Історія справи
Ухвала КГС ВП від 05.04.2020 року у справі №924/904/19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 924/904/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державного підприємства "Славутське лісове господарство"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 (судді: Савченко Г. І. - головуючий, Демидюк О. О., Павлюк І. Ю.) і рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2019 (суддя Виноградова В. В.) у справі
за позовом Державного підприємства "Славутське лісове господарство"
до ОСОБА_1
про стягнення 584 601,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У серпні 2019 року Державне підприємство "Славутське лісове господарство" (далі - ДП "Славутське лісове господарство") звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 584 601,00 грн.
1.2. Позовні вимоги із посиланням, зокрема, на положення статті 1212 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що за результатами проведеної працівниками Західного офісу Держаудитслужби України у Хмельницькій області планової ревізії окремих питань фінансового-господарської діяльності ДП "Славутське лісове господарство" за період із 01.01.2016 по 2018 рік складено акт від 08.01.2019 № 07-08/2, за змістом якого встановлено наявність дебіторської заборгованості за відсутності підтверджуючих первинних бухгалтерських документів, що виникла внаслідок перерахування коштів контрагентам, у тому числі ОСОБА_1 , без укладення договорів.
1.3. У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 , заперечуючи проти адоволення заявлених вимог, акцентував, що у період із жовтня 2016 року по жовтень 2017 року між ДП "Славутське лісове господарство" і ОСОБА_1 (який у цей період мав статус суб`єкта підприємницької діяльності) існували договірні відносини щодо поставки матеріалів (техніки), що підтверджується накладними, а отже вимоги про повернення безпідставно отриманих коштів є необґрунтованими.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2019 позов задоволено частковою, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП "Славутське лісове господарство" 286 421,00 грн, 4 296,32 грн витрат зі сплати судового збору та 2 450,00 грн витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги адвоката. У решті позовних вимог відмовлено.
2.2. Суд першої інстанції, установивши, що позивач перерахував на користь відповідача частину грошових коштів у сумі 298 180,00 грн на підставі рахунків і накладних, виписаних ФОП Бражуком І.Б. для ДП "Славутське лісове господарство" на поставку товару, а саме від 24.10.2017 № 24, від 16.10.2017 № 22 і від 04.09.2017 № 15, дійшов висновку про виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин. Наведене унеможливлює стягнення таких коштів як безпідставно отриманих у порядку, передбаченому статтею 1212 Цивільного кодексу України.
2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2019 у частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП "Славутське лісове господарство" 298 180,00 грн залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ДП "Славутське лісове господарство" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2019 у частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП "Славутське лісове господарство" 298 180,00 грн, позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження положеннями пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зокрема неправомірним неврахуванням судами висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 08.10.2019 у справі № 924/173/19, стосовно того, що платіжне доручення не може бути підставою для виникнення цивільних прав чи обов`язків, оскільки не містить ознак правочину, тому між сторонами немає господарських зобов`язань або укладених договорів, а отже відповідач отримав кошти безпідставно.
Заявник касаційної скарги наголошує, що у період із жовтня 2016 року по вересень 2018 року ДП "Славутське лісове господарство" будь-яких договорів чи правочинів із ОСОБА_1 не укладало, господарських операцій не проводило, доручень на отримання матеріальних цінностей від цього підприємця не видавало, матеріалів не отримувало, тобто правових підстав для виникнення цивільних прав і обов`язків немає, а неправомірно складені платіжні доручення про перерахунок коштів у сумі 298 180,00 грн за відсутності достатніх правових підстав ОСОБА_1 не можуть вважатися виникненням цивільних прав та/чи обов`язків, оскільки не містять ознак правочину. Отже, перерахунок коштів у спірній сумі здійснено за відсутності законних правових підстав і такі кошти необхідно стягнути в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
ДП "Славутське лісове господарство" також зауважило про пред`явлення позовів до всіх контрагентів, зазначених в акті ревізії від 08.01.2019 № 07-08/2, за результатами розгляду яких згідно з рішеннями суду, які набрали законної сили, у справах № 924/173/19, № 924/118/19, № 924/1135/18 стягнуто на користь ДП "Славутське лісове господарство" безпідставно отримані грошові кошти, а у справах № 924/1012/19, № 924/921/19, № 924/1270/19, № 924/942/19, № 924/1338/19 судові рішення про задоволення позову не набрали законної сили.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у її задоволенні, наголошуючи на правильності висновків судів про відмінність обставин у цій справі та у справі № 924/173/19, а також на недоведеності позивачем відсутності договірних правовідносин, отже і на відсутності підстав для стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 298 180,00 грн.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження судові рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права в оскаржуваній частині, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що ДП "Славутське лісове господарство" (платник) перерахувало на користь ФОП Бражука І. Б. (отримувач) грошові кошти, а саме згідно з платіжними дорученнями: від 21.10.2016 № 1340 суму 99 421,00 грн (призначення платежу - "за техніку згідно рах. № 34 від 18.10.2016 р. без ПДВ пров. проц. закуп. не передбачено"; від 28.10.2016 № 1344 суму 98 000,00 грн ("за техніку згідно рах. № 34 від 18.10.2016 без ПДВ пров. проц. закуп. не передбачено"); від 01.09.2017 №1633 74 суму 98 900,00 грн ("за матеріали згідно рах. б/н від 31.08.2017 р. без ПДВ пров. проц. закуп. не передбачено"); від 26.09.2017 № 1661 суму 89 000,00 грн ("за матеріали згідно рах. б/н від 20.09.2017 без ПДВ пров. проц. закуп. не передбачено"); від 13.10.2017 № 116 суму 99 500,00 грн ("за будматеріали згідно рах. №124 від 10.10.2017 р. без ПДВ"); від 20.10.2017 № 1689 суму 99 780,00 грн ("за матеріали згідно рах. 354н від 19.10.2017 без ПДВ пров. проц. закуп. не передбачено"); від 11.01.2018 № 1815 суму 99 780,00 грн ("за матеріали згідно рах. 4 від 09.01.2018 без ПДВ пров. проц. закуп. не передбачено").
Згідно з платіжним дорученням від 12.01.2018 № 158 ФОП Бражук І. Б. перерахував ДП "Славутське лісове господарство" 99 780,00 грн, призначення платежу - "повернення помилково перерахованих коштів від 11.01.2018".
4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що згідно з актом від 08.01.2019 № 07-08/2 планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Славутське лісове господарство" за період із 01.01.2016 по завершений місяць 2018 року, складеним управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, здійснено ревізію проведення безготівкових операцій в національній та іноземній валюті.
За результатами ревізії установлено, зокрема, що всупереч вимогам частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" по бухгалтерському обліку підприємства за відсутності підтверджуючих первинних бухгалтерських документів списано дебіторську заборгованість за розрахунками із фізичними особами-підприємцями, наявність якої в обліку фізичних осіб-підприємців не підтверджена, на суму 6 261 048,00 грн, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) підприємству на зазначену суму. Порушення допустив колишній заступник директора з фінансово-економічних питань - головний бухгалтер ОСОБА_2 , який складав фінансову звітність та здійснював контроль за діяльністю бухгалтерської служби.
В акті ревізії також зазначено, що згідно з поясненнями директора ДП "Славутське лісове господарство" платіжні доручення на перерахування коштів контреагентам, у тому числі ФОП Бражуку І. Б., підписані не були, розпоряджень для перерахування коштів цим суб`єктам господарювання надано не було.
Під час ревізії управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області зробило запити контрагентам підприємства, у тому числі ФОП Бражуку І. Б., про надання інформації стосовно стану взаєморозрахунків із ДП "Славутське лісове господарство" з наданням оборотної відомості за розрахунками, копій накладних на відпущені товарно-матеріальні цінності, стану заборгованості на звітні дати. Про відповідь на запити в акті відомостей немає.
4.4. 26.07.2018 ДП "Славутське лісове господарство" направило лист № 464 ОСОБА_2 , який у спірний період обіймав посаду головного бухгалтера підприємства, про виявлення незрозумілих перерахувань коштів під час роботи комісії з доцільності та правильності списання та використання матеріальних цінностей і просило з`явитися для надання пояснень.
10.08.2018 ДП "Славутське лісове господарство" звернулося до Шепетівської місцевої прокуратури (лист № 484) про проведення розслідування щодо фактів безпідставного перерахування значних сум коштів суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі ФОП Бражуку І. Б.
Шепетівська місцева прокуратура повідомила ДП "Славутське лісове господарство" (лист від 10.08.2018/ № 8223вих18) про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018241270000028 за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб; матеріали провадження направлено за підслідністю до слідчого відділу Славутського відділу поліції Головного управління національної поліції у Хмельницькій області.
За змістом протоколів тимчасового доступу до речей і документів, складених на підставі ухвал слідчого судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.08.2018 і від 22.02.2019 у справі № 682/2382/18, вилучено у ОСОБА_1 (зі складанням опису речей і документів, вилучених на підставі ухвали слідчого суддів, суду) копію накладної від 04.09.2017 № 15 ОСОБА_1 про відпуск товару ДП "Славутське лісове господарство" на суму 98 900,00 грн; копію накладної від 16.10.2017 № 22 ОСОБА_1 про відпуск товару ДП "Славутське лісове господарство" на суму 99 500,00 грн; копію накладної від 24.10.2017 № 24 ОСОБА_1 про відпуск товару ДП "Славутське лісове господарство" на суму 99 780,00 грн (том 1, а. с. 130).
4.5. Суди також установили, що в акті внутрішньої перевірки ДП "Славутське лісове господарство" щодо доцільності та правильності списання та використання матеріальних цінностей, використання грошових коштів і звірки розрахунків з окремими суб`єктами підприємницької діяльності від 21.09.2018 зазначено, що на підставі наказу ДП "Славутське лісове господарство" від 05.06.2018 № 78 комісія здійснила перевірку бухгалтерії щодо доцільності та правильності списання і використання матеріальних цінностей, використання грошових коштів підприємства. Для аналізу використано первинну документацію: товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі робіт, товарів та послуг, видаткові накладні, виписки з банківських рахунків за 2017, 2018 роки. За результатами перевірки виявлено факти систематичного перерахування коштів підприємства суб`єктам господарювання, у тому числі ФОП Бражуку І. Б.
В акті відображено, що під час дослідження первинних документів стосовно зазначених підприємців жодних договорів, рахунків на оплату, видаткових накладних, актів приймання-передачі товарів або послуг, які підтверджували би призначення перерахованих коштів, не виявлено. Жодних товарів від зазначених підприємців ДП "Славутське лісове господарство" не надходило, жодних робіт ці підприємці не виконували. Загальна сума безпідставно перерахованих коштів за 2017, 2018 роки становить 11 139 115,00 грн.
Крім того, в акті зазначено що під час перевірки виписок за банківськими рахунками було виявлено факт підробки виписок, поданих головним бухгалтером ОСОБА_2 (який безпосередньо відповідав за перерахунки коштів) для формування оперативної звітності про рух грошових коштів. Комісія встановила, що журналів-ордерів за 2017-2018 роки у роздрукованому виді немає, такі журнали ведуться тільки в електронному виді (за вказівкою головного бухгалтера ОСОБА_2 ). Під час перевірки на відповідність даних, наведених у журналах-ордерах, даним статистичної звітності виявлено розбіжності, а саме невідповідність дебіторської та кредиторської заборгованості, зазначеної в статистичних звітах, даним, відображеним у журналах-ордерах підприємства, невідповідність залишків по банках, зазначених у статистичній звітності, фактичним даним.
Згідно з наказом директора ДП "Славутське лісове господарство" від 28.09.2018 № 37к ОСОБА_2 заступника директора з фінансово-економічних питань, головного бухгалтера звільнено з роботи (пункт 4 статті 40 КЗпП України - прогули на роботі без поважних причин) з 28.09.2018. Останній день роботи цього працівника - 31.08.2018.
4.6. Згідно з довідкою ДП "Славутське лісове господарство" підприємство не отримувало товарно-матеріальних цінностей від ФОП Бражука І. Б . у період із 01.10.2016 по 31.12.2018; довіреності на право отримання товарно-матеріальних цінностей від ФОП ОСОБА_1 у зазначений період ДП "Славутський лісгосп" не видавало; будь-яких договорів на поставку продукції (послуг) між ФОП Бражуком І. Б. і ДП "Славутське лісове господарство" у період з 01.10.2016 по 31.12.2018 уладено не було.
16.01.2019 ДП "Славутське лісове господарство" звернулося до ФОП Бражука І. Б. із претензією № 25 про повернення безпідставно перерахованих коштів, яку відповідач залишив без відповіді.
4.7. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ДП "Славутське лісове господарство" про стягнення з ФОП Бражука І. Б. безпідставно отриманих коштів у сумі 584 601,00 грн у порядку, передбаченому в статті 1212 Цивільного кодексу України, із посиланням на встановлення під час планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Славутське лісове господарство" за період з 01.01.2016 по 2018 рік наявності дебіторської заборгованості за відсутності підтверджуючих первинних бухгалтерських документів, яка виникла внаслідок перерахування коштів контрагентам, у тому числі ОСОБА_1 , без укладення договорів.
4.8. За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частин 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
За змістом частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (стаття 205 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
4.9. Задовольняючи позовні вимоги ДП "Славутське лісове господарство" про стягнення з ФОП Бражука І. Б. 286 421,00 грн, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріали справи не містять, доказів наявності договірних відносин між сторонами з приводу поставки товарів на зазначену суму. Не надали таких доказів і учасники справи.
4.10. Судові рішення у частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП "Славутське лісове господарство" 286 421,00 грн учасниками справи не оскаржують, у зв`язку з чим відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів не переглядає судові рішення в цій частині.
4.11. Водночас відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП "Славутське лісове господарство" 298 180,00 грн, суди дійшли висновку про перерахування зазначених коштів за наявності правових підстав, а саме накладних, виписаних ФОП Бражуком І. Б. для ДП "Славутське лісове господарство", підписаних з боку одержувача ОСОБА_2, від 24.10.2017 № 24 на суму 99 780,00 грн, від 16.10.2017 № 22 на суму 99 500,00 грн, від 04.09.2017 № 15 на суму 98 900,00 грн, а також відповідних рахунків від 19.10.2017 б/н на суму 99 780,00 грн, від 10.10.2017 № 124 на суму 99 500,00 грн, від 31.08.2017 б/н на суму 98 900,00 грн, що виключає можливість стягнення зазначених грошових коштів згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України.
4.12. Згідно з частиною 1 статті 1212 цього Кодексу, на підставі якої позивач заявив позовні вимоги, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Аналіз положень статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений у ній вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
У постанові Верховного Суду України від 25.10.2017 у справі № 3-905гс17 зазначено, що кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом охоплюється визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця із застосуванням правового механізму, визначеного у статті 1212 Цивільного кодексу України, за наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником і володільцем майна.
4.13. Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги посилань ДП "Славутське лісове господарство" на постанову Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 924/173/19, зазначивши про відмінність обставин щодо наявності між сторонами договірних відносин та їх належного підтвердження.
4.14. Водночас за змістом постанови Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 924/173/19 суд касаційної інстанції залишив без змін судові рішення судів попередніх інстанцій про стягнення з ФОП Ковальчук Л. В. на користь ДП "Славутське лісове господарство" 149 529,00 грн безпідставно отриманих коштів і відмову в частині позову стосовно визнання недійсними платіжних доручень від 28.02.2018 № 2822 і від 19.01.2018 № 1826.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів, суди у справі № 924/173/19 послалися, у тому числі, на акт від 08.01.2019 № 07-08/2, складений за результатами проведеної управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Хмельницькій області планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Славутське лісове господарство" за період із 01.01.2016 по завершений місяць 2018 року, та дійшли висновку про відсутність між сторонами (ФОП Ковальчук Л. В. і ДП "Славутське лісове господарство") договірних правовідносин, установивши відсутність належним чином оформленого правочину та незазначення всіх необхідних реквізитів у накладних від 28.12.2017 № 17 та від 29.12.2017 № 321.
4.15. Так, за змістом частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 цього Кодексу).
Згідно зі статтями 76-78 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.16. За змістом статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Згідно зі статтею 8 цього Закону бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Відповідно до частини 1 статті 9 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 зазначеної норми).
4.17. Суд апеляційної інстанції, здійснюючи повторний розгляд справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП "Славутське лісове господарство" 298 180,00 грн та обмежився посиланням на наявність договірних правовідносин між сторонами на підставі накладних, виданих ОСОБА_1 , проте не врахував висновку суду касаційної інстанції, викладеного у постанові від 08.10.2019 у справі № 924/173/19 щодо застосування положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", обставин щодо відповідності виданих відповідачем накладних положенням закону суди не встановлювали; питання, чи є рахунки від 19.10.2017 б/н (на суму 99 780,00 грн), від 10.10.2017 № 124 (на суму 99 500,00 грн), від 31.08.2017 б/н (на суму 98 900,00 грн) відповідно до чинного законодавства підставою для виникнення договірних правовідносин, суди не з`ясовували.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Постановлені у справі № 924/904/19 судові рішення в оскаржуваній частині зазначеним вимогам не відповідають.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (стаття 269 Господарського процесуального кодексу України).
5.2. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
5.3. Ураховуючи наведене, беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалену у справі постанову суду апеляційної інстанції необхідно скасувати, а справу направити на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду, який має переглянути справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
5.4. Під час нового розгляду суд повинен урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Славутське лісове господарство" задовольнити частково.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі № 924/904/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Славутське лісове господарство" про стягнення з ОСОБА_1 298 180,00 грн, у цій частині справу передати на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
3. У решті постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2019 у справі № 924/904/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді К. М. Пільков
Ю. Я. Чумак