Історія справи

Постанова

Іменем України

20 червня 2019 року

м. Київ

справа № 183/3169/18

провадження № 51-1402км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Кравченка С.І.,

суддів: Ємця О.П., Остапука В.І.,

при секретарі Матушевській Л.О.,

за участю прокурора Дронової І.С.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018040350000558 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 25.06.2010 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч.1 ст.70 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. Звільнений умовно-достроково 13.12.2013 року на підставі ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2013 року, на невідбутий строк покарання 1 рік 10 місяців 23 дні,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 8 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Вирішені питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2018 року цей вирок змінено.

Ухвалено, що в мотивувальній частині вироку вважати правильною кваліфікацією дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України.

Також, в мотивувальній частині вироку, відповідно до ст. 67 КК України, зазначено як обтяжуючу покарання обставину - рецидив злочинів.

В решті вирок суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 16 березня 2018 року приблизно о 12 год. 10 хв., знаходячись по вул. І. Ємельяненка в м. Новомосковську Дніпропетровської області, знайшов газетний згорток з канабісом, який став незаконно зберігати при собі.

16 березня 2018 року по АДРЕСА_1 , в період часу з 17 год. 10 хв. до 17 год. 33 хв., під час перевірки документів, ОСОБА_2 , у присутності двох понятих, надав для огляду слідчому газетний згорток з речовиною рослинного походження. Надана для огляду речовина рослинного походження масою 21,260 г, є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено (маса канабісу y перерахунку на висушену речовину складає 18,928 г), який ОСОБА_1 незаконно зберігав при собі, для особистого вживання без мети збуту.

Такі дії ОСОБА_1 судом першої інстанції кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, вчинене повторно.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що апеляційний суд погіршив становище засудженого, оскільки кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 309 КК України, в тому числі, за кваліфікуючою ознакою «вчинене злочину особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України», та визнав обставиною, що обтяжує покарання - рецидив злочинів, при цьому постановив ухвалу.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі.

Мотиви Суду

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, призначене покарання та звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується доводів касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог КПК України, то суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 421 КПК України, обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

Виходячи з системного аналізу цих вимог, погіршення становища засудженого можливе лише при постановленні апеляційним судом свого вироку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України, суд апеляційної інстанції змінює вирок, якщо це не погіршує становища обвинуваченого.

При складанні ухвали апеляційним судом ці вимоги кримінального процесуального закону не дотримані.

З матеріалів провадження убачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України. Також, обставиною, яка обтяжує покарання було зазначено - рецидив злочинів.

Судом першої інстанції ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні і зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, вчиненому повторно. Також не встановлено обставин, що обтяжують покарання.

Вказаний вирок був оскаржений в апеляційному порядку. В апеляції прокурор просив постановити свій вирок, визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України та визнати обставиною, що обтяжує покарання - рецидив злочинів.

Апеляційний суд, частково погодився з доводами апеляції прокурора, кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України та визнав обставиною, що обтяжує покарання- рецидив злочинів.

Таким чином апеляційний суд погіршив становище засудженого ОСОБА_1 без постановлення свого вироку, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону.

За таких підстав, ухвалу суду не можна визнати законною і справедливою, вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

При новому розгляді, апеляційному суду слід врахувати наведене та постановити законне і обґрунтоване рішення з викладенням в ньому аналізу доказів і ґрунтовних мотивів його прийняття.

Керуючись ст. ст. 434, 436, 438 КПК України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

С.І.Кравченко О.П.Ємець В.І.Остапук