Історія справи
Ухвала КГС ВП від 15.04.2020 року у справі №927/813/19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 927/813/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кондратова І.Д., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - Чирського Ю.В.,
відповідача - Крищенко Л.В.,
третя особа - 1 - Чирського Ю .В. ,
- 2 - Буряка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 ,
на рішення Господарського суду Чернігівської області
(суддя - Ноувен М.П.)
від 23.12.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., Сулім В.В.)
від 16.03.2020,
у справі за позовом ОСОБА_3 ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта-Агро",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5 ,
про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації змін,
В С Т А Н О В И В:
у жовтні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) до ТОВ «Аратта-Агро» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Аратта-Агро» від 03.08.2016, оформлених протоколом № 1 від 03.08.2016 та про скасування державної реєстрації змін щодо ТОВ «Аратта-Агро» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, щодо зміни керіника ТОВ «Аратта-Агро», проведених приватним нотаріусом Футуймою В.Б., запис №10631070014001542 від 05.08.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «Аратта-Агро» прийнято з порушенням ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», оскільки протокол загальних зборів товариства № 1 від 03.08.2016 є підробленим, а також рішення загальними зборами приймалось за відсутності кворуму для проведення загальних зборів.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.12.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020, в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що позивачка була присутня на загальних зборах товариства і могла безпосередньо приймати участь щодо порядку денного, ставити питання на розгляд загальних зборів та голосувала за прийняття рішень, які було прийнято на загальних зборах, а відтак ОСОБА_3 не доведено, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «Аратта-Агро» від 03.08.2016 порушують її корпоративні права щодо управління товариством.
У квітні 2020 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржниця вказує, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №914/921/18, від 19.09.2019 у справі №910/6573/17. Окрім того, посилається на правові висновки Верховного Суду викладених у постановах від 05.03.2020 у справі № 902/484/19, від 12.12.2019 у справі № 904/5330/18, від 19.09.2019 у справі № 922/3497/18, від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18, від 20.06.2016 у справі № 910/4473/17 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 13.11.2019 у справі № 1-07/07.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Вказує, що оскаржувані у справі рішення не суперечать правовим висновкам Верховного Суду викладених у постановах, на які посилається позивач.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, встановивши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, згідно зі статутом ТОВ «Аратта-Агро», затвердженим загальними зборами учасників (протокол №1/12 від 29.12.2015) та зареєстрованим 30.12.2015 з номером запису 10631050012001542 державним реєстратором Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, учасниками товариства є ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
Кожен з учасників товариства володіє рівною часткою товариства, що становить 25% в статутному капіталі та складає 31 500 грн (п. п. 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.2.4 статуту).
У матеріалах справи наявний протокол № 1 щодо проведення 03.08.2016 зборів учасників товариства. У тексті протоколу зазначено, що на загальних зборах товариства були присутні: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , що становить 100 % учасників ТОВ «Аратта-Агро». Збори є правомочними.
Голова зборів - ОСОБА_4 , секретар зборів - ОСОБА_5 .
До порядку денного загальних зборів включені такі питання: 1. Про зміну директора товариства та внесення відповідних змін до відомостей про товариство до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 2. Про зміну директора з операційної діяльності товариства.
По першому питанню порядку денного слухали: 1. ОСОБА_4 , який запропонував загальним зборам звільнити його з посади директора товариства з 03.08.2016 і призначити на цю посаду з 04.08.2016 іншого учасника товариства - ОСОБА_5 . 2. ОСОБА_5 , який повідомив загальні збори, що він не заперечує проти призначення його на посаду директора товариства з 04.08.2016. 3. ОСОБА_6 , яка запропонувала уповноважити ОСОБА_5 здійснити усі необхідні дії, пов`язані з внесенням змін до відомостей про товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).
Голосували «За» - 100% голосів, «Проти» - 0% голосів, « Утримались » - 0% голосів. Рішення прийнято. Постановили: 1. Відкликати з 03.08.2016 з посади директора товариства ОСОБА_4 та призначити на посаду директора товариства ОСОБА_5 з 04.08.2016. 2. Уповноважити ОСОБА_5 здійснити усі необхідні дії, пов`язані з внесенням змін до відомостей про товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).
По другому питанню порядку денного слухали: 1. ОСОБА_6 , яка запропонувала призначити ОСОБА_4 директором з операційної діяльності товариства з 04.08.2016.
Голосували «За» - 100% голосів, «Проти» - 0% голосів, « Утримались » - 0% голосів. Постановили: 1. Призначити ОСОБА_4 директором з операційної діяльності товариства з 04.08.2016.
Відповідно до вказаного протоколу, його підписано головою зборів ОСОБА_4 та секретарем - ОСОБА_5
Згідно з п. 8.1 статуту ТОВ «Аратта-Агро» органами управління товариства є: вищий орган управління - загальні збори учасників; виконавчий орган - дирекція товариства; контролюючий орган - ревізійна комісія.
Відповідно до п. п. 9.1, 9.2 статуту ТОВ «Аратта-Агро» загальні збори учасників є вищим керівним органом товариства. Загальні збори учасників складаються з учасників або призначених ними представників. На загальних зборах учасників - учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.
У пункті 9.4 статуту ТОВ «Аратта-Агро» передбачено, що загальними зборами учасників може в будь-який час бути затверджене, змінене чи скасоване положення про директора та/або положення про дирекцію товариства. Члени дирекції - директор та директор з операційної діяльності - призначаються та звільняються з посади лише загальними зборами.
Згідно з п. 9.5.5 статуту ТОВ «Аратта-Агро» до виключної компетенції загальних зборів учасників належить призначення та відкликання з посади членів дирекції товариства.
Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018, який набрав чинності 17.06.2018, визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства" у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, а також внесено зміни зокрема до Цивільного кодексу України, а саме назву підрозділу 4 § 1 глави 8 "4. Товариство з обмеженою відповідальністю" та статті 140-151 виключено.
Разом з тим на момент виникнення та існування спірних правовідносин, зазначені зміни чинності ще не набули, а тому Верховний Суд здійснює перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій, в тому числі і норм матеріального права, в редакціях, чинних на момент прийняття оспорюваних рішень загальних зборів.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 145 Цивільного кодексу України та ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.
За умовами пунктів 2, 3, 7 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 41 та ч. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: внесення змін до статуту товариства; створення та відкликання виконавчого органу товариства; виключення учасника із товариства.
Статтею 60 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.
В силу ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного; повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів; будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів; не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів; з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Згідно з ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Суд касаційної інстанції відзначає, що під час розгляду корпоративних спорів за позовами учасників (акціонерів) господарського товариства про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди враховують, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Звертаючись до господарського суду з позовом у цій справі, ОСОБА_3 зазначила, що рішення загальних зборів учасників товариства від 03.08.2016 є недійсними, оскільки достовірний протокол загальних зборів відсутній, рішення загальних зборів прийняті без її участі, за відсутності кворуму.
Позивачка не оспорює рішення загальних зборів товариства з підстав порушення порядку скликання загальних зборів.
Враховуючи вказані позивачкою підстави визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Аратта-Агро", оформлених протоколом № 1 від 03.08.2016, предметом дослідження у цій справі є наявність кворуму на зборах учасників 03.08.2016, участь ОСОБА_3 у зборах, існування протоколу загальних зборів № 1 від 03.08.2016.
Під час судового провадження встановлено, що питання правомірності прийнятих рішень загальних зборів учасників ТОВ «Аратта-Агро» від 03.08.2016 було предметом дослідження господарських судів у справі № 927/943/16.
З позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ "Аратта-Агро", оформлених протоколом загальних зборів учасників № 1 від 3 серпня 2016 року у справі № 927/943/16 звертався ОСОБА_4 , який обґрунтовував свої вимоги порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2017 у справі № 927/943/16, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2017, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ТОВ «Аратта-Агро» про визнання недійсним рішень загальних зборів ТОВ «Аратта-Агро», оформлених протоколом загальних зборів № 1 від 03.08.2016.
У справі № 927/943/16 досліджувались обставини щодо участі учасників товариства у зборах 03.08.2016 та були встановлені такі обставини.
ОСОБА_3 зазначена в протоколі № 1 як присутня на зборах товариства. Будь-яких беззаперечних доказів неможливості бути присутнім та приймати участь у загальних зборах 03.08.2016 ОСОБА_3 суду не надано. Встановлено факт наявності кворуму для прийняття відповідних рішень та зазначено, що на зборах були присутні ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Окрім того, судом встановлено, наявність протоколу загальних зборів, підписаного головою зборів ОСОБА_4 та секретарем зборів ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, господарськими судами у справі № 927/943/16 встановлено, що позивачка була присутня на загальних зборах товариства 03.08.2016.
Аналогічних висновків дійшли господарські суди при розгляді спору у цій справі.
Оскільки позивачка була присутня на загальних зборах товариства і мала можливість безпосередньо приймати участь щодо порядку денного та ставити питання на розгляд загальних зборів, голосувала за прийняття рішень, які були прийняті на загальних зборах, відтак позивачкою не доведено, що ці рішення, загальних зборів від 03.08.2016 порушили її корпоративні права щодо управління товариством.
Посилання ОСОБА_3 на відсутність протоколу зборів учасників ТОВ "Аратта-Агро" та відсутність кворуму на загальних зборах спростовується рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі за № 927/943/16, яким встановлено наявність кворуму та наявність протоколу № 1 від 03.08.2016, копія якого також знаходиться в матеріалах цієї справи.
Згідно з положеннями статей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 та від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16).
Таким чином, встановивши, що позивачем не доведено порушення його корпоративних прав спірними рішеннями загальних зборів, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Аратта-Агро", яке оформлено протоколом загальних зборів учасників товариства № 1 від 03.08.2016.
Вимога позивача про скасування про скасування державної реєстрації змін щодо ТОВ «Аратта-Агро» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника товариства, проведених приватним нотаріусом Футуймою В.Б., запис №10631070014001542 від 05.08.2016, є похідною від основної вимоги, тому також не підлягала задоволенню.
Доводи ОСОБА_3 про відсутність достовірного протоколу зборів учасників товариства та достовірної інформації про її присутність на зборах учасників товариства 03.08.2016 з посиланням на нові докази (які не досліджувалися у справі № 927/943/16), а саме: висновок експерта КНДІСЕ від 31.01.2018 №21947/17-33/848/849/18-33, висновок експерта КНДІСЕ від 29.11.2018 №18423-18425/18-33/25717-25720/18-33, довідку-аналіз ГУ НП в Чернігівській області оперативно-технічних заходів від 22.08.2019 №2300124/12/01/2019, висновок експертів КНДІСЕ за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 08.01.2019 №18426-18-34/841-853/19-34, висновок експерта Служби Безпеки України від 07.08.2018 за №125/1, відхиляються Верховним Судом, оскільки з рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.12.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 вбачається, що суди дослідили долучені до матеріалів справи докази в сукупності, здійснили їх правову оцінку, зокрема, щодо обставин створення протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Аратта-Агро» № 1 від 03.08.2016.
Судами враховано, що в ході кримінального провадження №42016270000000375 проведено судові експертизи, які за своїми висновками мають категоричні відмінності або сформульовані на ймовірності висновків експертів щодо обставин виготовлення протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Аратта-Агро» №1 від 03.08.2016, часу його підписання, а на момент розгляду справи кримінальне провадження №42016270000000375 не завершене. Вирок або інше судове рішення за наслідками розгляду досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016270000000375 скаржницею не наданий.
При цьому, жодний з висновків експертів не містить посилань (висновку) про те, що протокол №1 загальних зборів ТОВ «Аратта-Агро», датований 03.08.2016, підроблено.
В межах цього судового провадження ОСОБА_3 не заявляла клопотання про призначення експертизи в порядку, передбаченому ст. 99 ГПК України, ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанцій.
Матеріалами справи та змістом оскаржуваних рішень підтверджується належне дослідження судами доказів у справі, надання їм відповідної правової оцінки, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог. Аргументи касаційної скарги зводяться до намагання скаржника спонукати суд касаційної інстанції здійснити переоцінку доказів у справі, зокрема експертних висновків, та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу позову та касаційної скарги.
Посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду у справі № 914/921/18 відхиляються, оскільки висновки судів про недоведеність порушення рішеннями загальних зборів від 03.08.2016 корпоративних прав позивачки щодо управління товариством не суперечать висновку Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 914/921/18. Абзаци мотивувальної частини постанови Верховного Суду у справі № 914/921/18, на які посилається скаржник на 3 аркуші касаційної скарги, взагалі не містить жодного правового висновку.
Доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у постановах від 05.03.2020 у справі № 902/484/19, від 12.12.2019 у справі № 904/5330/18, від 19.09.2019 у справі № 922/3497/18, від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18, від 20.06.2016 у справі № 910/4473/17 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 13.11.2019 у справі № 1-07/07 судом касаційної інстанції відхиляються з огляду на те, що зазначені постанови Верховний Суд прийняв за наявності інших фактичних обставин.
Так, спір у справі № 902/484/19 стосувався стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу у частині оплати вартості поставленого товару. У постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 902/484/19 відсутні висновки щодо застосування норм права у корпоративному спорі.
У справі № 904/5330/18 розглядався позов про повернення безпідставно набутих коштів на підставі статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України. Пункт 16 мотивувальної частини постанови Верховного Суду у справі, на які посилається скаржник, не містить жодного правового висновку, а стосується викладу обставин справи.
Спір у справі № 922/3497/18 стосується розгляду питання усунення перешкод у користуванні майном. У справі № 922/2013/18 суди розглядали позов про стягнення боргу за кредитним договором. У справах № 922/3497/18 та № 922/2013/18 відсутні висновки щодо застосування норм права у корпоративному спорі.
У справі № 917/1345/17 стягувалися безпідставно здійснені виплати у вигляді дивідендів особам як учасникам товариства на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, та не розглядалося питання визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю та скасування державної реєстрації змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань стосовно такого товариства.
При цьому, застосування судами попередніх інстанцій статті 75 ГПК України щодо преюдиції у цій справі не суперечать висновкам Верховного Суду у справах № 922/2013/18, № 922/3497/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.
У справі № 910/4473/17 розглядався позов про визнання недійсним договору з підстав, що він суперечить Закону України "Про здійснення державних закупівель" та інтересам держави. Оскаржувані у справі рішення не суперечать висновкам Верховного Суду у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17, оскільки судами надана оцінка висновкам експертиз, долучених до матеріалів справи, зокрема і тих, що були проведенні в межах кримінальної справи.
У постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 910/6573/17 досліджувалося питання стягнення штрафу за постачання товару неналежної якості за договором поставки. Висновки щодо корпоративного спору стосовно визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю також відсутні.
У справі № 1-07/07 Велика Палата Верховного Суду здійснювала перегляд вироку суду на предмет його відповідності вимогам кримінального процесуального закону.
За таких обставин, твердження скаржника, що оскаржувана постанова прийнята без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у справах №910/6573/17, № 902/484/19, № 904/5330/18, № 922/3497/18, № 922/2013/18, № 910/4473/17, № 917/1345/17, № 1-07/07 є безпідставними, оскільки висновки у зазначених справах були зроблені за наявності інших фактичних обставин розглянутих ними справ (з огляду на предмет та підстави позову у вказаних справах), у залежності від яких і застосовувалися судом норми матеріального і процесуального права, правове регулювання у наведених справах відрізняється від справи, яка розглядається.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.
З врахуванням наведених обставин та з огляду на недоведеність позовних вимог постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції про відмову в задоволенні позову прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 у справі за № 927/813/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді І. Кондратова
І. Ткач