визначений банком строк.

Вимоги позивача належним чином не виконані, у зв`язку з чим, станом на 18 жовтня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 401 664,18 грн, яку банк просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь у судовому порядку.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 19 березня 2018 року позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 26 вересня 2007 року № 828 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 13 травня 2008 року № 828/24 у розмірі 401 664,18 грн, у тому числі:

- 183 151,39 грн заборгованості по тілу кредиту;

- 111 385,3 грн заборгованості по процентах за користування кредитом з 01 серпня 2014 року по 17 жовтня 2017 року;

- 57 904,26 грн інфляційних втрат банку з лютого 2012 року по вересень 2017 року за прострочення сплати кредиту;

- 34 265,60 грн інфляційних втрат банку з лютого 2012 року по вересень 2017 року за прострочення сплати процентів за користування кредитом;

- 9442,75 грн 3 % річних за прострочення сплати кредиту з 24 лютого 2012 року по 17 жовтня 2017 року;

- 5514,88 грн 3 % річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом з 31 січня 2012 року по 17 жовтня 2017 року.

У задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги банку до позичальника, виходив із того, що позичальник не виконав свої зобов`язання по кредитному договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у розмірі, визначеному у розрахунку заборгованості банку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку до поручителя, суд першої інстанції виходив із того, що останнє повернення суми кредиту та відсотків позичальником ОСОБА_1 було здійснено 04 липня 2014 року, а з позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося в суд 14 листопада 2017 року, тобто з часу настання строку виконання основного зобов`язання минуло більше ніж шість місяців, у зв`язку з чим порука відповідно до положень статті 559 ЦК припинилася.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою апеляційного суду Луганської області від 20 липня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено частково.

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 19 березня 2018 року змінено, зменшено стягнуту з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» суму заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії від 26 липня 2007 року № 828 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 13 травня 2008 року № 828/24 з 401 664,18 грн до 374 513,56 грн з яких:

- 159 134,25 грн заборгованості по тілу кредиту;

- 109 502,69 грн заборгованості по процентах за користування кредитом з 01 серпня 2014 року по 01 квітня 2017 року;

- 56 955,41 грн інфляційних втрат банку з лютого 2012 року по 01 квітня 2017 року за прострочення сплати кредиту;

- 34 265,60 грн інфляційних втрат банку з лютого 2012 року по вересень 2017 року за прострочення сплати процентів за користування кредитом;

- 9140,73 грн 3 % річних за прострочення сплати кредиту з 24 лютого 2012 року по 01 квітня 2017 року;

- 5514,88 грн 3 % річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом з 31 січня 2012 року по 17 жовтня 2017 року.

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 19 березня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 26 липня 2007 року № 828 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 13 травня 2008 року № 828/24 у розмірі 27 150,62 грн, з яких:

- 24 017,14 грн заборгованості по тілу кредиту;

- 1882,61 грн заборгованості по процентах за користування кредитом з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2017 року;

- 948,85 грн інфляційних втрат банку за прострочення сплати кредиту з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2017 року;

- 302,02 грн 3 % річних за прострочення сплати кредиту з 24 лютого 2012 року по 01 квітня 2017 року;

Апеляційний суд виходив із того, що остаточним терміном повернення кредиту за вказаним договором є 01 вересня 2017 року. ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося в суд з позовом 02 листопада 2017 року. Зазначене свідчить про те, що позивачем вимоги до поручителя ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, яка виникла до квітня 2017 року, пред`явлені поза межами встановленого строку, передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України, отже порука припинена у вказаній частині, а заборгованість, яка виникла до квітня 2017 року, підлягає стягненню лише з позичальника. Послався на правові позиції, висловлені Верховним Судом України у постановах від 14 вересня 2016 року у справі № 6-223цс16, від 19 жовтня 2016 року у справі № 1265цс15, від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15, від 29 березня 2017 року у справі № 6-3087цс16, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/1.

Заборгованість, яка виникла після квітня 2017 року, підлягає солідарному стягненню з позичальника та поручителя, оскільки в цій частині зобов`язання порука не припинилася.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У вересні 2018 року адвокат Суткова Р. А., яка діє в інтересах ПАТ «Державний ощадний банк України», подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зазначає, що у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором строк пред`явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов`язання у повному обсязі або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково, а не з моменту настання строку виконання зобов`язання за кожним з періодичних платежів.

Вважає, що пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту дає підстави для стягнення з поручителя усієї суми заборгованості, як і з позичальника.

Заперечення/відзив на касаційну скаргу

Відзив/заперечення на дану касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи не надходили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 уклали договір відновлювальної кредитної лінії від 26 вересня 2007 року № 828.

Відповідно до умов вказаного договору банк зобов`язався надавати позичальнику на умовах договору окремими частинами (траншами) за відновлювальною кредитною лінією грошові кошти в сумі 300 000 грн у період до 24 місяців на споживчі потреби з остаточним терміном повернення кредиту 01 вересня 2017 року.

Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 17,7 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та погашати щоквартально рівними частинами до 1 числа місяця кожного кварталу, починаючи з січня 2008 року суму фактичної заборгованості за кредитом на дату закінчення вказаного періоду.

Згідно з пунктами 3.2.1, 3.2.2 банк має право вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов`язань за цим договором. При виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами чи комісійними винагородами, а також в інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором 26 вересня 2007 року позивач та ОСОБА_2 уклали договір поруки №828/1. Відповідно до пункту 1.1 договору поруки поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язання за кредитним договором №828 від 26.09.2007 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладеними в майбутньому.

Згідно пунктів 4.1, 4.2 договору поруки порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання за кредитним договором. Порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов`язань по кредитному договору від 26 вересня 2007 року № 828 не пред`явить вимоги до поручителя.

13 травня 2008 року сторони уклали додаткову угоду № 828/24 до договору відновлювальної кредитної лінії від 26 вересня 2007 року № 828 сторонами погоджено суму ліміту кредиту та визначено його у розмірі 400 000 грн, а також збільшено розмір процентів, які позичальник зобов`язався сплатити, до 18,7 % річних.

13 травня 2008 року банк та відповідачі уклали додаткову угоду до договору поруки від 26 вересня 2007 року № 828/1, відповідно до якої поручитель зобов`язався відповідати за за своєчасне та повне виконання позичальником зміненого зобов`язання.

08 серпня 2017 року банк надіслав відповідачам вимогу про дострокове повернення кредиту

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на 07 лютого 2020 року), підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Рішення апеляційного суду відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, відповідно до яких воно має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

У разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

У разі пред`явлення вимоги до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання, в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині відповідних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Апеляційний суд, установивши, що остаточним терміном повернення кредиту за вказаним договором є 01 вересня 2017 року, ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом 02 листопада 2017 року, договором передбачено щоквартальне погашення заборгованості по кредитному договору у перший день наступного кварталу, правильно застосував вищезазначену позицію Верховного Суду України, від якої не відходила і Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12, від 20 червня 2018 року у справі № 758/6863/14-ц, від 05 червня 2019 року у справі № 523/3082/14 і дійшов обґрунтованого висновку про припинення поруки у частині стягнення заборгованості по кредитному договору до квітня 2017 року.

В іншій частині зобов`язання порука не припинилася, тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для солідарного стягнення заборгованості з відповідачів у цій частині.

Доводи касаційної скарги щодо направлення відповідачам вимоги про дострокове повернення кредиту не мають значення для правильного вирішення справи. Позичальнику направлена вимога 08 серпня 2017 року про дострокове повернення кредиту у 30-денний строк з дня отримання вимоги. Відповідно до пункту 2.2.2 кредитного договору виконання позичальником вимоги банку про дострокове повернення суми кредиту повинно бути проведене позичальником протягом місяця (тридцяти календарних днів) з дати одержання такої вимоги банку. З огляду на направлення вимоги банком менш як за 30 днів до дня закінчення строку кредитного договору та не встановлення апеляційним судом обставин отримання відповідачами такої вимоги, строк виконання зобов`язання настав 01 вересня 2017 року у зв`язку із закінченням строку дії кредитного договору.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу адвоката Суткової Рени Агабєковни, яка діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Луганської області від 20 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук