Історія справи

Ухвала КГС ВП від 22.01.2018 року у справі №922/541/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/541/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - не з'явився,

відповідача - Родіна Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Філії "Центр метрології та газорозподільних систем" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коротун О.М., Майданевич А.Г., Сулім В.В.,

від 20.11.2017

та касаційну скаргу Гутятинської селищної ради Богодухівського району Харківської області

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Мельник В.І.

від 09.06.2017 та

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коротун О.М., Майданевич А.Г., Сулім В.В.,

від 20.11.2017

за позовом Гутятинської селищної ради Богодухівського району Харківської області

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про визнання частин правочину недійсними.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 10 лютого 2017 року позивач подав позовну заяву про визнання недійсними пунктів 2.3.15, 2.4.3 договору 14/1221/11 від 17.06.2011, укладеного між сторонами, в редакції додаткової угоди № 1 від 23.07.2012.

2. 25 травня 2017 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати недійсними пункт 1.1 в частині повернення грошових коштів, отриманих від відповідача на добудову об'єкта, пункти 2.3.14, 2.3.15, 2.4.3 договору 14/1221/11 від 17.06.2011, укладеного між сторонами, в редакції додаткової угоди № 1 від 23.07.2012.

3. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що добудова підвідного газопроводу проводилась за рахунок коштів державного бюджету, а не за рахунок коштів відповідача, тому оспорювані пункти договору не відповідають суті правовідносин між сторонами та порушують загальні засади законодавства, добросовісності, справедливості, розумності та неприпустимості позбавлення права власності, а також спрямовані на незаконне заволодіння майном, що перебуває державній власності.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 у задоволенні позову було відмовлено.

5. Рішення суду першої інстанції мотивовано безпідставністю доводів позивача про те, що оспорювані пункти договору суперечать інтересам держави і суспільства.

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 апеляційна скарга позивача була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

7. Постанова суду апеляційної інстанції обгрунтована тим, що пункти 1.1, 2.3.14, 2.3.15 договору №14/1221/11 від 17.06.2017, укладеного між сторонами, в редакції додаткової угоди № 1 від 23.07.2012, суперечать нормам чинного законодавства. Однак, позивачем пропущено строк позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

8. 02 січня 2018 року Філія "Центр метрології та газорозподільних систем" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Філія) подала касаційну скаргу.

9. У касаційній скарзі Філія просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 повністю та прийняти нову, якою у задоволенні апеляційної скарги відмовити з інших підстав.

10. 31 січня 2018 року позивач подав касаційну скаргу.

11. У касаційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. 17 червня 2011 року, на виконання розпорядження №1001-р від 26.08.2009 "Про добудову підвідних газопроводів" (Розпорядження), відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про трубопровідний транспорт" і діючого законодавства України, між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Нафтогаз) та Гутятинською селищною радою Богодухівського району Харківської області (Замовник) був укладений договір № 14/1221/11 (далі - Договір).

13. 23 липня 2012 року сторонами була укладена додаткова угода № 1 до Договору (далі - Додаткова угода), якою викладено в новій редакції деякі положення Договору.

14. Відповідно до пункту 1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди, Нафтогаз, відповідно до Розпорядження та на умовах цього договору, на підставі затвердженого рішенням правління Нафтогазу "Переліку об'єктів газопостачання, у спорудженні яких бере фінансову участь Нафтогаз" (Перелік) та графіку фінансування добудови об'єкта газопостачання (додаток №1), здійснює фінансування добудови об'єкта газопостачання: "Будівництво підвідного газопроводу високого тиску до села Першотравневе Богодухівського району Харківської області" (Об'єкт), а Замовник зобов'язується здійснити добудову Об'єкта, введення його в експлуатацію згідно з діючим законодавством України і умовами договору, забезпечити передачу його, як цілісного Об'єкта у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на баланс спеціалізованого підприємства з газопостачання та газифікації та повернути грошові кошти, отримані від Нафтогазу на добудову Об'єкта.

15. Згідно з пунктом 2.1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди, Нафтогаз, при наявності фінансової можливості зобов'язаний здійснити фінансування добудови Об'єкта за рахунок власних коштів (не коштів державного бюджету) в обсягах, передбачених фінансовим планом Нафтогазу на відповідний період, згідно з додатком № 1. Фінансування здійснюється шляхом банківських переказів грошових коштів на рахунок Замовника або іншими способами, що не суперечать діючому законодавству.

16. Відповідно до пункту 2.3.14 Договору, в редакції Додаткової угоди, Замовник зобов'язався своєчасно здійснити всі необхідні дії для отримання компенсації витрат на добудову об'єкта газопостачання для забезпечення повернення Нафтогазу в установлений даним Договором термін суми грошових коштів, перерахованих ним на добудову об'єкта газопостачання.

17. У пункті 2.3.15 Договору, в редакції Додаткової угоди, передбачено обов'язок Замовника протягом року, наступного за роком введення Об'єкта в експлуатацію, повернути Нафтогазу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Нафтогазу, суму грошових коштів, отриманих від Нафтогазу на добудову Об'єкта.

18. Відповідно до п. 2.4.3 Договору, в редакції Додаткової угоди, Замовник є власником частини (цілісного) Об'єкта, добудованої за кошти Нафтогазу, до передачі цілісного Об'єкта у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на баланс спеціалізованого підприємства з газопостачання та газифікації.

19. Пунктом 3.1 Договору, в редакції Додаткової угоди, визначено, що загальний обсяг фінансування за Договором (ціна Договору) складає 1 345 080,00 грн.

20. Згідно з пунктом 7.1 Договору, в редакції Додаткової угоди, цей Договір діє до повного повернення Нафтогазу суми грошових коштів, перерахованих ним в якості фінансування добудови (будівництва) об'єкта згідно з договором.

21. На виконання умов Договору, в редакції Додаткової угоди, відповідач перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 1 345 080,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6802 від 31.07.2012.

22. Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації №482 від 10.08.2012 на замовників будівництва газопроводів, що споруджувались на території області, за фінансової участі Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", було покладено обов'язок вжити заходів із забезпечення передачі об'єктів газопостачання у державну власність.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

23. Відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції не правильно застосовано до спірних правовідносин положення бюджетного законодавства; суд апеляційної інстанції не врахував той факт, що об'єкт газопостачання у власність, користування чи відання відповідачу не був переданий.

24. Позивач вважає, що висновок суду першої інстанції щодо фінансування відповідачем добудови газопроводу проводилось не за кошти державного бюджету не відповідає вимогам законів, на які посилався суд, ухвалюючи рішення. Позивач також вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку позовної давності.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

25. Господарський кодекс України

Стаття 173 частина 1

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 207 частина 1

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

26. Цивільний кодекс України

Стаття 1

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Стаття 3 частина 1 пункт 3

Загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Стаття 203 частина 1

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 215

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 217

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Стаття 256

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 261 частина 1

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Стаття 267 частини 3, 4

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Стаття 627 частина 1

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 частина 1

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

27. Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній станом 17.06.2011 та 23.07.2012)

Стаття 16 частина 1

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Стаття 18 частина 1

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

28. Бюджетний кодекс України

Стаття 1

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

Стаття 2 пункт 7

Бюджетне зобов'язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

29. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій)

Стаття 43

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

30. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

31. Суд вважає, що, з огляду на приписи частини 1 статті 16, частини 1 статті 18 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", між сторонами у даній справі на підставі Договору, в редакції Додаткової угоди, виникли не бюджетні, а господарські (цивільні) відносини, які відповідно до частини 1 статті 1 Цивільного кодексу України засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, що регулюються актами цивільного законодавства України.

32. Суд зазначає, що чинне законодавство розрізняє поняття "бюджетне зобов'язання" (пункт 7 статті 2 Бюджетного кодексу України) та "господарське зобов'язання" (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

33. Тому, Суд вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що, оскільки бюджетні асигнування за бюджетним зобов'язанням, яке позивач прийняв за оспорюваними умовами договору були відсутні, оспорювані пункти Договору, в редакції Додаткової угоди, суперечать вимогам Бюджетного кодексу України.

34. З огляду на викладене, Суд приймає до уваги аргументи відповідача про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин положення бюджетного законодавства.

35. Суд зазначає, що сторони, при укладені Договору, в редакції Додаткової угоди, керуючись принципом свободи договору [стаття 627 Цивільного кодексу України] на власний розсуд погодили його умови.

36. Суд відхиляє твердження позивача про те, що висновок суду першої інстанції щодо фінансування відповідачем добудови газопроводу проводилось не за кошти державного бюджету не відповідає вимогам законів, оскільки, як зазначено у пункті 2.4.3 Договору, в редакції Додаткової угоди, та встановлено судом першої інстанції, добудова газопроводу проводилась за кошти відповідача.

37. Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про пропуск позивачем позовної давності, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач про порушення свого права міг довідатись з дня укладення Додаткової угоди [частина 1 стаття 261 Цивільного кодексу України].

38. З огляду на викладене, Суд відхиляє твердження позивача про те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку позовної давності.

39. Однак Суд зазначає, що, оскільки суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у позові за необґрунтованості, тому сплив позовної давності у даному випадку не застосовується.

40. З огляду на те, що оспорювані судові рішення прийняті правильно по суті, касаційні скарги скаржників не підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційних скарг.

42. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

43. Судові витрати, понесені скаржниками у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на скаржників, оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Філії "Центр метрології та газорозподільних систем" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Гутятинської селищної ради Богодухівського району Харківської області залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі №922/541/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець