Ухвала КГС ВП від 17.09.2020 року у справі №910/12472/18

Друк

Пошук

252

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.07.2019 року у справі №910/12472/18
Ухвала КГС ВП від 17.09.2020 року у справі №910/12472/18
Постанова КГС ВП від 01.02.2022 року у справі №910/12472/18

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/12472/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Брусков В.Я. (свідоцтво №370 від 19.12.2000)

відповідача - Гайдучик О.Д. (посвідчення №329 від 02.04.2007)

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Автокапітал»

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 ( суддя Кирилюк Т.Ю.),

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 (судді Іоннікова І.А, Коробенко Г.П., Чорна Л.В.),

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Автокапітал»

про стягнення 2539727,40 грн.

У зв`язку з перебуванням судді Колос І.Ю. на лікарняному склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.07.2019, який наявний в матеріалах справи.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Автокапітал» про стягнення матеріальних збитків у розмірі 2539727,40 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що власник автомобіля Mercedes-Benz S400 - ТОВ «Карат» зазнав матеріальних збитків, які було нанесено в результаті пожежі; даний випадок визнано позивачем страховим випадком у розумінні умов договору страхування №311072а7оа від 11.09.2017 та виплачено товариству «Карат» страхове відшкодування в розмірі 2539727,40 грн; таким чином, до ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» відповідно до положень статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки - Приватного акціонерного товариства «Автокапітал».

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2019 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Автокапітал» про стягнення 2539727,40 грн. задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Автокапітал» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» 2539727, 40 грн. матеріальних збитків та 38095,91 грн. судового збору.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стислий виклад вимог касаційних скарг

5. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» у касаційній скарзі просить суд ухвалені у справі рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Аргументи учасників справи

Аргументи ПРАТ «Автокапітал», зазначені в касаційній скарзі

6. Скарга мотивована тим, що у спірних правовідносинах відбулася суброгація - перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

7. Оскільки у зобов`язанні відбулася заміна кредитора, позивач у даній справі виступає на правах потерпілого, а тому до нього переходять права покупця, які мав первісний кредитор, зокрема право на пред`явлення вимоги у зв`язку з недоліками товару на підставі статті 680 ЦК України. Отже, позивачем було обрано неправильний спосіб захисту, позивач як новий кредитор не скористався правом, передбаченим статтею 680 ЦК України, зокрема щодо усунення недоліків; між позивачем та відповідачем не виникли деліктні зобов`язання з відшкодування шкоди; між позивачем та відповідачем як продавцем товару можуть виникнути лише гарантійні зобов`язання на підставі договору купівлі-продажу автомобіля.

8. Суди попередніх інстанцій невірно застосували норми матеріального права, а саме положення статей 22, 543, 1166, 1190 ЦК України, на які позивач не посилався у позові як на підставу своїх позовних вимог, отже, суди вийшли за межі позовних вимог, чим порушили вимоги частини другої статті 237 ГПК України.

9. Скаржник зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанції процесуальних правил оцінки доказів на предмет їх належності та допустимості, правил щодо необхідності підтвердження обставин справи лише певними засобами доказування, внаслідок чого суди помилково визнали доведеними ті обставини, що причиною займання моторного відсіку автомобіля Mercedes-Benz S400 був заводський дефект цього автомобіля.

10. Скаржник також вважає висновок судів попередніх інстанцій про те, що імпортер автомобіля (дистриб`ютор - відповідач) є відповідальною особою за завдані позивачу матеріальні збитки таким, що не відповідає обставинам справи та положенням статей 1, 6, 7, 9 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції».

Доводи інших учасників справи

Аргументи ПАТ «СК «АХА Страхування»

11. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ «СК «АХА Страхування» погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо підстав задоволення позовних вимог.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

12. 11.09.2017 між ТОВ «Карат» (страхувальник) та позивачем (страховик) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №311072а7оа, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортом - автомобілем Mercedes-Benz S400, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 .

13. Згідно з актом про пожежу від 23.09.2017, складеним головним інспектором Благовіщенського районного відділу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області Строковим А.В., 22.09.2017 о 23:40 год. у моторному відсіку автомобіля Mercedes-Benz S400, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на стоянці АЗС «Бром», що розташована на 247 км автодороги Київ - Одеса, сталася пожежа, яку ліквідовано о 23:50 год. 22.09.2017; пожежею пошкоджено капот автомобіля, моторний відсік автомобіля, турбіни, воздухопровід, електропроводку; ймовірна причина виникнення пожежі - коротке замкнення електромережі автомобіля.

14. Відповідно до звіту інспектора Благовіщенського районного відділу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про причини виникнення пожежі підтверджено попередні висновки комісії.

15. Дана подія була визнана позивачем страховим випадком у розумінні умов договору страхування №311072а7оа від 11.09.2017 та перераховано товариству з обмеженою відповідальністю «Карат» страхове відшкодування у розмірі 2539727,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №465100 від 20.06.2018.

16. Судами визначено, що з моменту здійснення страхової виплати до позивача на підставі статті 993 ЦК України у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

17. В матеріалах справи міститься висновок експертного дослідження №20645/20646/17-46 від 17.11.2017, складений за результатами проведеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (КНДІСЕ) комплексного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження, в якому, зокрема, зазначено, що причиною виникнення пожежі став дефект з`єднання випускної труби двигуна, який виник внаслідок недбалості при виготовленні автомобіля.

18. Комплексне пожежно-технічне та електротехнічне дослідження причин пожежі, яка виникла в моторному відсіку автомобіля Mercedes-Benz S400, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведено за замовленням ПрАТ «Одеса-Авто» (продавця автомобіля). При цьому з експертного висновку вбачається, що огляд пошкодженого пожежею автомобіля Mercedes-Benz S400 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) було здійснено у присутності представників власника автомобіля, продавця автомобіля, заводу-виробника та відповідача у справі.

19. Суди попередніх інстанцій зауважували, що відповідачем не вжито заходів щодо рецензування дослідження, яке, на його думку є неправомірним, а тому посилання відповідача на упередженість експертів та необ`єктивність висновків даного дослідження є безпідставними.

20. Відповідно до висновку експертного дослідження №19/14-2/2-ЕД/17 від 03.11.2017, виконаного Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України за замовленням власника автомобіля, причиною пожежі був заводський дефект автомобіля.

21. Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги наданий відповідачем суду акт огляду транспортного засобу, складений відповідачем та його дилером (продавцем автомобіля), та технічний висновок представників заводу-виробника автомобіля, оскільки при вивченні даного акта та висновку у судів виникли сумніви в їх об`єктивності, тому що вони складені особами, які мають бути прямо заінтересованими в уникненні матеріальної відповідальності заводу-виробника та його представництв; висновки у вказаних акті та технічному висновку є лише припущеннями про можливі причини виникнення пожежі (внаслідок дій гризунів або невідомих осіб, які могли залишити інструмент чи ганчірки).

22. Так, за висновками даного акта технічних вад автомобіля виявлено не було, а причиною пожежі визначено опадання пластику невідомого походження на двигун. Згідно з технічним висновком PL#17198, направленим відповідачу 15.03.2018, не виявлено технічних дефектів автомобіля і представниками заводу-виробника. На їх переконання, причиною пожежі могли бути «численні займисті речі у формі горіхів та інші займисті залишки, які, ймовірно, були принесені туди гризунами» або «залишками паперу або ганчірок, залишеними зліва в моторному відсіку під час нанесення плівки на автомобіль після його продажу».

23. Суди встановили, що особою, яка несе відповідальність за завдані власнику цього автомобіля збитки, є завод-виробник даного транспортного засобу або його офіційний представник на території України, оскільки, як зазначено вище, причиною займання моторного відсіку автомобіля Mercedes-Benz S400 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) був заводський дефект цього автомобіля.

24. З сертифікату відповідності завершеного транспортного засобу - пошкодженого пожежею автомобіля Mercedes-Benz S400 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) вбачається, що уповноваженим представником виробника щодо цього транспортного засобу є відповідач.

25. Відповідач також є особою, яка імпортувала на територію України даний транспортний засіб і видала на цей автомобіль сертифікат відповідності, на підставі якого автомобіль було допущено до участі в дорожньому русі.

26. Суди дійшли висновку, що у даному випадку відповідальними особами за завдані позивачу матеріальні збитки є продавець автомобіля (дилер - ПрАТ «Одеса-Авто»), офіційний представник виробника - імпортер автомобіля (дистриб`ютор - відповідач) та підприємство - виробник даного автомобіля (Daimler AG, Німеччина).

27. Задовольняючи позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Автокапітал» про стягнення 2539727,40 грн., суди попередніх інстанцій застосували положення статей 22, 543, 1166, 1190 ЦК України та дійшли висновків про таке: 1) наявність солідарної відповідальності продавця автомобіля (дилер - ПрАТ «Одеса-Авто»), офіційного представника виробника - імпортера автомобіля (дистриб`ютор - відповідач) та підприємства - виробника даного автомобіля (Daimler AG, Німеччина) за завдані позивачу матеріальні збитки; 2) наявність у позивача права вибору відповідача або відповідачів у даній справі; 3) необхідність відшкодування завданих позивачу збитків у повному обсязі.

28. Судами також відхилено твердження відповідача про те, що імпортер автомобіля не є відповідальною особою за завдані позивачу матеріальні збитки, оскільки частинами першою та другою статті 7 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» передбачено, що за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції, відповідає її виробник; будь-яка особа, яка ввезла на митну територію України продукцію з метою її продажу, передання в найм (оренду), лізинг або розповсюдження в будь-якій іншій формі в ході провадження господарської діяльності, відповідно до цього Закону несе відповідальність як виробник.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Закон України «Про страхування» 7.03.1996 № 85/96-ВР

29. Стаття 27

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Закон України « Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» 19.05.2011 № 3390-VI

30. Стаття 1

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

1) введення продукції в обіг - будь-яке перше платне або безоплатне постачання продукції для її розповсюдження, споживання (використання) на ринку України;

2) виробник - виробник готової продукції, сировини або комплектувального виробу, складової частини продукції та будь-яка особа, яка, розміщуючи на продукції своє найменування, торговельну марку чи іншу ознаку, заявляє про себе як про виробника;

3) користувач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує продукцію для провадження підприємницької діяльності або виконання обов`язків найманого працівника, чи юридична особа, яка придбаває, замовляє, використовує продукцію;

4) потерпілий - споживач або користувач, якому завдано шкоду внаслідок дефекту в продукції;

5) продукція - будь-яке рухоме майно, включаючи готову продукцію, сировину та комплектувальний виріб, у тому числі майно, що є складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна. Термін "продукція" включає також електроенергію;

6) шкода - завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об`єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

31. Частина перша статті 6

Потерпілий повинен довести:

1) наявність шкоди;

2) наявність дефекту в продукції;

3) наявність причинно-наслідкового зв`язку між дефектом в продукції та шкодою.

32. Стаття 7

1. За шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції, відповідає її виробник.

2. Будь-яка особа, яка ввезла на митну територію України продукцію з метою її продажу, передання в найм (оренду), лізинг або розповсюдження в будь-якій іншій формі в ході провадження господарської діяльності, відповідно до цього Закону несе відповідальність як виробник.

3. У разі коли виробник продукції не може бути встановлений, кожний її постачальник (продавець) відповідно до цього Закону несе відповідальність як виробник, якщо він протягом 30 днів не повідомить потерпілому найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила йому цю продукцію. Дія зазначеної норми поширюється також на продукцію, ввезену на митну територію України, якщо на ній не вказані найменування та місцезнаходження особи, зазначеної в частині другій цієї статті, навіть якщо на цій продукції вказано найменування її виробника.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV

33. Стаття 541

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

34. Стаття 543

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

35. Частина перша статті 512

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

36. Стаття 514

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

37. Стаття 993

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

38. Частина перша статті 1166

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

39. Частина перша статті 1190

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

40. Стаття 22

1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII

41. Частина перша статті 2

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

42. Стаття 15

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

43. Частина перша статті 73

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

44. Частина перша статті 74

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

45. Частина перша статті 85

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

46. Частина друга статті 237

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

47. Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

48. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

49. Пункт 1 частини першої статті 308

1. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

50. Стаття 309

1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

51. Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

52. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

53. Як встановлено судами, виплата страхового відшкодування була здійснена позивачем у зв`язку зі страховою подією та у повній відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу від 11.09.2017, що не заперечувалось сторонами у справі.

54. Отже, факт виплати страховиком страхового відшкодування обумовив перехід до нього від страхувальника відповідних прав у порядку суброгації до особи, відповідальної за завдані збитки, в межах понесених ним витрат на виплату страхового відшкодування.

55. Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов`язання, яке існувало на момент заподіяння шкоди і у зв`язку з яким було виплачене страхове відшкодування, та зміна в ньому кредитора.

56. Під час суброгації нового зобов`язання не виникає, первісні правовідносини залишаються незмінними. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого.

57. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

58. Оскільки первісні правовідносини, які передували настанню страхової події, виникли на підставі договору від 01.09.2017 купівлі-продажу автомобіля Mercedes-Benz S400 4matic coupe 2017 року випуску, укладеного між ТОВ «Карат» (потерпілим) та ПрАТ «Одеса-Авто», то із заміною кредитора первісне договірне зобов`язання не припинилось.

59. Таким чином позивач у даній справі витупає на правах потерпілого (ТОВ «Карат»), а тому до нього перейшли права покупця за даним договором купівлі-продажу автомобіля, зокрема права, які виникають у покупця у зв`язку з покупкою товару неналежної якості та/або з недоліками (на підставі статті 680 ЦК України та умов договору купівлі-продажу).

60. Водночас, касаційний суд відзначає, що суди попередніх інстанції дійшли помилкового висновку про те, що страхувальник (ТОВ «Карат») зазнав майнової шкоди внаслідок дефекту продукції саме в деліктному правовідношенні та набув право вимоги відшкодування до відповідача як заподіювача. Оскільки продавцем не було завдано шкоди своєму покупцю в межах деліктного зобов`язання, обов`язки відповідача пов`язані саме з договірними зобов`язаннями.

61. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» визначено, що шкода - завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об`єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

62. Отже, в розумінні вказаного положення Закону, шкодою не є пошкодження чи знищення самої продукції, що має дефект.

63. Оскільки внаслідок пожежі, яка була визнана страховим випадком, було пошкоджено безпосередньо автомобіль Mercedes-Benz S400, який мав заводський дефект двигуна, то застосування до правовідносин сторін положень Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» є безпідставним.

64. З огляду на наведене, касаційний суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору попередні судові інстанції не дотримались вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

65. Касаційний суд відзначає, що під час нового розгляду справи судам слід дослідити:

- умови договору купівлі-продажу автомобіля від 01.09.2017 в частині можливості виконання продавцем гарантійних зобов`язань щодо ремонту пошкодженого внаслідок заводського дефекту автомобіля або здійснення заміни автомобіля;

- чи зверталось ТОВ «Карат», або інша особа до якої перейшли права за договором купівлі-продажу з вимогою до продавця автомобіля чи відповідача про безкоштовне відновлення автомобіля або з вимогою про відмову від договору і повернення сплаченої за товар грошової суми, або з вимогою про заміну товару, як це передбачено статтею 678 ЦК України;

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

66. Порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального та матеріального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення цієї справи, що з огляду на положення статті 300 ГПК позбавляє Верховний Суд можливості зробити висновок стосовно правильності застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.

67. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Судові витрати

68. З огляду на положення частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України Касаційний господарський суд не здійснює розподіл судових витрат, оскільки під час касаційного перегляду не змінює ухвалених у справі судових рішень та не ухвалює нового рішення.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд