Історія справи

Ухвала КГС ВП від 19.01.2021 року у справі №904/3623/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/3623/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Колос І. Б., Селіваненка В. П.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О. М.,

представників учасників справи:

позивача - не з'явився

відповідача - Чернюшок М. І. (наказ від 22.01.2020 №3-оД)

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2020 та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2020

за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"

до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. До господарського суду Дніпропетровської області звернулося акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (далі - АТ "Дніпрогаз", позивач) з позовом до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМК, відповідач) про визнання недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.05.2020 №54/8-р/к по справі №54/3-20 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - рішення).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2020 (суддя Золотарьова Я. С. ) у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2020 (колегія суддів у складі: Антонік С. Г., Березкіна О. В., Іванов О. Г. ) рішення господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. АТ "Дніпрогаз", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України, пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

6. Скаржник зазначає про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права - статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункту 15 статті 50, статті 59, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон).

Доводи інших учасників справи

7. У відзиві на касаційну скаргу відділення АМК доводи касаційної скарги не визнає і погоджується із висновками суду попередніх інстанцій, а також просить судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розгляд клопотань

8. АТ "Дніпрогаз" надіслало на електронну пошту Верховного Суду 18.03.2021 (підписане електронним цифровим підписом) клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано участю представника позивача в розгляді іншої справи, яка призначена до розгляду на 18.03.2021. Суд не знаходить підстав для задоволення даного клопотання, оскільки: обов'язкова участь представників сторін у розгляді касаційної скарги не передбачена законом і про неї не зазначалося в ухвалі про відкриття касаційного провадження; скаржником не доведено неможливості заміни його представника, в разі необхідності в цьому, іншою особою; матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду касаційної скарги й за відсутності представника названого АТ "Дніпрогаз".

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.

9. В матеріалах справи наявний договір від 02.01.2019 № 32А491-620-19 та додаткова угода до договору від 01.07.2019.

10.12.09.2019 відповідачем було направлено позивачу вимогу № 54-02/1986 про надання інформації. У вимозі зазначалося зокрема про те, що відповідно до пунктів 13,14,15 статті 50 Закону неподання інформації у встановлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, а також подання недостовірної інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність, встановлену пункту 15 статті 50, статті 59, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

11. Позивачем вимогу отримано 16.09.2019, про що свідчить штамп загального відділу АТ "Дніпрогаз".

12. Відповідно до вимоги про надання інформації, яка містила 11 пунктів, позивачу необхідно надати до територіального відділення інформацію, пояснення та копії документів, зокрема:

1. Кількість суб'єктів господарювання, які надають послуги з обслуговування систем газопостачання, за період з 01.01.2018 року по 01.09.2019 року, та уклали з Товариством договори щодо локалізації аварійних ситуацій аварійно-диспетчерською службою АТ "Дніпрогаз" (пункт 1).

2. Надати перелік суб'єктів господарювання (з зазначенням їх назви, адреси та кількості об'єктів, які обслуговуються) з якими у Товариства укладені договори, зазначені у пункті 1 цієї вимоги (пункт 2).

3. Надати копії договорів, зазначених у пункті 1 цієї вимоги (з усіма додатками) (10 примірників) (пункт 3).

4. У разі якщо договори, зазначені у пункті 1 цієї вимоги, є оплатними, пояснити, які роботи виконуються (надаються послуги) АТ "Дніпрогаз" за цими договорами? (пункт 4).

13. Листом від 04.10.2019 №491007.2-лв-7163-1019 відповідачем було надано відповідь на вимогу, в якій зазначено, що у останнього не має договорів щодо локалізації аварійних ситуацій аварійно-диспетчерською службою підприємства з суб'єктами господарювання, які надають послуги з обслуговування систем газопостачання, за період з 01.01.2018 по 01.09.2019.

14. Для з'ясування дійсних обставин по справі відповідачем було направлено вимогу від 16.10.2019 № 54-02/2240 до ТОВ "ПМК-1" про надання копії договору щодо локалізації аварійних ситуацій аварійно-диспетчерською службою АТ"Дніпрогаз".

15. ТОВ "ПМК-1" були надані пояснення від 04.11.2019 № 65/3, в яких зазначено, що між ТОВ "ПМК-1" та позивачем 02.01.2019 було укладено договір № 32А491-620-19 на виконання робіт з локалізації аварійних ситуацій та було надано відповідачу копію вищезазначеного договору.

16. Відповідач направив позивачу вимогу про надання інформації від 04.11.2019 №54-02/2421, у якій просив зазначити чому у відповіді на вимогу № 54-02/1986 позивач зазначив, що АТ "Дніпрогаз" не має договорів щодо локалізації аварійних ситуацій аварійно - диспетчерською службою з суб'єктами господарювання, які надають послуги з обслуговування систем газопостачання за період з 01.01.2018 по
01.09.2019, та чи наявні інші подібні договори?

17. Листом від 21.11.2019 року №491007.2-Сл-8453-1119 АТ "Дніпрогаз" зазначив, що "вимогою від 12.09.19 №54-02/1986 запитувались договори локалізації аварійних ситуацій аварійно-диспетчерською службою підприємства з суб'єктами господарювання, які надають послуги з обслуговування систем газопостачання за період з 01.01.2018 по 01.09.2019. У відповіді на цю вимогу від 04.10.19 повідомлялось про відсутність таких видів договорів та пояснювалось, що заходи з локалізації аварійних ситуацій, що виникають на всій газорозподільній системі на території здійснення ліцензійної діяльності АТ "Дніпрогаз" проводяться аварійно-диспетчерською службою (АДС) згідно з планом локалізації і ліквідації аварійних ситуацій в порядку, встановленому законодавством, за рахунок Оператора ГРМ без будь-яких додаткових умов. Окремі договори для виконання локалізації аварійних ситуацій не потрібні, тим більше, вони не є умовою виконання таких робіт. Дане пояснення відповідає дійсності. Вимогою від 16.10.2019 №54-02/2239 запитувався конкретний договір від 02.01.19 №32А491-620-19, укладений з ПП "ПМК-1". Незважаючи на те, що даний договір не є договором локалізації аварійних ситуацій, АТ "Дніпрогаз" надало запитуваний договір від 02.01.19 №32А491-620-1 4, який в дійсності є договором про виконання аварійних робіт (з додатками та додатковою угодою), та надало відповідні пояснення. АТ "Дніпрогаз" було укладено 11 договорів про виконання аварійних робіт (а не договорів локалізації аварійних ситуацій)".

18. За результатом розгляду відділенням АМК справи №54/3-20 прийнято рішення.

19. Вищезазначеним рішенням досліджувався зміст договору від 02.01.2019 №32А491-620-19 та встановлено таке.

(35) У відповідності до розділу 1 "ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ": - Замовник (суб'єкт господарювання) доручає, а Виконавець (АТ "Дніпрогаз") зобов'язується виконувати роботи з локалізації аварійних ситуацій згідно з вимогами розділу 8 Правил безпеки систем газопостачання.

(36) Розділом 8 Правил безпеки систем газопостачання, які затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 року № 285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119, визначено, що контроль і оперативно-диспетчерське керівництво планово-профілактичними та аварійно-відновлювальними роботами на об'єктах Єдиної газотранспортної системи України з урахуванням вимог охорони праці здійснюються газорозподільними підприємствами відповідно до вимог чинного законодавства України.

(37) Локалізація і ліквідація аварійних ситуацій здійснюються аварійно- диспетчерською службою (аварійна газова служба) "104" (далі - АДС), її філіями і постами, що працюють цілодобово і без вихідних.

(38) У відповідності до умов договорів (розділ 3) Вартість робіт та порядок здійснення розрахунків), договори локалізації аварійних ситуацій аварійно-диспетчерською службою Товариства є оплатними.

(39) Таким чином, призначення договорів було платне виконання робіт з локалізації аварійних ситуацій аварійно-диспетчерською службою Товариства.

(40) Таким чином, вказавши що у Товариства відсутні договори на локалізацію аварійних ситуацій, АТ "Дніпрогаз" надало до територіального відділення недостовірну інформацію щодо кількості суб'єктів господарювання, які надають послуги з обслуговування систем газопостачання, за період з 01.01.2018 року по
01.09.2019 року, та уклали з Товариством договори щодо локалізації аварійних ситуацій аварійно-диспетчерською службою АТ "Дніпрогаз".

20. Рішенням відділення АМК дії АТ "Дніпрогаз" щодо надання недостовірної інформації на вимогу про надання інформації від 12.09.2019 №54-02/1986, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 15 статті 50 Закону у вигляді подання недостовірної інформації відділенню АМК.

21. За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено штраф на АТ "Дніпрогаз" відповідно до абзацу 4 частини другої статті 52 Закону у розмірі 41 300,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

22. Закон:

пункт 15 статті 50:

- порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню;

частина перша статті 59:

- підставами для визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

23. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

25. Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення.

26. Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, згідно з цим рішенням дії позивача було кваліфіковано за ознаками пункту 15 статті 50 Закону як надання недостовірної інформації на Вимогу від 12.09.2019 №54-02/1986.

27. Даною вимогою, за з'ясованими судами обставинами справи, у позивача було витребувано певні відомості. Ця вимога містила 11 пунктів.

28. У вимозі зазначалося, що відповідно до пунктів 13,14,15 статті 50 Закону неподання інформації у встановлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, а також подання недостовірної інформації відділенню АМК визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність, встановлену пункту 15 статті 50, статті 59, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

29. Отже, 12.09.2019 відповідач направив позивачу вимогу про надання зазначеної вище інформації. Позивач у відповідь на вимогу надав інформацію про те, що у нього немає договорів щодо локалізації аварійних ситуацій аварійно-диспетчерською службою підприємства з суб'єктами господарювання, які надають послуги з обслуговування систем газопостачання, укладених за період з
01.01.2018 по 01.09.2019.

30. На вимогу відповідача ПП "ПМК-1" було надано договір від 02.01.2019 №32А491-620-19, укладений між ПАТ "Дніпрогаз" та ПП "ПМК-1", з додатковою угодою від 01.07.2019.

31. В подальшому на вимогу відповідача позивачем надано копії 11 договорів, укладених з різними суб'єктами господарювання в період з 27.02.2018 по
02.01.2019, аналогічних з договором, укладеним з ПП "ПМК-1" та додатковими угодами до них від 01.07.2019.

32. Судами попередніх інстанцій було здійснено дослідження договору від
02.01.2019 №32А491-620-19 та надано йому оцінку, в результаті чого суди дійшли висновку про те, що АТ "Дніпрогаз" надало до відділення АМК недостовірну інформацію, вказавши, що у Товариства відсутні договори на локалізацію аварійних ситуацій.

33. Аргументи касаційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки такі аргументи зводяться до незгоди скаржника з висновками суду попередніх інстанцій стосовно встановлення ними обставин справи, містять посилання на обставини, які були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій та були спростовані ними.

34. Разом з тим, суд касаційної інстанції в силу положень частини 2 статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

35. Скаржник зазначає про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права - статті 631 ЦК України, пункту 15 статті 50, статті 59, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування наведених норм права у подібних правовідносинах. Втім, посилання скаржника стосовно необхідності надання висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у цих правовідносинах, фактично зводяться до встановлення інших обставин, ніж встановлені судами попередніх інстанцій, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції.

36. Поряд з тим, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від
19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії, заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", заява № 52854/99), існування яких скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

37. Відповідна практика Європейського суду з прав людини застосовується Касаційним господарським судом на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", згідно з якою суди застосовують названу Конвенцію та відповідну практику як джерело права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Звертаючись з касаційною скаргою, АТ "Дніпрогаз" не спростувало наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального та процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

39. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АТ "Дніпрогаз" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

40. Судові витрати у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на АТ "Дніпрогаз", оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2020 зі справи № 904/3623/20 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя В. Селіваненко