Історія справи

Постанова КЦС ВП від 10.06.2019 року у справі №296/371/17

Постанова

Іменем України

06 червня 2019 року

м. Київ

справа № 296/371/17

провадження № 61-26620св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Житомирська міська рада,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Житомирської області, у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Талько О. Б., від 30 серпня 2017 року.

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності у порядку спадкування.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його хрещений батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Вказував, що для оформлення спадщини необхідно встановити факт його проживання з хрещеним батьком однією сім`єю, оскільки документи, що підтверджують їх родинні відносини, відсутні.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд встановити факт його проживання однією сім`єю з хрещеним батьком ОСОБА_3 та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира, у складі судді

Сингаївського О. П., від 17 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю, як батько і син до дня смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач довів факт родинних відносин та спільного проживання з ОСОБА_3 до дня його смерті. Ураховуючи відсутність інших спадкоємців після смерті

ОСОБА_3 , відповідно до статей 1258, 1264 ЦК України позивач є спадкоємцем четвертої черги та єдиною особою, що має право успадкувати майно померлого.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 30 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є явно незаконним, спірні правовідносини регулюються положеннями ЦК УРСР, 1963 року, які діяли на момент відкриття спадщини, отже позивач не відносився до будь-якої із черг спадкоємців за законом, тому підстави для спадкування ним майна після померлого ОСОБА_3 відсутні. Встановлення факту проживання позивача із спадкодавцем не породжує для нього права на спадкування, отже не має юридичного значення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_2 не є особою, яка брала участь у розгляді справи, а рішенням суду першої інстанції не було вирішено питання про його права та обов`язки, проте суд апеляційної інстанції розглянув його апеляційну скаргу та скасував законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст відзиву (заперечення) на касаційну скаргу

У відзиві (запереченні) на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржене рішення суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»

(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

03 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 296/371/17 передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 15 грудня 2016 року (а. с. 26).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на його майно, у тому числі на квартиру

АДРЕСА_1 , оскільки згідно з довідкою житлово-будівельного кооперативу №1 м. Житомира від 02 лютого 2017 року № 126 заборгованість по пайовим внескам за вказану квартиру відсутня, пай виплачений у повному обсязі

(а. с. 12).

Матеріали справи не містять правовстановчих документів на спірну квартиру, а також інформації про державну реєстрацію права власності на неї за померлим ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголівська 9/57» від 09 січня 2017 року № 2 у спірній квартирі на день смерті ОСОБА_3 , а також на день видачі довідки відсутні зареєстровані особи.

З повідомлення Другої Житомирської державної нотаріальної контори

від 10 лютого 2017 року № 115/01-16 та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 10 лютого 2017 року слідує, що спадкова справа після смерті майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась.

ОСОБА_2 тривалий час фактично проживав у квартирі

АДРЕСА_1 .

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з пунктами 4, 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у редакції від 16 січня 2003 року, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Правовідносини, що є предметом розгляду у цій справі, виникли до набрання чинності ЦК України, отже для вирішення цієї справи підлягають застосуванню норми ЦК УРСР.

Відповідно до положень статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

У статті 527 ЦК УРСР зазначено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно зі статтею 529 ЦК УРСР діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого при спадкоємстві за законом є спадкоємцями першої черги в рівних частках.

Відповідно до статті 530 ЦК УРСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Згідно з положеннями статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Встановивши, що позивач не відноситься до спадкоємців першої або другої черги спадкування, передбаченої положеннями ЦК УРСР, 1963 року, який був чинним на момент відкриття спадщини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу особи, яка не приймала участі у справі, права й інтереси якої не вирішено рішенням суду першої інстанції, є необґрунтованими, оскільки відповідно до частини третьої статті 303 ЦПК України, 2004 року, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Встановивши, що ОСОБА_2 не доведено свою належність до кола спадкоємців ОСОБА_3 , проте судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За змістом частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Житомирської області від 30 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович