Історія справи

Постанова КГС ВП від 20.08.2025 року у справі №870/17/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 870/17/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В.. Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Сулім А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Максім- А»

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025

у справі № 870/17/25

про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 15.05.2025

у справі № 453/03.25.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Окко-Бізнес"

до відповідача-1 Фермерського господарства "Максім-А" ,

до відповідача-2 ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» (далі - Третейський суд) від 15.05.2025 у справі №453/03.25 позов ТОВ «Компанія Окко-Бізнес» в частині заявлених позовних вимог, а саме: 730439,87 грн основного боргу; 212 441,47 грн пені; 120 323,93 грн штрафу, 13 821,67 грн сплаченого третейського збору за розгляд справи в Третейському суді задоволено.

Припинено провадження у справі в частині позовних вимог, а саме основного боргу, заявленого позивачем та сплаченого відповідачем 1 до моменту пред`явлення позову в сумі 700 000,00 грн. Стягнуто солідарно з ФГ «Максім-А» та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія Окко-Бізнес» 730 439,87 грн основного боргу; 212 441,47 грн пені, 120 323,93 грн штрафу, 13 821,67 грн сплаченого третейського збору за розгляд справи в Третейському суді пропорційно задоволеним вимогам.

ТОВ «Компанія Окко-Бізнес» подало до Західного апеляційного господарського суду заяву про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Всеукраїнська інвестиційна асоціація від 15.05.2025 у справі №453/03.25.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 задоволено заяву ТОВ "Компанія Окко-Бізнес" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 15.05.2025 у справі №453/03.25. Видано наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 15.05.2025 у справі №453/03.25.

Ухвала суду мотивована відсутністю підстав, визначених в статті 355 ГПК України і статті 56 «Закону України «Про третейські суди», для відмови у видачі наказу на примусове виконання зазначеного рішення Третейського суду та невиконанням цього рішення відповідачем у добровільному порядку.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

До Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ФГ «Максім-А» на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 у справі №870/17/25, в якій просить суд скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу для повторного розгляду до апеляційного суду іншим складом суду.

Скаржник зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права, оскільки ухвала суду про дату, час і місце судового засідання направлена на його адресу з порушенням вимог статті 120 ГПК України, в зв`язку з чим ним було направлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Однак, апеляційний суд не взяв до уваги фізичну неможливість відповідача у визначений судом термін виконати вимоги ухвали апеляційного суду, прибути у судове засідання та надати до суду необхідні докази і документи, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, розглянув заяву ТОВ "Компанія Окко-Бізнес" за відсутності представника ФГ «Максім-А», належним чином не повідомленого про час та місце розгляду заяви.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

ТОВ "Компанія Окко-Бізнес" подало відзив на апеляційну скаргу, просить відмовити в її задоволенні, вказує, що скаржником не наведено підстав для відмовити у видачі наказу на примусове виконання рішення Третейського суду згідно з положеннями статті 355 ГПК України і статті 56 «Закону України «Про третейські суди».

У відзиві позивач зазначив про неможливість забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання, та прохання розгляд справи здійснювати за відсутності представника ТОВ «Компанія ОККО-Бізнес».

Представник ФГ «Максім-А» в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином.

З огляду на те, що участь представників учасників справи у судовому засіданні не визнавалася обов`язковою, суд вважав за можливе розглянути апеляційну скаргу ФГ «Максім-А» у справі за відсутності представників учасників справи.

Позиція Верховного Суду

За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України «Про третейські суди», якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

Згідно з частиною другої статті 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

За змістом частини другої статті 25 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 цього Кодексу.

Отже, Верховний Суд як суд апеляційної інстанції переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні господарські суди розглядають як суди першої інстанції.

У цій справі за результатом розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду Західним апеляційним господарським судом як судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу від 18.06.2025, яка підлягає перегляду Верховним Судом саме в апеляційному порядку.

ФГ «Максім-А», звертаючись з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду в якості підстави для її скасування зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права, оскільки суд розглянув заяву ТОВ «Компанія Окко-Бізнес» з про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду за відсутності представника ФГ «Максім-А», належним чином не повідомленого про час на місце розгляду справи.

Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, 3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

У питання визначення належного способу повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 07.06.2024 у справі №904/1273/23, до закінчення розгляду якої був зупинений розгляд цієї справи № 876/61/23.

У вказаній справі об`єднана палата ВС зазначила, що процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції (що відповідає часу постановлення ухвали судом першої інстанції у цій справі), передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених п.37 гл.2 розд.ІІІ Положення про ЄСІТС.

Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених п.10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

В свою чергу при розгляді вказаної справи об`єднаною палатою Касаційного господарського суду в порядку частини четвертої статті 300 ГПК України було взято до уваги висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №454/1883/22.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2024 у справі №454/1883/22 зробила висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що:

- Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.06.2025 прийняв до розгляду заяву ТОВ «Компанія Окко-Бізнес» про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду від 15.05.2025 у справі № 453/03.25 та призначив її до розгляду на 18.06.2025 о 14 год. 30 хв., зобов`язав боржника до дати судового засідання надати суду письмову інформацію про наступне: чи наявне третейське застереження і чи не визнавалось воно недійсним; чи не скасоване рішення Третейського суду від 15.05.2025 у справі № 453/02.25;

- вказана ухвала про прийняття від 09.06.2025 згідно довідок про доставку електронного листа була надіслана: ФГ «Максім-А» в його електронний кабінет 18.06.2025 о 02:45 (а.с. 46 т 1), Голові ФГ ОСОБА_1 в його електронний кабінет 18.06.2025 о 02:45 (а.с. 45 т. 1), ТОВ «Компанія Окко-Бізнес» в його електронний кабінет 18.06.2025 о 00:05 (а.с. 48 т 1).

- у судове засідання 18.06.2025 представники учасників справи не з`явились.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, ФГ «Максім-А» подало клопотання про відкладення судового розгляду на іншу дату у зв`язку з фізичною неможливістю з`явитись в судове засідання, виконати умови ухвали суду та належним чином підготуватись до судового засідання.

Суд першої інстанції ухвалив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з обґрунтуванням його документальної необґрунтованості та стислих строків розгляду такої заяви, визнав за можливе розглянути заяву позивача за відсутності представників сторін.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції.

Адже апеляційним судом залишились не з`ясованими обставини належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, з урахуванням визначеної судом необхідності надати документи, доводи та заперечення на подану позивачем заяву.

Наведене свідчить про те, що апеляційний господарський суд не виконав свого процесуального обов`язку щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду заяви позивача про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду, у зв`язку з чим відповідача було позбавлена можливості реалізувати свої права у цій справі.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 277 ГПК України).

Таким чином, під час розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду у цій справі суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час і місце засідання суду, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення згідно з пунктом 3 частини третьої статті 277 ГПК України.

Щодо розгляду по суті поданої позивачем заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду від 15.05.2025 з огляду на встановлені статтею 269 ГПК України межі розгляду справи суд апеляційної інстанції, зазначає про таке.

Згідно з положеннями статті 351 ГПК України питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 56 Закону України "Про третейські суди".

Порядок розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду визначений статтею 354 ГПК України, згідно з частиною 3 якої при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

Відповідно до статті 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Аналогічні положення щодо підстав відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа передбачені частиною 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди".

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Підвідомчість справ третейським судам врегульована статтею 6 Закону України "Про третейські суди", в якій наведений перелік справ, які не можуть розглядати третейські суди.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 5, частини 1 статті 12 Закону України "Про третейські суди" спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Дослідивши надані учасниками справи докази та матеріали третейської справи, Верховний Суд вбачає, що предметом спору в зазначеній третейській справі є стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованість зі сплати загальної вартості товару за договором поставки № ОБ/24/128 від 15.03.21024, пені та штрафу, нарахованих за неналежне виконання зобов`язань за договором.

Тобто спір виник між сторонами з господарських правовідносин, що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про третейські суди". Відповідний спосіб захисту прав (законних інтересів) передбачений частиною 2 статті 16 ЦК України та частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України.

Третейське застереження міститься у п. 8.1. договору поставки №ОБ/24/128 від 15.03.2024, укладеному між ТОВ «Компанія Окко-Бізнес» та ФГ «Максім-А».

Згідно з пунктом 8.1. договору поставки №ОБ/24/128 від 15.03.2024 всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між Сторонами із умов цього Договору, або в зв`язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним і т. ін.) підлягають вирішенню Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація», який знаходиться за адресою - м. Львів, вул. Героїв УПА, 72.

Сторони прийшли до взаємної згоди про те, що третейський розгляд здійснюється Третейським судом, в складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом постійно діючого третейського суду при Асоціації Всеукраїнська інвестиційна асоціація. (п. 8.2. договору).

Третейське застереження також міститься і в договорі поруки від 15.03.2024 , який укладено між ТОВ «Компанія Окко-Бізнес» та ОСОБА_1 (щодо основного договору поставки №ОБ/24/128 від 15.03.2024) в п.7.1. стаття 7, де вказано , що всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього договору, або в зв`язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнані недійсним і т. ін.), зокрема, про стягнення заборгованості, пені, штрафу, інфляційних нарахувань, 3% річних, повернення авансових платежів, відшкодування збитків тощо, підлягають вирішенню Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація», який знаходиться за адресою м. Львів, вул. Героїв УПА, 72. Сторони прийшли до взаємної згоди про те, що третейський розгляд здійснюється Третейським судом, в складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом постійно діючого третейського суду при Асоціації Всеукраїнська інвестиційна асоціація (п. 7.2. договору).

Отже, з врахуванням наведеного, даний спір правомірно переданий і вирішений Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація».

На дату розгляду цієї справи судом не встановлено, а в матеріалах справи відсутні докази недійсності укладеного сторонами договору (в цілому або їх окремих частин).

Склад третейського суду відповідає вимогам закону. Докази того, що склад третейського суду не відповідав вимогам статей 16-19 Закону України «Про третейські суди» відсутні.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статті 327 ГПК України та пункту 1-1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

Відповідно до частини другої статті 352 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Як вбачається з рішення Третейського суду від 15.05.2025, строк його виконання не встановлений, відтак, відповідно до приписів частини другої статті 55 Закону України «Про третейські суди» це рішення підлягає негайному виконанню.

Водночас, доказів виконання відповідачами вказаного рішення Третейського суду станом на момент звернення ТОВ «Компанія Окко-Бізнес» із заявою про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Третейського суду та на момент розгляду цієї заяви матеріали справи №870/17/25 не містять.

Підсумовуючи наведене, виходячи з встановлених обставин справи та вказаних норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи не містять доказів наявності обставин, визначених статтею 355 ГПК України та частиною шостою статті 56 Закону України "Про третейські суди" як підстави для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення Третейського суду.

В апеляційній скарзі ФГ «Максім-А» зазначаючи про порушення апеляційним судом норм процесуального права, не навів жодної підстави, передбаченої статтею 355 ГПК України та частиною шостою статті 56 Закону України «Про третейські суди», для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення Третейського суду.

Встановивши відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 ГПК України та частиною шостою статті 56 Закону України «Про третейські суди», враховуючи, що рішення Третейського суду добровільно не виконано, Верховний Суд виходячи з меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції згідно зі статтею 269 ГПК України, дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ «Компанія Окко-Бізнес» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 15.06.2025 у справі № 453/03.25.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частиною першою статті 277 ГПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою

Враховуючи викладене вище, Верховний Суд дійшов висновків про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду та прийняття нового рішення про задоволення заяви ТОВ «Компанія Окко-Бізнес» про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду.

Керуючись статтями 240 253 269 275 281 - 284 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Максім-А» задовольнити частково.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 у справі № 870/17/25 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Окко-Бізнес» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Всеукраїнська інвестиційна асоціація від 15.06.2025 у справі № 453/03.25.

5. Видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Всеукраїнська інвестиційна асоціація від 15.05.2025 у справі № 453/03.25 наступного змісту:

Стягнути солідарно з Фермерського господарства «Максім-А» (місцезнаходження: 23642, Вінницька область, Тульчинський район, село Маяки, вулиця Центральна, будинок 58, ідентифікаційний код юридичної особи: 36759423) та ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Окко-Бізнес» (місцезнаходження: 82660, Львівська область, Стрийський район, селище Славського, вулиця Франка Івана, будинок 14А, ідентифікаційний код юридичної особи: 44800224):

- 730 439,87 грн (сімсот тридцять тисяч чотириста тридцять дев`ять гривень 87 копійок) основного боргу;

- 212 441,47 грн ( двісті дванадцять тисяч чотириста сорок одна гривня 47 копійок) пені;

- 120 323,93 грн (сто двадцять тисяч триста двадцять три гривні 93 копійки) штрафу;

- 13 821,67 грн (тринадцять тисяч вісімсот двадцять одна гривня 67 копійок) сплаченого третейського збору за розгляд справи в Третейському суді пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Стягнути з Фермерського господарства «Максім-А» (місцезнаходження: 23642, Вінницька область, Тульчинський район, село Маяки, вулиця Центральна, будинок 58, ідентифікаційний код юридичної особи: 36759423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Окко-Бізнес» (місцезнаходження:82660, Львівська область, Стрийський район, селище Славського, вулиця Франка Івана, будинок 14А, ідентифікаційний код юридичної особи: 44800224) 757,00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд заяви про видачу наказу.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Окко-Бізнес» (місцезнаходження: 82660, Львівська область, Стрийський район, селище Славського, вулиця Франка Івана, будинок 14А, ідентифікаційний код юридичної особи: 44800224) 757,00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд заяви про видачу наказу.

6. Видачу відповідних наказів доручити Західному апеляційному господарському суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Картере В.І.