Історія справи

Ухвала КГС ВП від 28.05.2020 року у справі №914/319/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/319/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівське автотранспортне підприємство-14630"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019

(у складі колегії суддів: Зварич О. В. (головуючий), Дубник О. П., Орищин Г. В. )

та на рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2019

(суддя Березяк Н. Є.)

у справі № 914/319/19

за позовом Приватного підприємства "Соломія-Сервіс"

до Публічного акціонерного товариства "Львівське автотранспортне підприємство-14630"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім"

про стягнення 79 405,93 грн майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Приватне підприємство "Соломія-Сервіс" (далі - позивач, ПП "Соломія-Сервіс") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Львівське автотранспортне підприємство-14630" (далі - відповідач, ПАТ "Львівське АТП-14630") про стягнення 79 405,93 грн майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, що сталася за участю автомобіля відповідача та з вини його працівника, позивачеві завдано майнової шкоди в розмірі 79 405,93 грн вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, яка має бути відшкодована відповідачем.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.02.2019 залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" (далі - третя особа, ПрАТ "Київський страховий дім") в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.05.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019, позов задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 79 405,93 грн завданої майнової шкоди та 1 921,00 грн судового збору.

Судові рішення обґрунтовані приписами ст. 1172, 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

При цьому суди виходили з того, що потерпілий вправі одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, та відмовитись від свого права вимоги до страховика, у якого застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди.

Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від
07.10.2019 та рішенням Господарського суду Львівської області від 13.05.2019, у жовтні 2019 року ПАТ "Львівське АТП-14630" звернулось до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2019, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги ПАТ "Львівське АТП-14630" зазначило, що його цивільна відповідальність була застрахована ПрАТ "Київський страховий дім"; неодержання позивачем страхового відшкодування від страховика не має наслідком перекладення цих обов'язків на відповідача; позивач звернувся з аналогічним позовом до ПрАТ "Київський страховий дім" у справі № 914/209/19, що свідчить про намагання позивача одержати подвійне відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок однієї і тієї ж ДТП.

Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2019 відкрито касаційне провадження у справі з огляду на положення пп. "а" п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Ухвалено здійснити перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2019 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Зупинено виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2019 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

18.11.2019 ПП "Соломія-Сервіс" подало відзив на касаційну скаргу, у якому заперечило доводи касаційної скарги, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.05.2018 о 19 год 30 хв у м.

Львові на пр-ті Червоної Калини, 35-А сталася ДТП (зіткнення бокове) за участю автобуса БАЗ А079, номерний знак НОМЕР_1, який належить ПАТ "Львівське АТП-14630", водій ОСОБА_1 (працівник відповідача), та легкового автомобіля LAND ROVER "RANGE ROVER", номерний знак НОМЕР_2, який належить ПП "Соломія-Сервіс", водій ОСОБА_2

ДТП сталася внаслідок порушення водієм автобуса БАЗ НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, пп. "б" п. 2.9 Правил дорожнього руху.

Цивільно-правова відповідальність ПАТ "Львівське АТП-14630" як власника транспортного засобу БАЗ А079 із номерним знаком НОМЕР_1 застрахована у ПрАТ "Київський страховий дім" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ
4096067.

Автомобіль LAND ROVER "RANGE ROVER", номерний знак НОМЕР_2, який належить ПП "Соломія-Сервіс", внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 23.07.2018 у справі №465/3379/18 ( № 3/465/2371/18) (з урахуванням ухвали Франківського районного суду м. Львова від 18.06.2019 про виправлення описки) водія автобуса БАЗ А079, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 визнано таким, що 21.05.2018 під час зазначеної ДТП порушив пп. "б" п. 2.9 Правил дорожнього руху та є винним за ст. 124 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн в дохід держави.

Згідно із рахунком-фактурою від 22.05.2018 № ІМ-200000032 офіційного дилера LAND ROVER - ТОВ "Імпері Моторз", вартість відновлювального ремонту автомобіля LAND ROVER "RANGE ROVER", номерний знак НОМЕР_2, становить 79 405,93 грн.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 24.06.2018 № 179, складеного судовим експертом Галамаєм Я. І., вартість відновлювального ремонту автомобіля LAND ROVER "RANGE ROVER", номерний знак НОМЕР_2, від виявлених його пошкоджень 21.05.2018 становить 79 103,35 грн (без ПДВ).

Позивач оплатив ТОВ "Імпері Моторз" вартість ремонту автомобіля LAND ROVER "RANGE ROVER", номерний знак НОМЕР_2, у розмірі 79 405,93 грн, що підтверджується копією платіжного доручення 19.06.2018 № 1094.

23.05.2018 ПП "Соломія-Сервіс" звернулось до страховика відповідача - ПрАТ "Київський страховий дім" з повідомленням про подію, що може бути визнана страховою, а 21.06.2018 - із заявою про виплату страхового відшкодування.

У зв'язку з невиконанням ПрАТ "Київський страховий дім" заяви про виплату страхового відшкодування, ПП "Соломія-Сервіс" звернулось до ПАТ "Львівське АТП-14630" із вимогою від 29.01.2019 № 29-1/19, в якій запропонувало протягом трьох робочих днів добровільно відшкодувати йому майнову шкоду, завдану ДТП з вини працівника ПАТ "Львівське АТП-14630" у розмірі 79 405,93 грн.

ПАТ "Львівське АТП-14630" залишило без відповіді та задоволення вказану вимогу про відшкодування майнової шкоди, що слугувало підставою звернення ПП "Соломія-Сервіс" до місцевого господарського суду з даним позовом.

Переглянувши рішення суду першої інстанції від 13.05.2019 в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції погодився з його висновком про задоволення позовних вимог ПП "Соломія-Сервіс" про стягнення 79 405,93 грн майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, з ПАТ "Львівське АТП-14630", який є власником автобуса БАЗ А079, номерний знак НОМЕР_1, працівник якого - водій ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху.

При цьому апеляційний господарський суд виходив з права позивача як особи, якій заподіяно майнову шкоду, відмовитись від свого права вимоги до страховика відповідача та одержати відшкодування від особи, яка її завдала - відповідача у справі.

Окрім того, суд апеляційної інстанції відхилив посилання ПАТ "Львівське АТП-14630" на те, що на момент скоєння ДТП його цивільно-правова відповідальність була застрахована у ПрАТ "Київський страховий дім", а тому саме страховик повинен відшкодувати завдану майнову шкоду.

Апеляційний господарський суд також відхилив посилання ПАТ "Львівське АТП-14630" на те, що одночасно з позовними вимогами ПП "Соломія-Сервіс" у справі №914/319/19, яка розглядається, в господарському суді розглядається інша справа № 914/209/19 за позовом ПП "Соломія-Сервіс" до ПрАТ "Київський страховий дім" про відшкодування тієї ж самої шкоди у розмірі 79 405,93 грн, заподіяної внаслідок тієї ж самої ДТП.

За змістом ст. 236 ГПК України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вказаним вимогам законодавства, враховуючи наступне.

Предметом розгляду у цій справі є вимога ПП "Соломія-Сервіс" про стягнення 79
405,93 грн майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП працівником ПАТ "Львівське АТП-14630", незважаючи на те, що відповідальність останнього була застрахована ПрАТ "Київський страховий дім".

Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц та від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц.

Відповідно до п. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При цьому згідно із ч.2 ст. 315 ГПК України у постанові Великої Палати Верховного Суду міститься висновок про те, як саме повинна застосовуватись норма права, а відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" саме Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Суд апеляційної інстанції під час розгляду справи № 914/319/19 не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц та від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц.

Окрім того, відповідач під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції наголошував, що має місце подвійне відшкодування позивачем завданої внаслідок однієї і тієї ж ДТП шкоди, оскільки ПП "Соломія-Сервіс" звернулось до господарського суду з позовом до ПрАТ "Київський страховий дім", третя особа ПАТ "Львівське АТП-14630", про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 79 405,93 грн у справі № 914/209/19.

Суд апеляційної інстанції посилання відповідача на справу № 914/209/19 відхилив.

Разом з тим на час прийняття судом апеляційної інстанції постанови від
07.10.2019 у справі № 914/319/19, яка розглядається, Північним апеляційним господарським судом було прийнято постанову від 04.09.2019 у справі № 914/209/19, якою позов ПП "Соломія-Сервіс" до ПрАТ "Київський страховий дім" задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Київський страховий дім" на користь ПП "Соломія-Сервіс" 79 405,93 грн майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок тієї ж ДТП.

Наведеній обставині суд апеляційної інстанції будь-якої правової оцінки не надав.

Порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (ст. 300 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 310 ГПК України постанова Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №914/319/19 підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівське автотранспортне підприємство-14630" задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №914/319/19 скасувати.

3. Справу № 914/319/19 передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: І. С. Міщенко

В. Г. Суховий