Історія справи

Постанова

Іменем України

06 березня 2019 року

м. Київ

справа № 303/1189/16-ц

провадження № 61-4094св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., ШтеликС. П.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_3,

представник заявника - ОСОБА_4,

заінтересована особа - приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області Олегаш ВандаВасилівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Мельника Павла Петровича в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2017 року у складі суддів: Фазикош Г. В., Собослоя Г. Г., Готри Т. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 березня 2016 року заяву задоволено.

Встановлено юридичний факт: факт проживання ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 з 2002 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

У липні 2017 року Мельник П. П. в інтересах ОСОБА_7 звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 березня 2016 року.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2017 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Мельника П. П. в інтересах ОСОБА_7 на рішення суду першої інстанції закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_7 не надав доказів у підтвердження того, що він є спадкоємцем померлого ОСОБА_8, а тому не має права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Мельник П. П. в інтересах ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_7 є сином померлого ОСОБА_8, спадкоємцем першої черги та звернувся із заявою про прийняття спадщини за місцем смерті батька - у м. Відень Австрія та отримав Європейське свідоцтво про спадщину, а тому рішенням суду першої інстанції порушуються його права.

У березні 2018 року до суду надійшов відзив, у якому ОСОБА_3 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд встановив, що з апеляційною скаргою звернувся адвокат Мельник П. П., що діє згідно з договором про надання правової допомоги від імені ОСОБА_7. При цьому останній участі в справі не брав, а суд першої інстанції питання про його права та обов'язки не вирішував.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 березня 2016 року встановлено факт проживання ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 в період з 2002 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_7 участі у справі не брав.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України 2004 року сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, право апеляційного оскарження судового рішення мають також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки.

Зазначені особи можуть подати апеляційну скаргу, якщо оскаржуваним рішенням суду безпосередньо вирішено питання про їх права, свободи або про їх обов'язки, тобто безпосередньо встановлено, змінено або припинено права або обов'язки цих осіб.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням районного суду Внутрішнього Міста міста Відень, 59, відділ Місто Відень від 12 липня 2016 року в справі № 59 а 189/15і - 16 передано спадщину, що належала ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкоємцю - сину ОСОБА_7, який відповідно до закону подав заяву про прийняття спадщини.

12 липня 2016 року ОСОБА_7, видано Європейське свідоцтво про право на спадщину після ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 12-23).

ОСОБА_7 звернувся з клопотанням до суду щодо виконання вищезазначеного рішення австрійського суду з метою подальшого прийняття та оформлення спадкоємцем спадщини на території України.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 червня 2017 року клопотання задоволено. Визнано на території України, рішення районного суду району Внутрішнє Місто міста Відень, 59, відділ Місто Відень від 12 липня 2016 року у справі № 59 А 189/15і - 16, під головуванням судді Магістр Хрістіне Візенталер, про передачу спадщини спадкоємцям в судовому порядку, спадщина, що належала ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, в повному обсязі передається спадкоємцю - сину, пану ОСОБА_7, АДРЕСА_1, який відповідно до закону надав заяву про прийняття спадщини.

Однак постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 24 січня 2018 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, у задоволенні клопотання ОСОБА_7 в особі представника МельникаП. П. про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, відмовлено з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 468 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу та відмовляючи у задоволенні клопотання виходив з того, що питання щодо спадкування нерухомого майна, яке знаходиться на території України вирішується відповідно до законодавства України та відноситься до компетенції відповідних органів держави Україна.

Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у ОСОБА_7 відсутнє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки протягом визначеного законом строку ОСОБА_7 заяви про прийняття спадщини не подав, до суду із позовом про визначення додаткового строку не звертався, не взяв до уваги, що ОСОБА_7 є синомОСОБА_8 та його спадкоємцем, а тому рішенням суду безпосередньо вирішено питання про його права та обов'язки.

Згідно з частиною другою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатись законною та підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду.

Керуючись статтями 406, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Мельника Павла Петровича в інтересах ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2017 року скасувати.

Справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька Судді: А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. М. Сімоненко С. П. Штелик