Постанова

іменем України

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 264/3234/19

провадження № 51-3916 км19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Короля В.В.,

суддів: Лагнюка М.М., Марчук Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Кулініч К.С.,

прокурора Вараниці В.М.,

а також в режимі відеоконференції:

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці адвоката Лещенко О.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заявниці ОСОБА_1 та адвоката Білозьорова О.Б. на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 червня 2019 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 5 липня 2019 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 червня 2019 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12016050800000843 від 30 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою заявниця ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 5 липня 2019 року апеляційну скаргу заявниці ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 червня 2019 року повернуто.

Своє рішення апеляційний суд, посилаючись на положення п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), мотивував тим, що апеляційну скаргу подано поза межами строку на апеляційне оскарження, обставини, які ОСОБА_1 наводить у клопотанні про поновлення цього строку, не є поважними, а п`ятиденний строк з моменту винесення ухвали закінчився 9 червня 2019 року, тобто перед знаходженням ОСОБА_1 на лікарняному.

Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу слідчого судді й ухвалу апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Вважає ухвалу апеляційного суду про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді незаконною. При цьому вказує, що адвокат умисно підробив дату отримання копії ухвали слідчого судді, замість 24 червня 2019 року зазначивши 4 червня 2019 року. А тому апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді вона подала 2 липня 2019 року, але апеляційний суд її повернув, вказавши, що вона без наведення поважних причин пропустила строк апеляційного оскарження.

У касаційній скарзі адвокат Білозьоров О.Б. посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому зазначає, що апеляційний суд формально підійшов до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , неправильно порахувавши строк на апеляційне оскарження, оскільки цей строк закінчується 11 червня 2019 року, тобто з того дня, з якого ОСОБА_1 знаходилась на лікуванні.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Вараниця В.М. вважав касаційні скарги необґрунтованими і просив їх залишити без задоволення.

Заявниця ОСОБА_1 просила задовольнити її касаційну скаргу, а щодо задоволення касаційної скарги адвоката Білозьорова О.Б. заперечувала.

Представник заявниці - адвокат Лещенко О.Д. підтримала касаційні скарги, просила ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи заявниці ОСОБА_1 , її представника - адвоката Лещенко О.Д., прокурора Вараниці В.М. та перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційні скарги ОСОБА_1 та адвоката Білозьорова О.Б. підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

У п.1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК).

Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.

Виходячи із змісту норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, зазначив, що ОСОБА_1 не було наведено підстав, які би в дійсності перешкоджали подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді в строк, передбачений для її оскарження.

При цьому суд мотивував рішення про відмову в поновленні строку апеляційного оскарження тим, що п`ятиденний строк на оскарження ухвали слідчого судді закінчився 9 червня 2019 року, перед знаходженням ОСОБА_1 на лікарняному, а тому, на думку колегії суддів апеляційного суду, її твердження про те, що вона хворіла з 11 червня 2019 року по 24 червня 2019 року та не мала змоги подати скаргу, оскільки не мала адвоката, не вказують на поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження.

Однак, наведене рішення про відмову в поновленні строку на подачу апеляційної скарги не ґрунтується на вказаних вище вимогах кримінального процесуального закону з огляду на таке.

Як убачається із матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 червня 2019 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

При цьому ОСОБА_1 лише 2 липня 2019 року подала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 червня 2019 року, в якій виклала також клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Обґрунтовуючи своє клопотання про поновлення зазначеного строку, ОСОБА_1 указувала на те, що вона не мала можливості вчасно подати апеляційну скаргу, оскільки знаходилась на лікуванні з 11 червня 2019 року по 24 червня 2019 року, а також не мала адвоката, в зв`язку з чим звернулась до центру безоплатної вторинної правової допомоги ще 21 травня 2019 року. На підтвердження поважності пропуску строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 були надані апеляційному суду відповідні документи.

Постановляючи ж ухвалу про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції не врахував усіх зазначених у клопотанні доводів щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження та належно не перевірив усіх причин пропуску цього строку з точки зору поважності - наявності/відсутності обставин, що об`єктивно перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 червня 2019 року.

Так, основним мотивом прийнятого судом апеляційної інстанції рішення про відмову в поновленні строку апеляційного оскарженнябуло те, що цей строк закінчився ще перед знаходженням ОСОБА_1 на лікарняному.

При цьому судом фактично не було перевірено та не надано оцінки доводам ОСОБА_1 щодо необхідності отримання нею кваліфікованої правової допомоги та неможливості її отримати до вирішення питання про призначення їй адвоката з центру безоплатної вторинної правової допомоги.

Зокрема, заявницею ОСОБА_1 було долучено лист із Маріупольського місцевого центру безоплатної вторинної правової допомоги від 10 червня 2019 року про неможливість призначення їй адвоката у зв`язку з великою завантаженістю адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, та посвідчену директором вказаного центру безоплатної вторинної правової допомоги довіреність на здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 в судах адвокатом Білозьоровим О.Б., датовану лише 19 червня 2019 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не здійснив належної перевірки зазначених вище доводів ОСОБА_1 та передчасно дійшов висновку про те, що пропуск строку апеляційного оскарження не обґрунтовано поважними причинами.

Окрім того, у ч. 7 ст. 115 КПК передбачено, що при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Як убачається з матеріалів провадження ухвалу слідчого судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області було проголошено 4 червня 2019 року. Останнім днем строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді мало би бути 9 червня 2019 року. Вказана дата випадала на неділю, тобто вихіднийдень. Відповідно останнім днем строку апеляційного оскарження вважається 10 червня 2019 року (наступний робочий день).

А тому судом апеляційної інстанції помилково зазначено, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді закінчується 9 червня 2019 року. Також помилковим є і твердження адвоката Білозьорова О.Б. про те, що строк апеляційного оскарження вказаної ухвали закінчується 11 червня 2019 року.

Що ж стосується твердження ОСОБА_1 щодо істотних порушень, допущених, на її думку, при постановленні ухвали слідчим суддею Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 червня 2019 року, то суд касаційної інстанції не вправі робити висновків із цих підстав, оскільки в силу положень ч. 4 ст. 424 КПК вказана ухвала слідчого судді не може бути предметом перевірки в касаційному порядку.

Виходячи з наведеного, під час розгляду клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 червня 2019 року судом апеляційної інстанції було допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого судового рішення і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

у х в а л и в:

Касаційні скарги ОСОБА_1 та адвоката Білозьорова О.Б. задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного суду від 5 липня 2019 року скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

В.В. Король М.М. Лагнюк Н.О. Марчук