Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 922/493/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників:

відповідно до протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2024

у справі № 922/493/21

за заявою Фізичної особи ОСОБА_1

до Фізичної особи ОСОБА_1

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

1. Постановою Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 ОСОБА_1 визнано банкрутом.

2. 04.03.2024 через систему "Електронний суд" ОСОБА_2 подано клопотання (вхідний №5859) про закриття провадження у справі.

3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 у задоволенні клопотання (вхідний №5859 від 04.03.2024) ОСОБА_2 про закриття провадження у справі - відмовлено.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 про відмову з задоволенні клопотання про закриття провадження у справі №922/493/21 та прийнято нове рішення, яким клопотання ОСОБА_2 (вхідний №5859 від 04.03.2024) про закриття провадження у справі №922/493/21 задоволено; провадження у справі №922/493/21 за заявою боржника ОСОБА_1 про неплатоспроможність закрито.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

5. До Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі №922/493/21, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 залишити в силі.

6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:

6.1. Посилається на пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає про необхідність відступлення від правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20, яку застосував суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

Відзиви

7. Від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу у якому заявлено прохання залишити без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 р. у справі №922/493/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

Розгляд касаційної скарги Верховним Судом

8. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, виходячи з наступного.

9. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

10. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2023 визнано недійсним Договір позики, укладений 05.10.2019 між боржником та кредитором ОСОБА_3 . В подальшому, на підставі вищевказаних рішень 20.11.2023 Господарським судом Харківської області у даній справі постановлено ухвалу відповідно до якої: задоволено заяву кредитора ОСОБА_2 про перегляд ухвали суду від 11.05.2021 за нововиявленими обставинами; скасовано ухвалу суду від 11.05.2021 по справі №922/493/21 в частині визнання вимог ОСОБА_3 ; відхилено вимоги ОСОБА_3 у загальному розмірі 7.463.137,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 втратила статус конкурсного кредитора та не є стороною у даній справі №922/493/21. Однак саме за результатами голосування ОСОБА_3 , зборами кредиторів прийнято рішення щодо визнання боржника банкрутом та переходу до процедури погашення боргів за відсутності належних та допустимих доказів встановлення неплатоспроможності останнього і відповідне рішення приймалося більшістю голосів саме кредитора ОСОБА_3 вимоги якої станом на момент розгляду даної справи відхилені.

Арбітражним керуючим Гнатченком П.М. у даній справі не вжито всіх заходів для дослідження та виявлення інформації щодо кола осіб, які відповідно до ч. 5 ст.116 КУзПБ віднесені до членів сім`ї ОСОБА_1 , а саме його батьки, не досліджено інформацію Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетинів кордонів ОСОБА_1 у 2019 р. та 2020 р. на транспортному засобі державний номер НОМЕР_1 та не встановлено правові підстави користуванням даним автомобілем, не встановлено його власника, а також не забезпечено належної перевірки відомостей зазначених у декларації про майновий стан боржника у справі щодо отриманих доходів ОСОБА_1 та членами його сім`ї.

11. Відповідно до положень статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією книгою.

12. Частиною 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, передбачено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо встановить зокрема, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї; майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

13. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

14. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

15. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 також зауважила, що Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов`язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

16. При цьому п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ розмежовує такі поняття як «неповна» та «недостовірна» інформація, зазначення якої має безумовний наслідок для боржника у вигляді закриття провадження у справі.

17. Верховний Суд у зазначеній постанові звернув увагу на те, що положення ст.123 КУзПБ є безумовним заходом відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачають альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом. До того ж, розширене коло ініціаторів застосування ч.7 ст.123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.

18. Господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за ч.7 ст.123 КУзПБ, тому з власної ініціативи зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності). Тож, на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

19. Аналогічний за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20.

20. З урахуванням тих обставин, що судом апеляційної інстанції встановлено недобросовісні дії боржника, які полягають зокрема у тому, що боржником не вказано про перетин державного кордону у 2019 р. та 2020 р. на транспортному засобі державний номер НОМЕР_1 та не зазначено правові підстави користуванням даним автомобілем, а також встановлено, що в межах справи про неплатоспроможність визнано недійсним Договір позики, укладений 05.10.2019 між боржником та кредитором ОСОБА_3 на підставі чого було здійснено перегляд ухвали суду від 11.05.2021 за нововиявленими обставинами і відхилено вимоги ОСОБА_3 у сумі 7.463.137,00 грн., колегія суддів суду касаційної інстанції зважаючи на те, що відсутність процесуальних обмежень щодо реалізації приписів ст.123 КУзПБ на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечує невідворотність такого наслідку, як закриття провадження у справі у випадку очевидно недобросовісних дій боржника, погоджується з висновком, який викладений в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції про те, що наявні підстави для задоволення заяви про закриття провадження у справі.

21. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду не вбачає необхідності для відступлення від правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20, яку застосував суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

22. Вказане спростовує доводи касаційної скарги та свідчить про правильне застосування приписів ст.123 КУзПБ при ухваленні постанови Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі № 922/493/21.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

24. З урахуванням тих обставин, що при ухваленні постанови Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі № 922/493/21 було правильно застосовано положення ст.123 КУзПБ, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі приписів ст. 309 ГПК України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення та про залишення без змін оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 240 300 301 304 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі № 922/493/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

В.Г. Пєсков