Історія справи

Ухвала ККС ВП від 24.09.2019 року у справі №750/7023/18

Постанова

Іменем України

12 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 750/7023/18

Провадження № 51-4690 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Кравченка С. І.,

суддів: Ємця О. П., Остапука В. І.,

при секретарі Матушевській Л. О.,

за участю прокурора Сингаївської А. О.,

захисника Кравченка В. В.,

засудженої ОСОБА_1,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018270010000041за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в м. Чернігові, зареєстрована по АДРЕСА_1, проживає по АДРЕСА_2, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України,

за касаційною скаргою захисника Кравченка В. В. в інтересах засудженої ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 лютого 2019 року та вирок Чернігівського апеляційного суду від 5 вересня 2019 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 лютого 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309 КК України та виправдано.

За ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_1 засуджено на 6 років позбавлення волі із конфіскацією усього майна, що є її особистою власністю.

Ухвалено рахувати початок строку відбування покарання ОСОБА_1 з 4 червня 2018 року.

Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні, зокрема вирішено мобільний телефон "Fly" повернути ОСОБА_1; сімкарту оператора мобільного зв'язку "Lifecell" знищити.

Вироком Чернігівського апеляційного суду від 5 вересня 2019 року вирок Деснянського районного суду від 21 лютого 2019 року скасовано в частині вирішення питання про речовий доказ та ухвалено мобільний телефон "Fly" з сім-картою оператора мобільного зв'язку "Lifecell", які належать ОСОБА_1 конфіскувати на користь держави.

В решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, умисно, з корисливих мотивів, придбала медичний шприц з наркотичним засобом, який незаконно зберігала з метою збуту.

29 травня 2018 року, приблизно о 16 годині 11 хвилин, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, умисно незаконно збула ОСОБА_2 за 150 гривень наркотичний засіб - опій ацетильований, масою у перерахунку на суху речовину 0,0458 г.

Крім того, ОСОБА_1, у невстановлені досудовим розслідуванням місці, час та спосіб, умисно повторно, з корисливих мотивів, придбала медичний шприц з наркотичним засобом, який незаконно зберігала з метою збуту.

4 червня 2018 року приблизно о 13 годині 2 хвилини ОСОБА_1 перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, умисно, повторно незаконно збула ОСОБА_2 за 150 гривень наркотичний засіб - опій ацетильований, масою у перерахунку на суху речовину 0,0058 г.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалась у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України за незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, особою яка раніше вчинила злочин, передбачений статтею 307 КК України, однак суд дійшов висновку про її невинуватість у пред'явленому обвинуваченні та виправдав.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ставить питання про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України.

Зазначає про відсутність в матеріалах кримінального провадження доказів для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. На думку захисника, мала місце провокація злочину, а докази, отримані у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, є недопустимими. Вказує, що судами не перевірено підстави та умови проведення оперативної закупки наркотичного засобу та інших негласних слідчих дій. Вважає, що докази у провадженні свідчать, що збутом наркотичних речовин займався ОСОБА_3. Стверджує, що не був допитаний в судовому засіданні закупник наркотичного засобу ОСОБА_2 у зв'язку із смертю, проте достовірних доказів смерті легендованої особи стороною обвинувачення не надано. Наголошує, що в порушення вимог ст. 290 КПК України стороні захисту не відкриті матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, відео - та аудіозаписи контрольованих закупок. Повідомляє, що апеляційний суд вийшов за межі апеляційної скарги сторони обвинувачення, повторно притягнув ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, чим порушив вимоги ч.2 ст. 420, ч.4 ст. 374 КПК України, при цьому не досліджував докази по справі.

Позиції учасників судового провадження

Засуджена та захисник підтримали доводи, викладені у касаційній скарзі і просили її задовольнити.

Прокурор вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив відмовити в її задоволенні.

Мотиви Суду

Виправдання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України у касаційному порядку не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, лише якщо цим не погіршується становище засудженого.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених ст. 370 КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 370 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому ст. 84 КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з положеннями ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення

Кримінальний процесуальний закон передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими ст. 91 КПК України.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених ст. 91 КПК України.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Як убачається з матеріалів провадження, вказаних вимог закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 дотримано.

Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, суд знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ґрунтується на сукупності зібраних і належно оцінених судом доказів, і є правильним.

Зокрема, суд першої інстанції дослідив надані матеріали, а саме повідомлення КП "Новозаводське" Чернігівської міської ради від 13 грудня 2017 року, про те, що в житловому будинку АДРЕСА_4 на сходинковому майданчику першого поверху постійно відбувається засмічення одноразовими шприцами із залишками невідомої рідини та аналогічну інформацію, викладену в мережі "Інтернет" жителем вказаного будинку.

Проаналізував протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, відповідно до якого в ході проведення негласної слідчої розшукової дії встановлено, що ОСОБА_1 користується терміналом мобільного зв'язку з абонентським номером оператора ТОВ "Лайфселл" НОМЕР_1, за допомогою якого з нею зв'язувалися невстановлені особи та домовлялися про зустріч для придбання наркотичного засобу.

Здійснив посилання на постанову прокурора Чернігівської місцевої прокуратури від 25 травня 2018 року, якою визначено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у громадянки ОСОБА_1 без вилучення грошових коштів, отриманих від збуту наркотичних засобів та без затримання особи. В якості покупців залучено осіб зі зміненими анкетними даними.

Взяв суд до уваги і протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 30 травня 2018 року, яким підтверджено факт вручення грошей у сумі 150 грн. закупнику ОСОБА_2, за які останній мав придбати у ОСОБА_1 наркотичну речовину.

В подальшому, після придбання наркотичної речовини слідчий в присутності понятих оглянув ОСОБА_2 та вилучив у нього медичний шприц з рідиною; а також протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 05 червня 2018 року, згідно якого 4 червня 2018 року у службовому кабінеті ВКП ЧВП було здійснено огляд ОСОБА_2, під час якого сторонніх предметів, грошей, речовин не було виявлено.

Останньому вручені грошові кошти у сумі 150 грн, за які він мав придбати у ОСОБА_1 наркотичну речовину. В подальшому після придбання наркотичної речовини слідчий в присутності понятих оглянув ОСОБА_2 та вилучив у нього медичний шприц з рідиною.

Проаналізував суд і протокол огляду грошей та інших речей від 29 травня 2018 року, яким зафіксовано факт огляду грошових коштів купюрами номіналом 100 грн. та 50 грн., а також медичного шприца ємністю 2 мл, який є порожнім, запакованим в упаковку виробника, а також протокол огляду покупця та вручення грошей від 29 травня 2018 року, згідно якого ОСОБА_2 видано для проведення оперативної закупівлі гроші в сумі 150 грн та запакований медичний шприц ємністю 2 мл; та протокол огляду та помітки грошей від 4 червня 2018 року, яким зафіксовано факт огляду та помітки грошових коштів купюрами номіналом 100 грн., дві купюри по 20
грн., 10 грн., шляхом розтирання на поверхні вказаних грошових купюр люмінесцентного порошку жовтого кольору, а також огляду медичного шприца ємністю 2 мл., а також протокол огляду покупця та вручення грошей від 4 червня 2018 року, згідно якого ОСОБА_2 видано для проведення оперативної закупівлі гроші в сумі 150 грн та запакований медичний шприц ємністю 2 мл, які покупець поклав до правої кишені своїх штанів.

Здійснив посилання і на протокол проведення огляду місця події від 29 травня 2018 року, з якого вбачається, що на ділянці місцевості біля будинку 24 по вул.

В. Чорновола в м. Чернігові громадянин ОСОБА_2 добровільно видав медичний шприц ємністю 2 мл з рідиною бурого кольору приблизним об'ємом 1,9 мл. ; та протокол огляду місця події від 4 червня 2018 року, з якого вбачається, що на ділянці місцевості біля будинку 24 по вул. В. Чорновола в м. Чернігові громадянин ОСОБА_2 добровільно видав медичний шприц ємністю 2 мл з рідиною бурого кольору приблизним об'ємом 1,6 мл.

Правильно послався і на висновки експерта, згідно яких вилучена рідина містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою у перерахунку на суху речовину - 0,0458 г., та відповідно - 0,058 г.

Обґрунтовано поклав суд в основу вироку протокол обшуку від 4 червня 2018 року, згідно якого у приміщенні квартири АДРЕСА_3 виявлено та вилучено: фрагмент пластикової пляшки з фрагментом фольги з нашаруванням речовини темного кольору, медичний шприц ємністю 10 мл з рідиною, об'ємом близько 4 мл, мобільний телефон "Fly" з сім-карткою оператора "Лайфселл", медичний шприц ємністю 5 мл з рідиною об'ємом близько 0,6 мл, 6 пластикових пляшечок із залишками рідини, грошові кошти у сумі 50 грн.

Зазначив суд і про протокол огляду предметів, речей та документів, яким зафіксований огляд речового доказу - мобільного телефону Fly у корпусі білого кольору, вилученого під час обшуку по АДРЕСА_2.

Здійснено посилання і на показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зазначили, що 29 травня 2018 року, вони були присутні у якості понятих при проведенні оперативної закупівлі наркотичних засобів та у відділенні поліції чоловіку на ім'я ОСОБА_13, слідчий вручив грошові кошти і шприц та поїхали в район місця події. Очікували покупця, який прийшов та добровільно видав шприц з рідиною коричневого кольору, повідомивши, що придбав його у жінки на ім'я ОСОБА_6.

Проаналізував суд і показання свідків - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які повідомили суду, що 4 червня 2018 року у їх присутності були описані та помічені грошові купюри, зроблені змиви з пальців рук покупця, оглянуто шприц 2 мл. Інший слідчий оглянув одяг покупця, вручили йому кошти, склали протокол та очікували повернення покупця. Після його повернення у нього був вилучений шприц з рідиною та пішли на квартиру для проведення обшуку. В ході проведення обшуку було виявлено ряд речей, про які зазначено в протоколі цієї слідчої дії.

Досліджено судом і показання свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що 4 червня 2018 року вдень вона була у своєї сестри, ОСОБА_1. У ході обшуку знайшли пристрій "бульбулятор", шприци, гроші та кілька пляшечок. ОСОБА_10 та її сестра заперечували належність їм шприців та баночок, при цьому ОСОБА_1 визнала, що "бульбулятор" належить їй.

Взято до уваги і показання свідка ОСОБА_11, яка повідомила, що їй, як начальнику Новозаводського комунального підприємства, надходили скарги від мешканців будинку по АДРЕСА_4, про постійне засмічення під'їзду використаними медичними шприцами та з цього приводу вона зверталась до поліції.

Обґрунтовано покладено в основу вироку і показання свідка ОСОБА_12, яка повідомила, що проживає у будинку АДРЕСА_4. Протягом останніх п'яти років у їхньому під'їзді на 3-5 поверхах постійно бачить використані шприци. Знає, що на 3-му поверсі у квартирі АДРЕСА_3 проживають хлопець з дівчиною, які можуть бути до цього причетні.

Крім цих досліджених судом доказів, про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення прямо свідчить протокол про результати проведення негласної слідчої дії, згідно якого покупець 29 травня 2018 року телефонує ОСОБА_1 та повідомляє, що він біля дверей. В подальшому покупець передає ОСОБА_1 грошові кошти та шприц і згодом отримує від обвинуваченої медичний шприц з наркотичним засобом. Слід зазначити, що покупець домовлявся саме із ОСОБА_1, оскільки під час розмови вона запитувала, скільки потрібно та повідомила, що може продати 1 або 2, а потім повідомила, що продасть 1,5 мл. Даний факт узгоджується та підтверджується протоколом про результати проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 21 червня 2018 року.

Вказані обставини підтверджуються також протоколом про результати проведення аудіо - відеоконтролю особи від 20 червня 2018 року, дозвіл на проведення якого надано ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 25 травня 2018 року, яким зафіксовано факт отримання 29 травня 2018 року від ОСОБА_2 грошових коштів саме ОСОБА_1 та передача останньою медичного шприцу з наркотичним засобом ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_3. Аналогічний факт також мав місце та зафіксований 4 червня 2018 року.

З переглянутого відеозапису чітко убачається, що саме ОСОБА_1 отримувала кошти від ОСОБА_2 та саме вона передавала йому шприц з наркотичним засобом, а тому доводи сторони захисту про те, що відеозаписом аудіо - відеоконтролю особи не зафіксовано обставин передачі коштів ОСОБА_2. ОСОБА_1 - безпідставні.

Також, в ході проведення обшуку квартири було вилучено грошові кошти, які вручалися особі, яка проводила закупку наркотичних засобів у обвинуваченої, і ОСОБА_1 повідомляла, що це її гроші.

Досліджені в судовому засіданні докази, які доповнюють один одного, є взаємоузгодженими, належними та допустимими і в своїй сукупності, поза розумним сумнівом підтверджують винуватість ОСОБА_1 у збуті ОСОБА_2 наркотичних засобів 29 травня 2018 року та 4 червня 2018 року і спростовують твердження сторони захисту про те, що наркотичні засоби збував ОСОБА_3.

Твердження захисника про відсутність телефонних дзвінків між обвинуваченою та легендованою особою безпідставні, оскільки згідно протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 21 червня 2018 року та доданого до нього оптичного диску встановлено наявність телефонного дзвінка та відповідної розмови про продаж наркотичного засобу між обвинуваченою та легендованою особою.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 повідомляла, що вона, на прохання ОСОБА_3, на свій мобільний телефон приймала телефонні дзвінки від клієнтів, які бажали придбати наркотичні засоби, та відповідала їм скільки може продати та за яку суму.

Що стосується доводів захисника про те, що досліджені судом докази отримані внаслідок провокації співробітниками правоохоронних органів, то суд дійшов наступного висновку.

Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський суд з прав людини виробив ряд критеріїв: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об'єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

Зокрема, підставою для порушення кримінального провадження були матеріали правоохоронних та контролюючих органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Так, в матеріалах, викладених в мережі "Інтернет", а також заяві начальника ВОЖФ №2 про те, що за адресою АДРЕСА_3, відбувалося засмічення одноразовими шприцами із залишками невідомої речовини. З метою перевірки вказаної інформації, шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних мереж було встановлено, що ОСОБА_1 займалася збутом наркотичних засобів. Крім того, з переглянутого місцевим судом аудіо записів аудіо, - відео контролю 4 червня 2018 року слідує, що у квартирі, крім покупця, знаходилася невідома особа, яка також отримала від ОСОБА_1 медичний шприц з речовиною.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 свідомо, без будь-якого стороннього впливу, в тому числі і без провокацій (умовлянь) з боку ОСОБА_2, двічі продала останньому наркотичний засіб.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_1 встановлено, що органи досудового розслідування діяли у пасивний спосіб і не підбурювали обвинувачену до вчинення злочину.

Спростовуються матеріалами провадження і доводи сторони захисту про відсутність добровільної згоди особи, яка проводила оперативну закупку (ОСОБА_2), оскільки в матеріалах кримінального провадження наявні заяви останнього, згідно яких він добровільно погоджується співпрацювати з органами досудового розслідування.

В судовому засіданні не було здійснено допит ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю останнього, про що до матеріалів провадження долучено відповідний лист і даний факт в судовому засіданні стороною захисту не заперечувався. Протокол його допиту був оголошений в судовому засіданні, досліджений та долучений до матеріалів кримінального провадження, а тому місцевий суд обґрунтовано визнав показання вказаного свідка допустимим доказом.

Доводи апеляційної скарги захисника про порушення стороною обвинувачення положень ст. 290 КПК України, спростовуються матеріалами провадження, оскільки у протоколі про відкриття матеріалів кримінального провадження містяться підписи обвинуваченої та її захисника про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у тому числі, з матеріалами негласних слідчих дій, що містилися на флеш-накопичувачах та оптичних дисках, шляхом їх відтворення.

Під час проведення обшуку 4 червня 2018 року здійснювалася безперервна фіксація, всі учасники знаходилися в полі зору, що підтверджується відео та показаннями понятих. Виявлені речі вилучалися виключно слідчим, який проводив їх упакування, їх цілісність порушена не була і від учасників зауважень не надходило. І як обґрунтовано зазначено місцевим судом, виявлення частини речей поза об'єктивом відеокамери, виведення ОСОБА_3 та обвинуваченої ОСОБА_1 до іншої кімнати, відшукання грошових коштів тощо, також не є такими, що ставлять під сумнів допустимість такого доказу як обшук, оскільки ОСОБА_3 і ОСОБА_1 не заперечували наявність виявлених речей у квартирі, а лише заперечували їх належність кожному з них, а тому твердження сторони захисту, що протокол обшуку є неналежним та недопустимим доказом, необґрунтовані.

Згідно ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Доводи захисника про недопустимість доказів - протоколів проведення аудіо -, відео контролю особи від 5 червня 2018 року та від 20 червня 2018 року, безпідставні, оскільки, вданому випадку жодних порушень прав та свобод ОСОБА_1 порушено не було.

Суд дав належну оцінку зібраним у провадженні та досліджені в судовому засіданні доказам, які доповнюють один одного, та у своїй сукупності підтверджують доведеність винуватості ОСОБА_1 у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних речовин, вчиненому повторно. Критичну оцінку окремих доказів належним чином вмотивовано.

Суд дотримався вимог ст.ст. 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.

Всі доводи щодо незаконності засудження, в тому числі, щодо істотних порушень вимог КПК України, недопустимості доказів, які аналогічні доводам апеляції захисника засудженої, належно перевірені апеляційним судом, на них надано вмотивовані відповіді.

Що стосується доводів захисника про те, що апеляційний суд вийшов за межі апеляційної скарги сторони обвинувачення, повторно притягнув ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, то вони є безпідставними.

З матеріалів провадження убачається, що вирок суду першої інстанції, крім інших, був оскаржений прокурором, з підстав неправильного вирішення долі речових доказів.

Апеляційний суд, діючи в межах поданої апеляції та своїх повноважень, скасував вирок районного суду в частині вирішення долі речових доказів та ухвалив новий вирок в якому прийняв рішення про конфіскацію речового доказу на користь держави.

Посилання на визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні злочину за який її засуджено та дублювання призначеного районним судом покарання, не є повторним притягненням особи до кримінальної відповідальності за одне і теж саме кримінальне правопорушення та не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, в розумінні ст. 412 КПК України.

Вирок апеляційного суду відповідає вимогам статей 420, 374 КПК України і підстави вважати його невмотивованим, відсутні.

Доводи касаційної скарги і матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального чи неправильного застосування кримінального законів, які були б безумовними підставами для зміни або скасування судових рішень, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 433, 434, 436 КПК України, суд

ухвалив:

вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 лютого 2019 року та вирок Чернігівського апеляційного суду від 5 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Кравченка В. В. - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

С. І. Кравченко О. П. Ємець В. І. Остапук